Франція хоче, щоб Україна могла витрачати "репараційну позику" тільки всередині ЄС. Така умова для схвалення так званого репараційного кредиту для України, згідно з яким Києву можуть поступово надати 140 млрд євро заморожених активів РФ за умови повернення їх із репарацій.
Про це Суспільному повідомив один із топ-дипломатів ЄС розповів.
Умови надання Україні майбутньої "репараційної позики" від ЄС стали предметом розбіжностей між країнами-членами. Ключове питання полягає в тому, чи має бути Україна обмежена у закупівлях зброї лише європейськими виробниками.
Позицію Франції Суспільному пояснило джерело, знайоме з перебігом переговорів. За його словами, Париж наполягає на пріоритеті європейської оборонної промисловості, хоч і не називає це "червоною лінією".
"Вони (французи) не використовують термін “червона лінія”, але для них це умова. Вони кажуть, що це в інтересах України звертатися до європейської і своєї оборонної промисловості. Тому що якщо цього не робити, то європейська оборонна промисловість ніколи не буде спроможна забезпечити воєнні зусилля. Їй потрібна передбачуваність", — каже співрозмовник.
Однак такий підхід не знаходить одностайної підтримки. Низка дипломатів ЄС, які представляють країни Східної та Північної Європи, вважають, що пріоритетом має бути забезпечення нагальних потреб України, незалежно від країни походження озброєнь.
"Для нас мета цього кредиту полягає в тому, щоб Україна продовжувала боротьбу. Саме тому ми створюємо цю дуже складну систему. Якщо Україна може сама виробляти цю зброю, чудово, а якщо вона може придбати її в Європі, то ще краще", — пояснив позицію цієї групи один з дипломатів.
Він зазначив, що у випадку, якщо певна необхідна Україні зброя (наприклад, далекобійні засоби чи системи ППО) доступна лише у третіх країнах, Київ повинен мати можливість придбати її "деінде". Він також визнав, що, "на превеликий жаль", Європа не здатна забезпечити всі ці поставки у короткі терміни.
Очікується, що лідери ЄС продовжать обговорення "репараційної позики" на саміті 23 жовтня. Відомо, що Бельгія вже висловила свої застереження щодо гарантій та дотримання міжнародного права. Публічно проти цієї ініціативи виступає Угорщина.
Міністр закордонних справ Люксембургу заявив, що вимагає чіткості у питанні використання активів. Він наголосив на необхідності "солідарності" у відповідальності: якщо суд пізніше визнає це рішення неправомірним, "платити разом" мають усі 27 держав ЄС, а не одна країна.
Люксембург також вважає, що спочатку потрібно отримати висновок Європейського центробанку (ЄЦБ) щодо можливих наслідків. Міністр висловив занепокоєння сигналом, який це рішення може надіслати неєвропейським інвесторам, та заявив, що не хоче, аби євро став "слабкою валютою".
Що ще відомо про можливий репараційний кредит Україні
10 вересня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ідею репараційної позики Україні. Кредит дадуть на основі залишків грошових коштів російських активів, що зберігаються в країнах Заходу.
Приблизно 210 мільярдів євро російських активів, які перебувають у Європі, зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. З них 175 мільярдів євро вже перетворилися на готівку, що може стати основою для кредиту. Водночас ЄС спершу прагне повернути 45 мільярдів євро кредиту G7 ($50 млрд), узгодженого минулого року. Це залишить близько 130 мільярдів євро для нового механізму.
За словами єврокомісара з питань економіки Валдіса Домбровскіса, рішення щодо суми ухвалять після оцінки Міжнародного валютного фонду.
Чиновники ЄС розповіли агентству Reuters, що Євросоюз розглядає можливість надання Україні так репараційного кредиту на суму до 130 мільярдів євро.
20 жовтня один з дипломатів ЄС повідомив Суспільному, що 23 жовтня Євросоюз обговорить використання заморожених російських активів для репараційного кредиту Україні. Хоча Угорщина проти компенсаційного механізму, Брюссель все ж прагне досягти одностайності щодо цього інструменту від усіх 27 держав-членів ЄС.
Наприкінці вересня стало відомо, що Європейська Комісія підготувала для України інструмент, який дозволить використання російських заморожених активів. Перше обговорення на рівні лідерів відбулося в Копенгагені 1 жовтня на неформальному саміті.
