Анастасія Руденко, кондитерка із села Миропіль Житомирської області, пече імбирні пряники та розмальовує їх упродовж шести років. Жінка малює героїв з мультфільмів та фільмів, казкових персонажів, портрети людей і тварин, архітектуру та пейзажі. Перший пряник приготувала до нового 2019 року, розповіла Анастасія.
У коментарі кореспондентам Суспільного кондитерка розказала, що перші пряники вона робила на подарунок.
"Це був рік свині. Перший у мене був сніговичок, свинка і сніжинки. Хотіла спробувати подарункові коробочки до свята. Вони в мене "пішли", люди почали замовляти. Після того почала експериментувати з іншими пряниками", – розповіла Анастасія Руденко.
Анастасія розповіла, що перш ніж знайшла ідеальне співвідношення продуктів, спробувала шість рецептів. Вона готує тісто з імбирем, корицею, натуральним медом та маслом 82% жирності. Для розпису використовує харчові барвники, розказала Анастасія.
"В мене є референс, я дивлюсь на ту картинку, яка мені потрібна, і домішую потрібні кольори за допомогою харчових барвників. Проходила і курси, і онлайн дивилася, знаходила безкоштовні курси, дивилася англійські відео, але найкраще для мене навчання – це коли я сама щось пробую. Рік назад я завела таку рубрику в себе на сторінці: мені обирають якусь картинку мої підписники і я її маю перетворити на пряник", – розказала Анастасія Руденко.
Створення пряників – це творчий процес, розповіла Анастасія.
"От мені хочеться людям показати, що пряник – це не просто печиво до чаю, а він може бути як окремий витвір мистецтва. Є клієнти, в яких мої пряники більше двох років стоять на поличці. І це нормально. Ось нещодавно замовили в мене дві картини і одразу запитали, скільки пряник може стояти. Півроку, якщо він запакований, може стояти, і потім можете з’їсти", – розповіла Анастасія Руденко.
Анастасія Руденко продає свої пряники на благодійних ярмарках та організовує благодійні майстер-класи для дружин військовослужбовців і ветеранів.
"Після повномасштабного вторгнення з молодіжною радою ми проводили різні акції. У нас був благодійний столик. Щосуботи виходили на базар, давали свою продукцію, чи випічку, чи якісь товари. Ми продавали, збирали кошти таким чином і повністю весь заробіток, який в нас був, ми передавали нашим військовим. Я намагаюсь раз у місяць провести або благодійний захід, або взяти участь у благодійному ярмарку, або надати свою продукцію, у нас дуже багато лотерей зараз проходить", – розказала Анастасія Руденко.
Після того, як пряники спеклися, Анастасія залишає їх остигнути на ніч, а зранку заливає білково-цукровою масою.
"В мене тут контури наведені. Буду заливати поетапно кожну детальку. Як залила одну, я ставлю просушую її, потім заливаю іншу. Щоб не зливались відтінки в одне ціле. Деталі, які я промальовую перші – ті, що знаходяться далі, щоб показати не просто пласку картинку, а створити 3D-ефект", – розповіла Анастасія Руденко.
Найбільше мотивує підтримка рідних та відгуки покупців, розповіла у коментарі кореспондентам Суспільного Анастасія Руденко.
"Це дуже великий внесок у справу, коли тебе підтримують, коли тобі кажуть, що ти молодець, що ти впораєшся, навіть коли опускаються руки. Мене так підтримують мої батьки, чоловік, дитина. Дуже люблю відгуки, як людина щиро радіє. Людині 60 з чимось років і в неї емоції, як у дитини. Для мене пряники – це не просто печиво до чаю, а емоції, які можна подарувати людям", – розказала Анастасія Руденко.
Раніше Суспільне писало, що у селі Стугівщина Овруцької громади готують автентичну поліську страву із картоплі — макар. Головними із носіїв давнього рецепту є учасниці місцевого фольклорного колективу "Берегині". За словами однієї із них Наталії Пилипчук, макар готують у печі у глиняних горщиках.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
