20 березня 1916 року була опублікована праця Альберта Ейнштейна, в якій він виклав постулати загальної теорії відносності. Про значення відкриття Ейнштейна для світової науки та перипетії навколо знаменитої теорії Суспільному розповів молодший науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України Максим Василенко.
Дві теорії відносності та їх парадокси
Теорія відносності є одним з найвідоміших відкриттів Альберта Ейнштейна, але в масовій свідомості часто пропускається факт, що фактично вчений розробив дві теорії відносності – загальну та спеціальну.
"Спеціальна теорія відносності передувала загальній теорії відносності. У 1905 році Ейнштейн випустив статтю про інерційний рух тіла у пласкому просторі. І лише в 1915 році ним була подана до друку стаття, яка описувала загальну теорію відносності. Там вже розглядається рух з прискоренням і теорія описує природу гравітації. Таким чином, спеціальну теорію відносності можна розглядати як частковий випадок загальної теорії", – розповів Максим Василенко.
Теорія відносності пережила безліч спроб спростування. Чи не найвідомішим аргументом критиків стали парадокси, які начебто породжує теорія. Але, як пояснив Василенко, більшість відомих парадоксів, які начебто породжує теорія відносності – парадокс близнюків, парадокс сараю і жердиниУявні експерименти, які покликані показати протиріччя спеціальної теорії відносності. Парадокс близнюків описує двох братів, один з яких покинув землю на космічному апараті, а інший залишився, а парадокс жердини і сараю описує ситуацію, коли довга жердина, яка летить паралельно землі, має стискатися і вміститися в сарай, в який за звичних умов не помістилася б. та інші – є парадоксами лише в межах спеціальної теорії відносності.
"Загальна теорія відносності розв'язує ці парадокси, а про парадокси в межах загальної теорії мені не відомо", – пояснив дослідник.
Важливість теорії та нобелівська премія
Вчений описує значення теорії відносності для розвитку науки як своєрідну "революцію"
"Коли Ейнштейн опублікував свою статтю в журналі "Аннали фізики", він ще був таким собі "ноунеймом". А сама стаття була "простирадлом" тексту без жодного посилання. Але її ефект можна зрівняти з вибухом, який всі почали обговорювати. Але через це теорію відносності частина наукової спільноти довгий час не сприймала. Той же ж Нобелівський комітет постійно відхиляв запити на присвоєння премії Ейнштейну. У теорії було дуже багато опонентів, але врешті-решт це стало дискредитувати саму Нобелівську премію. Зрештою, знадобилося майже 15 років, аби вона отримала всі необхідні підтвердження та визнання", – зауважив Василенко.
Однією з вимог Нобелівського комітету є практичне значення результатів наукового дослідження. У першій половині ХХ століття з практичним значенням теорії відносності дійсно були проблеми, а тому "Нобеля" Ейнштейн отримав за відкриття фотоефекту, що відкрило дорогу до розробки напівпровідників і появи сучасної комп'ютерної та лазерної техніки.
Втім, наразі постулати теорії відносності отримали практичне застосування.
"Напрацювання Ейнштейна наразі активно використовуються у супутниковому зв'язку, астрономії та навігаційній техніці", – повідомив дослідник.
Ейнштейн та ядерна зброя
Чи не найвідомішим "практичним наслідком" відкриттів Ейнштейна називають створення ядерної зброї. Максим Василенко стверджує, що цілком заслужено.
"Один з наслідків теорії відносності та моделі чотиривимірного простору, який вона передбачає, є твердження, що всяка маса пропорційна енергії. Тобто, будь-яка частинка має енергію спокою. Таким чином, знаменита формула E=mc2 пояснила дефект маси при ядерному розпаді. Фактично, Ейнштейн заклав теоретичні основи для розробки ядерної зброї", – розповів вчений.
Втім, прямого відношення до створення ядерної зброї Ейнштейн не мав. США допускали до участі у "Манхеттенському проєкті" виключно американських вчених та тих дослідників, які склали присягу, а сам Ейнштейн виступав проти подібних розробок і навіть був одним з підписантів листа до президента Рузвельта із закликом відмовитися від застосування ядерної зброї.
