В рамках "Місця пам'яті про УПА: каталог пам'яток історії на Рівненщині" організували першу експедицію. Вона тривала 12 годин і охопила сім сіл області, повідомив автор проєкту, голова громадської організації "Рівненська Горинь" Олександр Денисюк. Під час експедиції облікували 15 пам'ятних знаків та могил повстанців.
Першу експедицію бойовими стежками УПА розпочали в урочищі Гурби, це колишній Здолбунівський, а нині — Рівненський район. У квітні 1944 року тут відбулася найбільша битва повстанців з військами НКВС, зазначив Олександр Денисюк:
"Там є пантеон, але маємо ще низку цікавих об'єктів, про які середньостатистична людина не знає. Є два об'єкти біля Гурб — це пам'ятник сотнику Нечаю і одне із перших масових поховань загиблих воїнів УПА в часи Гурбенського бою, і є питання, чи вони ексгумовані".
Учасники експедиції побували і в селі Будераж, де в 1943 році відбулася КонференціяІ Конференція поневолених народів Східної Європи і Азії відбулася 21-22 листопада 1943. Її учасниками були 39 делегатів від 13 народів: по 6 – від азербайджанської і грузинської делегацій, 5 узбеків, по 4 вірменина і татарина, по 2 білоруса, осетина. Також казах, черкес, кабардинець, чуваш, башкир і 5 українців – Р.Волошин, Я.Бусел, О.Логуш, Д.Клячківський і К.Мешко. На конференцію прибув також головнокомандувач УПА Роман Шухевич. Головував на конференції – Ростислав Волошин. Джерело: УІНП, Детальніше – за посиланням https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lystopad/21/1943-persha-konferenciya-ponevolenyh-narodiv-shidnoyi-yevropy-i-aziyi поневолених народів. На згадку про подію там встановили пам'ятник. При цьому Олександр Денисюк зазначив, що науковці й досі сперечаються, де саме відбулася згадана конференція — у Будеражі чи в Ілляшівці.
"У селі Буща є пам'ятник загиблому Семену Котику, одному з керівників УПА на псевдо "Докс", він там загинув після битви під Гурбами, коли бійці УПА виходили з оточення в процесі так званого Бущанського прориву. Насправді НКВС намагалися частини УПА оточити, але були розбиті", — повідомив дослідник.
Наступною точкою маршруту експедиції був Мізоч, де є два поховання бійців УПА.
"Оскільки Мізоч був адміністративним центром в совєцький час, відповідно там знаходилася катівня МДБМіністерство держбезпеки СРСР. Союзно-республіканське відомство, яке існувало у 1946-1953 роках. Наступник Народного комісаріату державної безпеки, попередник КДБ СРСР.. Всіх впійманих повстанців там катували й тих, кого вбивали, вони фактично там хоронили".
З Мізоча дослідники Вирушили в Дермань, де похований генерал-хорунжий УПА Леонід Ступницький.
"Він був полковником УНР, учасником двох зимових походів, а згодом став професійним військовим, який діяв у складі УПА. Він був шефом штабу, тобто не останньою людиною. Трагічно загинув, його вдалося нормально поховати. Бо зазвичай таких видатних постатей УПА совєти намагалися знищити, і їхніх місць поховань навіть немає. Той же Роман Шухевич, Клим Савур — ми не знаємо, де вони поховані", — пояснив Олександр Денисюк.
Також він повідомив про наміри встановити пам'ятник на "Турецькій Скалі". Так дерманці називають місце у їхньому селі, де колись добували камінь для будівництва хат. А в середині XX століття тут були бої повстанців проти НКВС, зазначив дослідник:
"У колишніх каменоломнях розташовувалась величезна криївка ОУН-УПА. Це місце не було картографоване на місцевості. І, якби люди хотіли побачити це славетне місце, то треба було б питати у місцевих, а тих, хто щось знає — не так багато залишилось".
За даними Олександра Денисюка, у Дермані біля школи встановили пам'ятний знак всім односельцям, які загинули в боротьбі за незалежність України:
"Найцікавіше — це курган, поховання в лісі. Є збережені фотографії про встановлений хрест на цій могилі. Вона впорядкована була ще на початку незалежності, поки були живі свідки подій".
Також учасники експедиції відвідали три об'єкти у селі Кунин, описали місце загибелі повстанців у лісі та дві могили на сільському цвинтарі:
"Там один цікавий хрест, який був поставлений там 1946 році, потім поновлений у 1956-му. Я так розумію, совєти його знищили, а місцеві жителі знову поставили. Потім знов цей хрест був знищений і у 90-х роках місцеві жителі його поставили знов".
Загалом перша експедиція членів громадської організації "Рівненська Горинь" тривала 12 годин і охопила сім сіл та 15 пам'ятних місць УПА в межах колишнього Здолбунівського району.
Наступне дослідження планують присвятити місцю народження художника-повстанця Ніла Хасевича.
"Відвідаємо також умовне місце загибелі Клима Савура, поховання одного із творців українського повстанської армії Василя Івахіва. Тобто це — Деражне, Оржів. Є велика кількість цікавих об'єктів на Березнівщині, Острожчині, Дубенщині. Ми не можемо активно рухатися на північ області і подекуди — на південь, бо не всюди можна проводити зйомку".
Загалом, планують дослідити 50 об'єктів. Роблять це в рамках реалізації проєкту "Місця пам'яті про УПА: каталог пам'яток історії на Рівненщині" за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Це один із шести проєктів, які у 2023 році реалізують на Рівненщині.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
