Що таке інклюзивна література й кому вона потрібна

Що таке інклюзивна література й кому вона потрібна

Що таке інклюзивна література й кому вона потрібна

Останніми роками інклюзивність в Україні стає дедалі зрозумілішою та обговорюванішою темою. Суспільство усвідомлює необхідність включення всіх людей у життя соціуму незалежно від фізичних чи психологічних характеристик. І якщо все починається з практичних рішень – пандусів чи світлофорів зі звуком, – зараз з’являється інформація, що дозволяє зрозуміти інвалідність будь-кому. І це також про інклюзію.

Про неї почали згадувати частіше у XX столітті, коли з’являлися рухи за права людини. Тоді й закріпилася думка, що в розвиненому суспільстві людина має змогу реалізуватися, до якої би групи вона не належала. У найширшому розумінні інклюзивність передбачає рівноправне функціонування людей у соціумі, попри їхнє етнічне, фізичне, релігійне чи сексуальне різноманіття.

Вужче про це говорять як про адаптування тієї чи іншої ланки життя під потреби людей з інвалідністю. Отже, фільм із субтитрами чи сурдопереклад на концерті – це інклюзивний контент, але можливість людини укласти шлюб із партнером чи партнеркою будь-якої статі, віросповідання чи кольору шкіри – це теж про інклюзивне суспільство.

Відтак, інвалідність не передбачає характеристику певної людини, інвалідність – це неспроможність суспільства забезпечити комфортний користувацький досвід для всіх. Саме тому не менш важливо розібратися в особливостях рутини різних груп людей та зрозуміти, що вони відчувають щодня. Цьому розумінню останнім часом сприяє, зокрема, і спеціалізована література, що не просто створює резонанс на українському книжковому ринку, але і збирає міжнародні премії.

Наприклад, проєкт 2018-2019 років Blindman виявився популярнішим, ніж очікували його автори – саме через те, що став інклюзивним, і це хороший прецедент для України. Чотиристорінковий комікс Володимира Гавриша й Андрія Беницького про сприйняття простору незрячою людиною взагалі створювався як конкурсний проєкт для швейцарського фестивалю коміксів. Але "Блайндмен" розрісся в триформатну історію: повноцінну книжку видавництва IST Publishing з тисненням на папері, постери для музеїв і виставку з гіпсовими рельєфами й аудіосупроводом.

Що таке інклюзивна література й кому вона потрібна

"Blindman", Володимир Гавриш, Андрій Беницький. Видавництво: IST Publishing

Куратор проєкту Борис Філоненко пояснює, що вони працювали з людьми, які не бачать, щоби перевірити читабельність того чи іншого формату. Наприклад, особливість намацування пальцями в тому, що зображення сприймається з центру до периферії, а не зліва направо. До коміксу також додали абетку Брайля для людей, які не вміють читати пальцями.

Малому видавництву вдалося реалізувати цю ідею в повному масштабі після того, як її підтримали Благодійний фонд "Мистецький Арсенал" та Український культурний фонд. Якраз тоді, у 2018 році, УКФ почав виділяти фінансування на інклюзивні програми, і це неабияк стимулювало появу нових ініціатив. Зокрема, з’являється дедалі більше книжок шрифтом Брайля, записів аудіокнижок та зростає підтримка митців із інвалідністю.

Розвиток цього напряму на видавничому ринку стимулює не тільки держава. Наприклад, видавництво "Ранок" самостійно заснувало інклюзивний розділ "Кенгуру", де публікується нон-фікшн для дорослих про різноманітні підходи у вихованні та освіті для дітей із інвалідністю, а також ігри та освітні матеріали.

Ще є бібліотека "Книга Брайлем", що підтримується Фондом родини Нечитайло. Вони перекладають дитячі книжки шрифтом Брайля з 2018 року, й за минулий рік видали понад чотири тисячі книжок. Їхньою бібліотекою можна користуватися безоплатно, якщо надати їм скан документу про порушення зору.

Що таке інклюзивна література й кому вона потрібна

Скріншот онлайн-бібліотеки

Світового успіху досягли роботи творчої майстерні "Аґрафка", що вийшли у Видавництві Старого Лева. Їхня дилогія "Голосно, тихо, пошепки" та "Я так бачу" про слух і зір відповідно спершу взяла премію за дитячу літературу Bologna Ragazzi Award, а потім була перекладена багатьма мовами.

Для Романи Романишин і Андрія Лесіва інклюзивність у книжках для дітей здається природною й очевидною: "Дитяча книжка може "програмувати" розум, закладати певні моделі поведінки та сприйняття світу. Якщо діти бачитимуть у книжках не лише звичні їм образи, а й героїв і героїнь із інвалідністю, то в житті вони також сприйматимуть одне одного без стереотипних упереджень, з уважністю та емпатією, розумітимуть, які труднощі долають ці люди щодня та наскільки важливою є безбар’єрність".

Проте одним із найгучніших проєктів, напевно, залишається "Майя та її мами" Лариси Денисенко – книжка про толерантність і різноманіття сімей. Презентацію дитячої книжки скасували через погрози авторці та видавцям "Видавництва". За останні декілька років вийшли українською й інші книжки про спільноту ЛГБТ+, проте їх уже прийняли з порівняно помірною агресією.

Що таке інклюзивна література й кому вона потрібна

"Майя та її мами", Лариса Денисенко в співпраці з ілюстраторкою Марією Фоєю. Видавництво "Видавництво".

Важливо пам’ятати, що в роботі з такими темами необхідно уникати токенізму, тобто не зображати певну групу стереотипно. Хлопець, який має все витримати, дівчина, яка мріє одружитися, манірний друг-гей, який радить подрузі сукні, або товста дівчина-реготунка, яка прагне схуднути, – усе це стереотипи, що спрощують світогляд особистості до примітивних маркерів.

Це провокує нас очікувати чогось від людей, спираючись на одну їхню характеристику. А насправді хлопець може переживати депресію, дівчина – мати амбіції щодо наукового ступеня, гей намагатиметься вдочерити дитину, а товста дівчина понад усе любитиме танці.

Останнім часом подібних проєктів з’являється дедалі більше й кожен із них наголошує на різних важливих темах. Наприклад, на карантині відкрилося видавництво "Портал", і там вийшла книжка "Яблука війни" Надійки Гербіш про посттравматичний розлад.

Подібна література поглиблює нашу емпатію та забезпечує толерантне суспільство, де всі почуватимуться включеними – інклюзивними.

Читайте також

Книжки і Minecraft: чому ваші діти можуть читати будь-що, і це нормально

Моя дитина не читає книги — чому і що з цим робити

Можливо, нам не потрібно грати Брамса? Як змінити ситуацію з інклюзивним мистецтвом в Україні

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше