Моя дитина не читає книги — чому і що з цим робити

Моя дитина не читає книги — чому і що з цим робити

Моя дитина не читає книги — чому і що з цим робити Колаж, Суспільне

Український інститут книги перед Новим роком запустив дві акції, головною метою яких є заохочувати батьків читати дітям вголос і виховувати у них любов до літератури. За результатами дослідження "Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання", читання книжок посіло дев’яту сходинку у рейтингу дозвілля дитини. Чому діти перестають читати книги, як з цим боротися на тлі постійного розвитку технологій, що робити батькам, у яких немає часу на спільне дозвілля з дитиною — розбирається Суспільне.

"Ті, хто читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор"

Згідно з дослідженням "Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання", перше місце у рейтингу дозвілля дитини посіли зустрічі із друзями (59% опитаних роблять це кожного дня). Друге місце у цьому рейтингу посів перегляд телевізора (44% кожного дня), третє — перегляд фільмів, серіалів та ютубу (35% кожного дня). На останній — тринадцятій — позиції опинилося волонтерство.

Опитування проводилося на замовлення Українського інституту книги дослідницькою агенцією "Info Sapiens", участь у ньому взяли 1800 дітей віком 6-17 років.

Читання книги як вид дозвілля виявилося дев’ятим за популярністю. Тільки 13% опитаних дітей читають щодня, 33% роблять це кілька разів на тиждень, 23% кілька разів на місяць, 9% кілька разів на рік, 18% — ніколи цього не роблять.

Одна з авторок дослідження Інна Волосевич розповіла Суспільному, що серед основних причин те, що дітям нецікаво читати книги, тож вони обирають телебачення та соцмережі як дозвілля.

"Є відомий вислів "ті, хто читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор" — зараз те саме можна сказати про соцмережі. Читання підвищує задоволеність життям, а використання соцмереж – знижує. Ми вважаємо проблемою те, що кожне наступне покоління читає все менше книжок, тому підготували рекомендації для популяризації читання серед дорослих і дітей", - розповіла Волосевич.

Моя дитина не читає книги — чому і що з цим робитиUnsplash

33% українських дітей читають книжки кілька разів на тиждень

Дослідники, зокрема, рекомендували чиновникам і батькам популяризувати інформацію про зв’язок читання та життєвого успіху, зазначаючи, що перегляд ТБ та відео не впливають на життєвий успіх.

"Також ми рекомендували складати й популяризувати списки книжок, які подобаються абсолютній більшості дітей або підлітків; переглянути шкільну програму на предмет вилучення занадто важких для сприйняття дітей творів і їх заміни на цікавіші; налагоджувати співпрацю з блогерами, популярними серед дитячої аудиторії тощо,"— додала Волосевич.

Показники проведеного дослідження спонукали Український інститут книги до запуску двох акцій у грудні 2020 року. Перша акція "Почитай мені" покликана розповісти батькам про важливість спільних сімейних читань і заохотити їх читати своїм дітям вголос. Для цього був розроблений інтернет-ресурс "Читати вголос". Друга — всеукраїнська кампанія "365 казок на ніч". В її межах було записано на першому етапі 20 новорічних та різдвяних аудіоказок за творами українських авторів, відібраних за участі дитячого психолога та організаторів кампанії.

"Замінити читання з дитиною нічим не можна"

Чому важливо читати батькам разом з дітьми і як це впливає на психічний та інтелектуальний розвиток дитини, ми спитали у психологині Аліни Сальнікової.

"В наш час дуже часто цей живий контакт підмінюють механічними речами. Наприклад, мультфільми, іграшки. В такі моменти дитина може почувати себе самотньою, бо немає цього живого контакту між дитиною та батьками. По-перше, чому спільне читання — це важливо? Якщо батьки будуть систематично читати разом з дитиною книжки, це теж стане певним ритуалом, який буде давати дитині відчуття безпеки та комфорту", — каже психологиня.

Читайте також: Вперше за часи незалежності українці надають перевагу україномовним книжкам

Другий момент — це те, що через цей контакт з мамою чи татом формується базова довіра до світу через спільне читання книжок.

"Ритм батьків, інтонація, посмішка, коментарі, тепло тіла, запах мами або тата — це все заспокоює дитину і дає розуміння, що її люблять, з нею спілкуються, їй щось пояснюють, вона цінна і значуща. Це все означає, що і світ такий же добрий та лагідний. Тобто, у дитини формується через довірливі відчуття з батьками таке ж ставлення і до світу. Спільне читання дає можливість дитині поставити питання, що хвилює мамі й тату", - зазначила Сальнікова.

За її словами, довірлива атмосфера при читанні, особливо перед сном, наприклад, може підштовхнути дитину до відвертої розмови: "Зазвичай батьки роблять неправильно, коли вони переривають дитину і кажуть: "Я ж тобі читаю, ти мене взагалі слухаєш чи ні?". А це той самий момент, коли дитина наважилась запитати про те, що її хвилює. І батькам правильніше буде зупинити читання і все ж відповісти на питання або обговорити ту проблему, яку дитина порушує".

Що робити батькам, які не знаходять часу на спільне читання

Психологи зазначають, якщо дитина і не отримує живого спілкування достатньою мірою, і плюс з нею не читають, то це дуже вплине не тільки на інтелектуальний розвиток, але і на психічний.

Моя дитина не читає книги — чому і що з цим робитиUnsplash

Спільне читання з батьками сприяє розвитку дитини

Що робити батькам, які кажуть, що не мають часу? По-перше, проаналізувати причину такого ставлення. Скоріш за все просто небажання вкладати в дитину свій час та увагу, а можливо, люди переносять сценарій виховання зі своєї сім’ї. І якщо, наприклад, ті ж самі батьки в дитинстві не отримали достатньо нормального спілкування зі своїми батьками, якщо з ними також не читали книжки, то вони просто не знають, як це зробити.

До речі, якщо у вас жодної хвилини не вистачає на спільне читання, згадайте про аудіокниги. Але слід пам'ятати, що комп'ютер у жодному разі не замінить дитині спілкування з батьками.

І, наостанок, особиста історія

Говорячи про читання книг, найперше, що мені згадується, це власний досвід. Моїй бабусі зараз 82 роки, її звати Галина і вона проживає у місті Нікополі Дніпропетровської області. Вона має двох дітей, яких із дитинства привчила читати книги. А зараз має трьох онуків, які також мали досвід читання книг разом з нею.

До 14 років я кожен рік їздила до неї влітку мінімум на місяць і серед широкого вибору дозвілля завжди був пункт про спільне читання книжок. Спочатку мене привчали по принципу "одну сторінку я - одну сторінку бабуся" читає вголос. Потім вже бабуся включала режим "слухача", а я "читача". За добре пророблену роботу я гарантовано отримувала нагороду у вигляді смаколиків. Запитуючи її про причини такого обов’язку, вона мені говорила так:

"Гарно поставлений голос це вже як прийдеться. Треба читати, щоб правильно слова читати, розуміли розділові знаки: де кома, де крапка, де треба зробити паузу, а де продовжували читати. Коли ти читаєш про себе, ти можеш неправильно прочитати слово, поставити наголос, прочитати невиразно, пропустити довгі описи. Це всі діти роблять. Тому коли ти читаєш у слух, куди ти дінешся?"

Після таких канікул у бабусі я вже читала у власне задоволення. А гарно поставлений голос та непогана дикція допомагали мені як упродовж навчання в університеті, так і в моїй роботі журналіста.

Затим до неї приїздили ще двоє онуків уже покоління "Z" (покоління центеніалів, діти, які народилися в період з 1995-2021 рік, — ред.). Середня онука читала бабусі із величезним задоволенням; зараз їй 15 років і вона буквально "ковтає" книги. А от наймолодший онук, якому зараз 10 років, все ж віддав перевагу дозвіллю зі смартфоном чи планшетом. Це не дивно, адже він росте разом із постійним розвитком сучасних технологій, до яких має вільний доступ майже з пелюшок.

Читайте також

Роман "Американський бруд" Джанін Каммінс: цензура як ритуал очищення

Зима буде довгою: 5 романів, що їх вистачить читати до весни

Якими вони нас зображають. 10 іноземних книжок, героями яких є українці

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше