Книжки і Minecraft: чому ваші діти можуть читати будь-що, і це нормально

Книжки і Minecraft: чому ваші діти можуть читати будь-що, і це нормально

Книжки і Minecraft: чому ваші діти можуть читати будь-що, і це нормально

Щороку дослідження читання показують, що діти дедалі рідше звертаються до книжок (і дедалі частіше – до іншого контенту, текстового зокрема). Проте не тільки всі – від вчителів і нейропсихологів до соціологів і різноманітних блогерів – далі переконують, що саме художня література є корисною в ранньому віці. Розбираємося, чому дітям можна обирати будь-які книжки, на що впливає читання, та до чого тут Minecraft.

Покоління Z називають поколінням самотності – попри залюдненість соцмереж дітям, а згодом і підліткам важко соціалізуватися в реальному житті після механізованості та спрощеності життя віртуального. Тут література стає одним із найефективніших та найменш травматичних способів соціалізації, адже занурення у пригоди й комунікацію однолітків (хай навіть вигаданих) розвиває емпатію. Окрім того, що спостереження за героями вчить розуміти, як люди думають і відчувають, читання дозволяє читачу відчути себе частиною історії.

Тим часом шкільна програма формується навколо кріпацтва й козацтва, тому що здається логічною відповідність хронологій у предметах “Історія України” й “Українська література”. Мовляв, так дитині буде легше ототожнити історичну епоху та пройнятися тогочасною атмосферою. Також це спосіб закласти певну ідеологію та розставити контрасти між добром і злом у підручниках.

Книжки і Minecraft: чому ваші діти можуть читати будь-що, і це нормально

Натомість літературознавець Ростислав Семків розповідає, що насправді читати 20 книжок поспіль про кріпацтво підліткам просто нудно – цей досвід їм неблизький і незрозумілий, хоч це й важлива соціальна проблема українського минулого. Не дивно, що дитину тягне до пригодницьких романів зі стрімким сюжетом і харизматичними героями, з якими хочеться асоціюватися та дружити.

Наталія Рудніцька, вчителька української мови і зарубіжної літератури, пояснює, чому так відбувається. Дорослі сприймають літературу як мистецький твір: оцінюють стиль автора, переклад, можуть зважати й на ідеологічні складники. А от дітям подобається вжитися в роль у сюжеті, відчути всі перипетії та проемпатувати персонажам. Відтак, дорослих “Сутінки” та детективні пригоди в дешевих джинсових обкладинках лякають, а дітей – захоплюють. У дитинстві нам однаково, як Льюїс Керрол створював своїх мовних персонажів, але ми не втомлюємося носитися Країною Див, поспішаючи за Алісою.

Письменниця Тетяна Стус замість примусового читання радить спробувати зрозуміти, чим цікавиться дитина, й знайти книжку, що доповнить це захоплення. Звідси популярність усіх довідників за грою Minecraft або “Щоденника Лоли” Ольги Купріян – приквелу до українського підліткового серіалу “#Школа”. Природна допитливість дитини тут ідеально спрацьовує, адже книжка не відтворює сюжет фільму чи гри, а доповнює всесвіт новими деталями.

Книжки і Minecraft: чому ваші діти можуть читати будь-що, і це нормальноChytomo

Ольга Купріян, "Щоденник Лоли"

Окрім більш очевидної соціальної функції, література може впливати на зміни й на нейронному рівні. Посилаючись на американських дослідниць і дослідників Маріанну Вулф, Станісласа Дегаєна та Ґізлейн Деан-Ламбертц, Юлія Джугастрянська, дослідниця нейропсихології читання, розповідає, що це корисно навіть немовлятам. Читаючи вголос, дорослі передають свої переживання інтонацією та мімікою.

Під впливом прослуховування історій у виконанні найближчої людини у дітей ретельніше розвивалися зони мозку, відповідальні не лише за сприйняття мовлення, але й за артикуляцію та розвиток власного мовлення дитини. Пізніше такі діти в молодшій школі показували кращі результати навіть із вивчення нових мов. Попри те, що маля не розуміє зміст сказаного, ці процеси впливають на нейронні зв’язки, що є надзвичайно важливими для розвитку грамотності на ранніх стадіях дорослішання.

Під час читання задіюються і дзеркальні нейрони. Уявіть, що героїня гладить собаку. Юлія Джугастрянська пояснює, що в цей момент у нашому мозку активізуються зони, відповідальні за згинання м’язів (ми підносимо і плавно опускаємо руку), ділянки, пов’язані зі шкірою (якою ми відчуваємо на дотик собачу шерсть та її тепло), зони нюху та слуху (собака має специфічний запах, вона дихає чи повискує). Тут вмикається пам’ять і підсовує нам спогади про собак, яких ми зустрічали. Усе це відбувається миттєво, поки очі пробігають рядком зі словами, а читач уявляє собі героїню зі собакою.

Книжки і Minecraft: чому ваші діти можуть читати будь-що, і це нормально

Ба більше, в кожного читача ця уявна картинка буде унікальною. Але для її створення й утримання мозок – і дитячий, і дорослий – має негайно поєднати нейрони. Згодом зміцнену й розширену мережу він застосує, наприклад, для вирішення математичної задачі, вивчення вірша або вираховування вигідної інвестиції.

Звісно, читання вголос збільшує словниковий запас у старшому віці – вчені підрахували, що дитинство з книжками випереджає дитинство без книжок аж на мільйон слів. Відтак діти, яким читали художню літературу, легше сприймають інформацію в школі – вони краще розуміють вчителів і формулюють власні думки. Зрештою, вчені неодноразово доводили зв’язок між словниковим запасом й інтелектом, отже, начитаним школярам буде легше засвоювати уроки та розв’язувати завдання. А вищезгаданий емоційний інтелект сприятиме менш травматичній соціалізації.

Щодо байдужості до процесу читання: психологиня Катерина Гольцберг радить просто читати вголос, не забороняючи дитині паралельно гратися. Книжка також не має бути покаранням чи перепоною. Якщо дитина сприйматиме читання як те, що потрібно подолати перед відпочинком, навряд від цього буде задоволення. Юлія Джугастрянська додає, що читання має бути спокійним процесом, у якому ані діти, ані дорослі не відчуватимуть стрес.

Книжки і Minecraft: чому ваші діти можуть читати будь-що, і це нормально

Ба більше, педіатри кажуть, що читання вголос може впливати на когнітивно-поведінкові риси. По-перше, дитина вже матиме увагу дорослого, отже, немає потреби боротися за неї криком. По-друге, в читанні та іграх діти можуть проживати доволі складні ситуації й почуватися в них менш самотньо, ніж у реальному житті. Отже, це схоже на підготовку та тренування перед життєвими викликами.

Старшим дітям важливе вже не читання вголос, а осмислення та обговорення прочитаного. Через дискусії навколо книжок можна порушувати чутливі психологічні та соціальні проблеми. Поки підлітки відчувають ворожість і вибудовують бар’єр у комунікації, дорослі можуть створити спільний емоційний простір у розмові про ситуації в сюжеті. У книжках на кшталт “Живі письменники. Батькам” або “Як виховати читача” пояснюють, як саме можна вибудовувати комунікацію навколо книжки. Не менш важлива й свобода дитини у виборі літератури, адже вона має бути насамперед цікава дитині. Також це може виховати самостійність, адже дитина нестиме відповідальність за власне задоволення від читання.

Книжки і Minecraft: чому ваші діти можуть читати будь-що, і це нормально

Памела Пол, Марія Руссо, "Як виховати читача". Видавництво ArtHuss

Отже, кожна людина підходить до процесу читання по-різному й у різному віці. Але вчені одноголосно переконують, що прослуховування історій розвиває мозок навіть немовляти. Згодом це спрощує комунікацію в дорослому віці, а також покращує сприйняття та оброблення інформації. Проте не варто змушувати дитину читати світову класику художньої літератури: одним сюжети Жуля Верна здадуться захопливими, а іншим цікавіше прочитати історію становлення улюбленого персонажа відеогри. І це нормально, адже читання має бути насамперед способом приємно відпочити та обговорити прочитане з близькими людьми, а не покаранням чи перепоною.

Читайте також

Гід по дитячому контенту: від Біллі Айліш до Майнкрафту

Моя дитина не читає книги — чому і що з цим робити

Український інститут книги анонсував проєкт про важливість читання дітям

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше