9 лютого у Житомирі під час етеру на "Українському радіо "Житомирська хвиля" у рамках марафону про стан сховищ та укриттів на Житомирщині, переселенці з тимчасово окупований районів України поділилися досвідом перебування місцевих жителів в укриттях.
Чи були підготовлені сховища та укриття на Донбасі до початку війни
Переселенка з Донбасу та голова громадської організації "Союз переселенців "Мир на долоні" Ірина Гладка розповіла, що облаштовувати укриття місцевим жителям доводилося вже під час бойових дій.
"Ми збиралися з мешканцями і самі облаштовували укриття, – каже Ірина Гладка. – Ми починали роботи навіть під час бойових дій, коли в місті вже лунали вибухи. Там збиралася наша матуся і всі сусіди. Ми зносили матраци, складали речі, залишали постійно відкритими двері, провітрювали бомбосховище. І потім, якщо відбувалися надзвичайні ситуації, то, звісно, ми були готові зануритися і там ховатися".
Як люди жили в тимчасових укриттях
Ірина Гладка каже, що її знайомі інколи проводили в укриттях декілька діб.
"Мої близькі люди просиділи по три доби в таких місцях, і потім просто виходили на вулицю, щоб хоча б сходити в туалет. Протягом того часу, коли вони перебували в цих бомбосховищах, вони писали нам СМС-повідомлення із проханнями, щоб ми допомогли їм переїхати в України, а потім зустріли і десь прилаштували", – розповіла Ірина.
З якими труднощами стикалися
Внутрішня переселенка з Криму, доцентка ЖДУ ім. Івана Франка, психологиня Анна Пирог під час етеру на "Українському радіо "Житомирська хвиля" розповіла, що основною проблемою в 2014 році було те, що самі місцеві жителі психологічно не були готові до початку окупації Криму та війни на Донбасі.
"У нас не було психологічної готовності до агресії з боку Росії, яку в нас сприймали за найближчого сусіда, брата і таке інше", – сказала Анна Пирог.
Ірина Гладка говорить, що до проживання в укриттях потрібно бути морально готовими.
"Все ж таки, ви розумієте, що туалетів немає, – каже Ірина. – Про це треба думати на самому початку. Якщо вже ви спускається туди, то маєте розуміти те, що можуть бути такі випадки, коли ви не зможете вийти звідти дві доби або більше. Тобто, у вас вже має бути заряджений телефон. Також туди потрібно поставити якийсь опалювальний пристрій, тому що мої родичі спускалися туди з дітьми, і вони по кілька діб там сиділи".
Крім того, для комфортного перебування в укритті потрібно зробити запаси їжі та питної води.
"Я знаю, як мої друзі брали туди книжки, вони читали, говорили один з одним. Розумієте, була напруга і якось з цього стану треба було виходити. Тобто треба бути ще й морально готовим до того, що ви не вийде звідти, наприклад, протягом двох діб, до цього потрібно психологічно готуватися", – розповіла Ірина Гладка.
Чи знадобилася переселенцям "тривожна валіза"
Ірина Гладка каже, що завчасно зібраних "тривожних валіз" у переселенців не було, тому їх доводилося збирати вже після початку бойових дій.
"Ми не планували назавжди виїжджати, але дійшло вже до того, що ми мусили приховували навіть прапорці України. Ми збирали ті "тривожні валізи", з якими потім жили більше, ніж три місяці. Нам довелося оперативно зібратися", – сказала Ірина Гладка.
Психологиня та переселенка з Криму Анна Пирог каже, що житомиряни мають самі визначатися, чи потрібні їм "тривожні валізи".
"Така валіза буде потрібною, якщо це сприятиме нормалізації їхнього психічного стану. Якщо людина вважає, що так спокійніше, то треба скласти все в одне місце. Це документи, гроші, речі, які потрібні для життя на кілька днів, ліки", – сказала Анна Пирог.
Читайте також
- У Новограді-Волинському на Житомирщині до використання готова половина укриттів у підвалах.
- На Житомирщині запрацювали консультаційні центри, де навчають діям у надзвичайних ситуаціях.
- У Житомирі більшість захисних споруд цивільного захисту непридатні до використання.
- У Житомирі розпочали перевірку стану укриттів для цивільного захисту населення.
- У Житомирі перевіряють стан об'єктів тимчасового укриття у підвалах багатоповерхівок.
Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber
