У селі Стугівщина Овруцької громади, що на Житомирщині, готують автентичну поліську страву із картоплі — макар. Головними із носіїв давнього рецепту є учасниці місцевого фольклорного колективу "Берегині". За словами однієї із них Наталії Пилипчук, макар готують у печі у глиняних горщиках.
Наталія Пилипчук розповіла Суспільному, що готують макар "Берегині" в автентичному вбранні.
"Макар — це дуже давня страва, яка передавалася у нашій місцині із покоління в покоління від діда-прадіда. Цією стравою ми смакували ще з дитинства. Я особисто пам'ятаю, як її готувала моя бабуся. Я навіть пригадую, як колись у нашій родині під час копання картоплі, як тільки натрапляли на велику картоплину, то її відразу відкидали на межу і казали, що вона піде на макара. Тобто на приготування страви. Адже велику картоплину можна було швидко і легко терти", — пригадала історію зі свого дитинства Наталія Пилипчук.
Місцева господиня Наталія Пилипчук каже, що страву називали макар у селі Стугівщина та ще у двох селах навколо.
"Нас всі запитують, чому макар. А ми не знаємо. Чи це пішло від імені якогось діда Макара чи хто його знає. Але ми любимо цю страву і таку її назву також. А тому і зберігаємо цей наш кулінарний спадок від своїх пращурів та популязизуємо його" — сказала Наталія Пилипчук.
Для приготування макара, зі слів Наталії Пилипчук, потрібна сира картопля, яку натирають на терку.
"Я скажу вам по правді, що наші бабусі терли картоплю на дрібненьку терку. А ми, теперішні жінки, стали трішки ліниві. І тремо її на терку із більшими отворами. Але макар через це не стає менш смачним та соковитим. Після того, як потерли, у тісто додаємо яйця, солимо. Можна додати приправу — хто яку любить. Можна перчика, наприклад, можна чогось іншого, але ми нічого не додаємо. Також робимо засмажку зі шкварками", — розповіла Наталія Пилипчук.
Далі, за словами господині, тісто перемішують та складають у макотрик — глиняну посудину. Бо, якщо готувати у чавунній, то виходить не такий смачний макар. Страву обов'язково готують у печі, але із дотриманням певної температури.
"Якщо у печі ще є достатньо полум'я, то макотрика із тістом не ставимо. Потрібно почекати, щоб у печі був просто жар. Тобто тоді, коли, як ми кажемо, піч вигорить. Посудину зі стравою обгортаємо жаром, і вона гарненько впріває. Має у печі так постояти 3-4 години — і наша смакота готова", — сказала Наталія Пилипчук.
Власними секретами приготування картопляної страви поділилися й інші господині — представниці фольклорного творчого колективу "Берегині". Місцева жителька Галина Хілько розповіла, що деякі інгредієнти вона замінює, якщо немає тих, що в рецепті.
"Наприклад, колись було недостатньо сала чи м’яса. Тому моя матір готувала макар із оліями", — сказала Галина Хілько.
Галина Шильник розповіла, що в її родині колись у цю страву додавали висушені ягоди.
"Така біднота колись була. Тож, і ягоди сухі кидали. Вони трішки кислинки додавали. Хоч якесь різноманіття. Чорниці, скажімо, кидаєш, і він тоді такий чорний виходить. Але все одно дуже смачний", — пригадала Галина Шильник.
Приготовлений макар, з її слів, зазвичай, подають зі шкварками та сметаною, запивають молоком або квасом.
Раніше Суспільне розповідало, як у селі Гальчин Гришковецької громади варили білий борщ. На подвір’ї старовинної садиби українського шляхтича ХІХ століття Михайла Чайковського збиралися представники громад як із Житомирщини, так із інших міст України.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
