Тетяна Слободенюк – учасниця народного фольклорно-етнографічного колективу "Здвижаночка" у селі Покришів Житомирської області. Жінка розповіла кореспондентам Суспільного, як готує хліб у печі за сімейним рецептом.
За словами жінки, раніше хліб пекли на заквасці.
"Я сьогодні спробую відтворити обряд, звичай чи традицію випікання хліба, який побутував у нашому селі. Для цього нам треба вода, цукор, і трішки помішуємо, щоб цукор розчинився у воді. І додаємо дріжджі. Раніше це, звичайно, робили на заквасках. Ми сьогодні додаємо живі дріжджі. І трішечки відставляємо, хай дріжджі почнуть працювать", – розповіла жінка.
За словами Тетяни, головне, щоб вода не була надто гаряча. Щоб хліб не кришився, до тіста під час замішування додають оцет, розказала жінка.
"І звичайно, трішки солі. Якщо хліб садимо у піч об 11-ій годині, то десь о шостій треба, щоб вона вже була розігріта. Але треба дивитись, щоб занадто сильно вона не була гаряча. Уже ось тут, на припічку, дуже тепло, і водичка гріється. І ось можете побачити, який гарний жар. Це якраз така температура для того, щоб посадити хліб", – розповіла Тетяна Слободенюк.
Після того, як дріжджі розчинились у воді Тетяна додає сіль, олію і оцет. Рецепт хлібу Тетяні передала у спадок мама.
"У нас буде дуже велика родина. Було шестеро дітей. І, звичайно, були такі часи, коли до нашого магазину, як казали лавки, привозили хліб, і видавали по дві хлібини. Звичайно, на нашу велику родину хліба не вистачало. І часто вона такий дуже швидкий рецепт робила. Газу не було. Випікали або в печі, або в грубці, якщо це було зимою", – розказала жінка.
Як у хаті пікся хліб чи пироги, дітей виганяли надвір, розповіла кореспондентам Суспільного Тетяна Слободенюк.
"Ми гуляли на вулиці, мама нас всіх виганяла. Щоб тісто зійшло, бо ми, як діти, по двадцять п'ять разів бігаємо і питаємо: мамо, вже? То вона нас випроваджувала на вулицю, щоб ми не бігали туди-сюди. А вже на вулиці через димар, коли були чутні такі запахи, то ми вже бігли, бо знали. Був у нас ще в селі млин, куди з'їжджалися всі. Там не тільки борошно робили, а ще й били олію. І найвеличнішим було, коли мама спече цей хліб, оцю шкоринку тобі відріже, і ти біжиш до того млина і там ця олія. Ти вмочив туди, трішки сіллю зверху. Це така була смакота", – розказала Тетяна Слободенюк.
У період її дитинства, розказала Тетяна, білого борошна було мало, то ж хліб робили і з сірого борошна, з подрібнених круп.
Коли тісто підійшло, його ділять на кілька частин, з яких формують майбутні буханки хлібу, розповіла Тетяна.
"З такої кількості тіста в нас вийде приблизно чотири хлібинки. Коли робили хліб, то не було прийнято різати його ножем, поки ви не зробите хлібинку. Борошно не варто додавати, краще трішки олії. І тепер формуємо хліб. Я їх буду робити схожими на сучасні батони. Робимо все більше руками, не качалкою, тому що це хліб. Тісто любить тепло рук", – розповіла жінка.
Сформований хліб Тетяна кладе на деко, змащує яйцем та посипає кунжутом. Викладений на деко хліб ставлять до печі. Через 40 хвилин Тетяна дістає хліб з печі. Такий хліб родина пекла на щодень, розказала Тетяна Слободенюк.
Раніше Суспільне писало, що кулінарна блогерка з Житомирщини, яка називає себе Роза Василівна, протягом 10 років випікає штолени. Лише у грудні 2025 року вона приготувала понад 200 таких традиційних різдвяних кексів. В інтерв'ю Суспільному Роза Василівна розповіла, чим особливий її рецепт штолена, які найпоширеніші помилки допускають початківці, коли вперше випікають цей десерт, та як поєднує кулінарне хобі з блогерством.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
