У Швеції та Норвегії у понеділок, 6 жовтня, розпочинається Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лауреати Нобелівської премії миру за 2025 рік у низці галузей.
Про це йдеться на сайті Фонду Нобеля.
Так, 6 жовтня, Нобелівський комітет у Стокгольмі оголосить лауреатів премії з "фізіології та медицини". У вівторок стануть відомі лауреати з "фізики", у середу — з "хімії", у четвер — із "літератури".
Уже цієї п’ятниці, 10 жовтня, у норвезькій столиці Осло назвуть лауреата премії "за сприяння встановленню миру".
Ім'я лауреата премії з "економіки" у пам'ять про Альфреда Нобеля буде оголошено у столиці Швеції у понеділок, 13 жовтня.
Загалом норвезький Нобелівський інститут зареєстрував 338 кандидатів на Нобелівську премію миру 2025 року, з яких 244 — людини й 94 — організації. Ні імена номінаторів, ні імена номінантів на Нобелівську премію не розголошуються.
Премія у категорії "за сприяння встановленню миру" та ймовірні лауреати
Щодо номінації у категорії "за сприяння встановленню миру" один з членів Нобелівського комітету на умовах анонімності заявив агентству Reuters, що лобіювання кандидатури президента США Дональда Трампа на отримання цієї нагороди "буде контрпродуктивним".
Натомість комітет, ймовірно, зверне увагу на "гуманітарну організацію, яка працює в умовах, що стали складнішими частково через скорочення допомоги" самим американським лідером.
Це може означати присудження Нобелівської премії УВКБ ООНАгентство ООН у справах біженців., ЮНІСЕФДитячий фонд ООН., Червоному Хресту або ж організації "Лікарі без кордонів".
Очільниця Інституту дослідження проблем миру в Осло Ніна Грегер зазначила у коментарі агентству, що Трамп вивів США з ВООЗВсесвітня організація охорони здоров’я. та з Паризької кліматичної угоди, а також розпочав "торгівельну війну проти старих друзів і союзників".
За її словами, це суперечить заповіту засновника премії Альфреда Нобеля, адже нагорода має бути присуджена людині, "яка зробила найбільше або найкраще для розвитку дружби між народами", й, мовляв, очільник Білого дому "цього не робить".
2 вересня Трамп заявив, що не прагне отримати Нобелівську премію миру. Але він відзначив, що "зупинив сім воєн", а тому прагне відповідного ставлення до себе. Своєю чергою президент України Зеленський зазначав, що подав би кандидатуру Трампа на Нобелівську премію миру, якби той зупинив війну РФ проти України.
Водночас ізраїльська та пакистанська влади заявляли про наміри висунути очільника Білого дому на Нобелівську премію. У Верховній Раді також зареєстровано постанову з пропозицією висунути його на отримання цієї нагороди.
Заснування Нобелівської премії
Нобелівську премію миру з 1901 року майже щорічно присуджують людям і організаціям, які зробили видатний внесок в галузі зміцнення миру.
Її заснував Альфред Нобель — винахідник динаміту, підприємець і меценат. У 1895 році, за рік до смерті, він залишив заповіт. Відповідно до документа, створили спеціальний фонд, який управляє коштами Нобеля. Щороку фонд виділяє гроші на премії за найбільш важливі досягнення на благо людства в п’яти галузях — фізика, хімія, фізіологія та медицина, література, а також внесок у єднання народів, знищення рабства, сприяння миру.
Хто і коли подає кандидатів на Нобелівську премію миру
Подати окрему людину чи організацію на Нобелівську премію миру можуть:
- члени національних асамблей та національних урядів, а також нинішні глави країн;
- міжнародний суд в Гаазі;
- члени Інституту міжнародного права;
- члени Міжнародної ради Міжнародної ліги жінок за мир та свободу;
- професори університетів, почесні професори та доценти з історії, суспільних наук, права, філософії, теології та релігії;
- ректори та директори університетів;
- голови дослідницьких інститутів з питань зовнішньої політики;
- люди чи організації, які отримали Нобелівську премію миру в попередні роки;
- чинні та колишні члени норвезького Нобелівського комітету (їх обирає парламент Норвегії).
- ексрадники норвезького Нобелівського комітету.
Висувають кандидатів, які мають бути живимиЛише раз у 1961 році Нобелівську премію миру присудили посмертно — лауреатом став генсек ООН Даґ Хаммаршельд за внесок у розвиток ООН. на момент оголошення премії. Не розглядаються персональні заявки, подані від самої людини чи організації, яка хоче номінуватися.
Як обирають лауреата Нобелівської премії миру
1 лютого відбувається перше засідання Нобелівського комітету. Оголошують великий список кандидатів. Починається обговорення кожного номінанта. За підсумками, до кінця березня складають шортлист — в ньому, як правило, 20-30 кандидатів.
З березня по серпень кандидатів із короткого списку розглядають радники Нобелівського інституту. Останній етап — обговорення найбільш імовірних кандидатів. Як правило, фінальне рішення комітет ухвалює на останньому засіданні перед оголошенням премії на початку жовтня.
Комітет прагне одностайності у виборі. Але коли такої немає, рішення ухвалюють більшістю голосів. Воно остаточне, його не можна оскаржити чи подати на апеляцію. Церемонія вручення Нобелівської премії миру відбувається 10 грудня в столиці Норвегії — Осло.
Що дає Нобелівська премія миру
Переможець отримує медаль, диплом і 11 мільйонів шведських крон (близько 990 тисяч доларів).
Лауреат Нобелівської премії під час її вручення може звернутися до світу. Південноафриканський архієпископ Десмонд ТутуБоровся з апартеїдом. Апартеїд у ПАР — це офіційна політика 1948-91 років, спрямована на расову дискримінацію та сегрегацію., який отримав цю нагороду 1984 року, сказав, що стати лауреатом Нобелівської премії — це двосічний меч.
"Сьогодні ніхто не чує, а завтра ти оракул", — писав він в автобіографії.
Список кандидатів лишається у таємниці на пів століття
Хоча ми й будемо знати переможця, проте, згідно з правилами Нобелівської премії, імена номінантів можна оприлюднювати лише через 50 років після вручення (отже, повний перелік цьогорічних кандидатів на "нобелівку" ми дізнаємося у 2073 році). Якщо якісь імена оголошують раніше, це, як зазначають у Комітеті, або "просто здогади", або повідомлення тих, хто подав цю кандидатуру.
Неоднозначні випадки
Інколи номінування, а то й відзначення певних персоналій викликає дискусії. Наведемо кілька випадків.
На премію миру двічі (у 1945 і 1948 роках) номінували Йосипа Сталіна за його зусилля з припинення Другої світової війни.
У 1939 році на премію миру номінували Адольфа Гітлера. Це зробив член шведського парламенту Ерік Брандт, який мав антифашистські переконання. Його пропозиція була всього лиш сатиричною критикою щодо тодішніх дебатів у Швеції. Гумор Брандта не прийняли — Комітет відкликав кандидатуру Гітлера 1 лютого 1939 року.
У 1994 році премію розділили лідер Організації визволення Палестини (ОВП) Ясір Арафат та представники Ізраїлю Іцхак Рабін і Шимон Перес "за зусилля, спрямовані на досягнення миру на Близькому Сході" — тобто за внесок цих трьох діячів у мирні перемовини між Палестиною та Ізраїлем. Однак багато хто тоді зазначав, що поки Арафат був головою ФАТХФАТХ — абревіатура від Harakat al-Tahrir al-Watani al-Filastini. Це одна з політичних партій Палестинської автономії., ОВП скоювала акти тероризму проти Ізраїлю.
Один лауреат Нобелівської премії миру відмовився від нагороди. Це був в'єтнамський політик Ле Дук Тхо, якого відзначили у 1973 році разом із держсекретарем США Генрі Кіссінджером. Їх обох обрали за переговори щодо мирної угоди у В'єтнаміПісля кількох років перемовин у січні 1973 року було підписано Паризьку угоду про припинення вогню та відновлення миру у В'єтнамі. Після цього у 1975-му північнов'єтнамська армія вторглася до Республіки В'єтнам і за 2 місяці встановила контроль над Півднем.. Ле Дук Тхо сказав, що не може прийняти Нобелівську премію, адже мир у В’єтнамі ще не встановлено.
Нобелівську премію миру 2022 року розділили представники України, Білорусі та Росії — Центр громадянських свобод, журналіст Алесь Біляцький і правозахисна організація "Меморіал". Частина критикувала Нобелівський комітет за ідею розділити цю премію між цими трьома країнами.
Засновниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук тоді підкреслила: таке рішення Нобелівського комітету не має нічого спільного із наративом про "братні народи", оскільки лауреати — правозахисники, що протягом багатьох років борються проти авторитарних режимів та утисків прав людей.
