У Рівному найефективніше проходить декомунізація, решта області — відстає. Про це в етері Українського Радіо Рівне повідомив краєзнавець Микола Бендюк. Він розповів чому досі не позбулися усього радянського в області, чому це треба зробити і як вчинити із демонтованими пам'ятниками.
Як декомунізовують Рівне
На думку краєзнавця Миколи Бендюка, найкращий результат з декомунізації й деколонізації має Рівне, решта області — дуже відстає:
"Якщо взяти міста і села в районах, то там дуже складно. Вони тільки зараз, після вступу в дію закону про деколонізацію, почали щось рухати і знімати символи радянського тоталітарного режиму. Якщо це пам'ятка архітектури, навіть місцевого значення, — то є на обліку Мінкульту і самочинно влада міста не має права це зняти. Треба робити подання на міністерство, там його розглядають і тоді дають дозвіл на демонтаж цих пам'яток або символів, які є на них. Хоча всі розуміємо, що цей дозвіл буде, були випадки, коли заднім числом це робили. І я думаю, що можна це робити й без дозволів".
Що робити із братськими могилами
Позиція краєзнавця — усі могили мають бути на кладовищах, а не в центрі міста чи десь над дорогою.
У Рівному є дві братські могили радянських воїнів за межами кладовища. Це "Братська могила радянських воїнів, партизан та Героя Радянського Союзу Г.М. Шевченка у парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка" та "Братська могила воїнів радянської армії", розташована на вулиці Київській, 71.
"Вони не мають бути. В ідеалі — всі ці поховання треба пероенести на міські кладовища без символіки, яка зараз є на тих монументах. Спеціальна команда з ліцензією має провести розкопки поховань. У Рівному такої немає, хіба викликати десь зі Львова, це найближче до нас. Але забрати оцих всіх "нєізвєстних" солдатів зі своєю символікою з цих могил, лишити там тільки пам'ятник на якому буде написано хто тут похований", — пояснив Микола Бендюк.
Що іще потрібно декомунізувати у Рівному
ЗабороненаЦе визначили в Законі України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. в Україні радянська символіка — це герби, прапори СРСР, УРСР, інших комуністичних країн, серп і молот, в тому числі у поєднанні з п’ятикутною зіркою, гімни СРСР або радянських республік, так звана георгіївська стрічка, будь-яка символіка комуністичної партії, пам’ятки із зображенням партійних та радянських керівників, комуністичні гасла і цитати.
"Цих зірочок ще багато знайдемо, якщо походити по місту. Але це не настільки суттєве, бо їх помічають хібі тальки такі, як я. Але в нас є ще три найбільші — на Дубенському меморіалі забрали забрали зірку з вічним вогнем. Але ще стоять пам'ятник радянському солдату. Стоїть пам'ятник невідомому солдату і на вулиці Київській, пам'ятники з бронзи на Пагорбі слави, вони дуже тяжкі. Там барельєф довгий, великий і скульптурна композиція, яка складається з совєцького воїна-партизана і дівчинки. Їх треба зняти, для цього потрібні потужні крани" — зазначив Микола Бендюк.
При цьому він наголосив, це пам'ятки монументального мистецтва і їх варто зберегти. Тобто не знищити, а передати в музейні центри, які "будуть займатися деколонізацію нашої свідомості через експозиції".
Чому слід позбутися радянських пам'ятників
Радянські пам'ятники у містах і селах України — це маркери окупаційного режиму, вважає краєзнавець:
"Якби ми позбулися цих пам'ятників так, як ми позбулися пам'ятників Леніну ще в 90-х роках, мабуть, і війни не було б. Ми бачимо, коли приходять росіяни, вони назад ставлять лєнінів, альош і всю радянську комуністичну символіку. Вони ці пам'ятники ставлять, бо вважають, що це все їхня територія. Тож нам якомога скоріше треба цього позбутися, як і вся Європа позбувається, цих пам'ятників, маркерів російського, радянського минулого. У наших головах має звільнитися місце і розуміння, що ми — Україна, держава незалежна, а наша історія, і радянська, в тому числі має переміститися до музею з вулиці".
Чому в громадах ситуація гірша, ніж у Рівному
Чи демонтувати радянські пам'ятники й елементи на них приймають безпосередньо у громадах. Проте, не завжди депутати місцевих рад приймають такі рішення.
"Ми розуміємо, що там багато ще людей, які ще совки по своїй натурі. І вони не хочуть зносити, чи переносити пам'ятники "дєдам", які воювали. Я думаю, що мало би бути вольове рішення Мінкульту з вказівкою всім управлінням культури в області зібрати всі назви тих пам'ятників, які ще є, і одним пакетом передати їх до міністерства. Але в нас граються в демократію: «Ви самі вирішить, але виконайте цей закон». Тому це досі тягнеться. Той не хоче літака знімати радянського, той танка, а той — серпа з молотом. Але такого не може бути".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
