”Планетаріїв та обсерваторій немає, дослідження проводимо просто неба”,– астроном з Кропивницького

”Планетаріїв та обсерваторій немає, дослідження проводимо просто неба”,– астроном з Кропивницького

”Планетаріїв та обсерваторій немає, дослідження проводимо просто неба”,– астроном з Кропивницького Facebook Вадима Лефтора

20 березня – день весняного рівнодення, астрономічний початок весни в Україні. Об 11:37 за київським часом сонце перетнуло екватор і перейшло з південної півкулі до північної. Астрономічна весна триватиме до 21 червня – дня літнього сонцестояння. Астрономічні спостереження в усьому світі можна проводити протягом року. Про те, чим астрономи займаються у Кіровоградській області, на які події чекають 2021 року – Суспільному розповів науковець Вадим Лефтор.

Вадим Лефтор має освіту авіаційного інженера, викладає на кафедрі авіаційної техніки Льотної академії, очолює секцію астрономії та астрофізики у Малій академії наук. Астрономією захоплюється з восьмого класу.

Астрономи Кіровоградщини

За словами Вадима Лефтора, у Кропивницькому існує спілка астрономів-аматорів, членами якої є десяток людей. Місцеві астрономи не мають офісу і збираються просто неба для астрономічних досліджень: ”Декілька аматорів є в області. Астрономічних установ – обсерваторій, де проводять наукові спостереження, і планетаріїв, де імітують зоряне небо і дають інформацію про побудову Всесвіту, на Кіровоградщині немає. Ті, що були раніше, не працюють”.

”Планетаріїв та обсерваторій немає, дослідження проводимо просто неба”,– астроном з КропивницькогоFacebook Вадима Лефтора

Інструменти астрономів

Для досліджень астрономи використовують телескоп або спеціальне фотографічне обладнання – астрограф: ”Це не схоже на селфі чи звичайну фотографію. Наприклад, щоб відзняти тьмяну галактику, треба зробити фото з витримкою 5-10 хвилин, і таких кадрів можуть бути сотні. Виготовлення і обробка світлини тривають кілька днів. Яскраві об’єкти – наприклад, комети – ”ловляться” на побутовий дзеркальний фотоапарат”.

За словами астронома, він має ”парк телескопів” для різних потреб: сонячний – для планет, для об’єктів глибокого космосу, компактний маленький телескоп – ”для виходу на тротуар”. Частину телескопів виготовив сам, за інструкціями в інтернеті. Скло перетворює на оптичний прилад для телескопа, фанера і алюміній – на корпус: ”Деякі деталі можна купити як конструктор, але мені цікавіше виготовити все до останнього гвинтика самому. Це технічна творчість”.

Заважають супутники і освітленість планети

Дослідник розповів, що найпривабливіші умови для астрономічних досліджень на нашій планеті склалися у чилійській пустелі Атакама і на верхівках вулканів на Гавайських островах. Головне, щоб було багато ясних ночей і сухе повітря, яке робить небо прозорим: ”Якщо захочемо відкрити обсерваторію посеред Кропивницького, то нічого не побачимо через антропогенне засвічення. Його створюють ліхтарі, машини, вікна багатоповерхівок. Над землею ніби висить склепіння зі світла, і воно забиває тьмяні об’єкти поза планетою”.

У Кропивницькому можна спостерігати лише найяскравіші зорі і планети, тому астрономи намагаються виїздити у степ за 20-30 кілометрів від міста. Заважають астрономам супутники у космосі. Багато їх з’явилося через проєкт Starlink, який американський підприємець Ілон Маск запускає для забезпечення глобального швидкісного інтернету: ”Вони можуть перекривати корисний сигнал, який астрономи накопичували годинами. Вчені вже пишуть Маску гнівні відгуки”.

Що видно у телескоп

”Планетаріїв та обсерваторій немає, дослідження проводимо просто неба”,– астроном з КропивницькогоFacebook Вадима Лефтора

За словами Вадима, кропивницька спілка аматорів-астрономів до карантину проводила ”тротуарну астрономію” – виносили телескопи на вулицю і всім перехожим безкоштовно надавали можливість спостерігати Місяць і планети: ”Минулого літа увесь астрономічний світ стежив за кометою Неовайз. А в жовтні дивилися на протистояння Марса – це коли планета ближче підходить до Землі і добре освітлюється сонцем. Чітко було видно її полярні шапки і решту поверхні”.

Астроном додав, що з усіх небесних тіл найкраще видно Місяць, з усіма його кратерами і розломами. Венеру важко роздивитися через її яскравість. Сатурн з кільцями і хмарний Юпітер добре помітні. Віддалені планети, Уран і Нептун, сприймаються як дві перлини бірюзового кольору. Зірки у телескопі не мають видимих розмірів і залишаються точковими об’єктами, змінюються лише відстані між ними.

”Планетаріїв та обсерваторій немає, дослідження проводимо просто неба”,– астроном з КропивницькогоFacebook Вадима Лефтора

Марс/27.10.2020, 19:56 UTC

Вадимові, з його слів, подобається спостерігати за залишками спалахів наднових зірок: ”Зірка вибухає, скидає зовнішні шари газу, і вони упродовж сотень тисяч років розлітаються у космосі, утворюючи цікаві малюнки”.

Вадим Лефтор сказав, що у травні 2021 року пролітатиме комета. Крім цього, можна буде спостерігати традиційні місячні й сонячні затемнення, персеїди й інші метеорні потоки.

Астрономія у школах

Астрономія в українських школах представлена мало. За словами Вадима Лефтора, це півгодини на тиждень в 11-му класі. Тому зацікавлені школярі ідуть до Малої академії наук. Обладнання для спостережень надає сам викладач. Вадим Лефтор розповів, що створити інтерес до астрономії у школярів допомагає інтернет. Водночас важко зустріти дитину, яка б цікавилася реальним небом, а не цифровим: ”Діти в інтернеті надивилися фотографій з космічних телескопів і обсерваторій з усього світу. Їм нецікаво дивитись на Місяць. Вони хочуть відразу вивчати ”чорні діри” й писати наукові роботи про них. Але ж з багажем знань восьмого класу, без знання квантової фізики, на цю тему важко говорити. Хоча я, звичайно, намагаюся їм популярно пояснювати і це”.

”Планетаріїв та обсерваторій немає, дослідження проводимо просто неба”,– астроном з КропивницькогоFacebook Вадима Лефтора

Суворого навчального плану в МАН не існує. Наукова діяльність – це творчість, заганяти людину в рамки неправильно – вважає астроном. Деякі теми для досліджень пропонують самі діти: ”Школярка з Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернету запропонувала використовувати екзоскелет, щоб імітувати земне тяжіння і тренувати тіло космонавта в космосі. Цей проєкт вона захищатиме на Всеукраїнському рівні у квітні-травні. Багато МАНівців з України беруть участь у міжнародних конкурсах і займають там призові місця”.

Про “Армагеддон” і життя за межами Землі

Пошук умов для існування життя за межами Землі і освоєння космічного простору – одне з головних завдань сучасної науки – каже Вадим Лефтор. За його словами, якщо врахувати кількість зірок і планет у Всесвіті (у нашій галактиці їх кількасот мільярдів, і цих галактик у світі мільярди – ред.), то імовірність існування життя поза межами Землі висока, принаймні в бактеріальній формі.

Намагаються прорахувати астрономи і можливість зіткнення планети з іншим небесним тілом. За словами Вадима Лефтора, у напрямку Землі постійно летять найменші з таких тіл – метеорити. 85% з них згоряють у верхніх шарах атмосфери. Решта долітають до планети у вигляді обвуглених камінців. Їх неможливо ідентифікувати, за винятком тих, що падають в Антарктиді: ”Значно більшу небезпеку несуть астероїди. Один з таких 65 мільйонів років тому призвів до вимирання динозаврів. Ті, які наближаються до Землі, відстежуються і перебувають в астрономів на обліку. Але в разі загрози зіткнення реалізувати сценарій голлівудського фільму ”Армагеддон” буде неможливо. У стрічці астронавти висаджуються на поверхню астероїда, щоб його підірвати. Це, насправді, важко змоделювати. Для такої посадки бракує математичних розрахунків і технологій. Космічні апарати далеко не з першої спроби висаджуються на інші планети. Найбільше в сучасній науці мене вражає те, що перші апарати, які запустили ще в 70-х роках минулого століття, вже покидають Сонячну Систему. Ми лише зрідка можемо приймати їхній сигнал. Вони мали летіти, щоб вивчати зовнішні планети, і досі, дивовижним чином, працюють, вивчають геліосферу нашого Сонця. Ці апарати летять уже 50 років. Це вражає”.

Читайте також

20 березня 1916 року була опублікована праця Альберта Ейнштейна, в якій він виклав постулати загальної теорії відносності. Про значення відкриття Ейнштейна для світової науки та перипетії навколо знаменитої теорії Суспільному розповів молодший науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України Максим Василенко.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди