Альтернатива заблокованому кордону: українське зерно готові вивозити караванами через Дунай

Альтернатива заблокованому кордону: українське зерно готові вивозити караванами через Дунай

Ексклюзивно
Альтернатива заблокованому кордону: українське зерно готові вивозити караванами через Дунай
Зерно. Getty Images

Українське зерно готові переправляти флотом контейнерних караванів через Дунай. Це реальна альтернатива переправленню через західний кордон, який блокують польські фермери. Крім того, таким чином Україна зможе “суттєво знизити напругу на кордон”. Для перевезень розробили кілька логістичних маршрутів.

Про це в ефірі “Суспільне Спротив” повідомив генеральний директор Українського Дунайського пароплавства Дмитро Москаленко.

Як будуть вивозити українське зерно Дунаєм

Один із маршрутів пролягатиме через весь Дунай до портів Німеччини: через нього судна зможуть заходити до будь-яких портів, що розташовані на річці. Інший – пролягатиме до порту Галац у Румунії. Це, за словами Москаленка, найкоротший маршрут, завдяки якому можна буде перевозити великі обсяги. Третій маршрут – до порту Констанца.

“Ми повідомили бізнес про дану можливість, презентували ці опції й наразі ведемо перемовини з представниками вантажовласників щодо запуску й консолідації контейнерного трафіку через українські порти до тих місць, куди мають бути доставлені ці контейнери”, – розповів Дмитро Москаленко.

Судно українського дунайського пароплавства
Судно Українського Дунайського пароплавства. Фото: Facebook/Дмитро Москаленко

Бізнес зацікавлений у створенні контейнерних караванів

Як зазначив гендиректор Українського Дунайського пароплавства, бізнес зацікавлений у тому, щоб користуватися такими перевезеннями:

“Постійно клієнти звертаються. Але основна проблематика на даний час в тому, що немає консолідованого трафіку. Тобто рух вантажів, котрий має бути під цей проєкт адаптований, він має консолідуватися. Ми маємо працювати з експедиторами, в котрих вже є в руках цей трафік”.

Скільки коштуватиме вартість доставки зерна Дунаєм

Через складнощі на кордонах та блокування руху фур з боку Польщі вартість доставки річним флотом зросла, зазначив Москаленко:

“На тлі цього вартість доставки річковим флотом буде конкурентоздатною. Річковий флот всюди у світі є найбільш екологічним та найбільш економічно привабливим видом транспорту. … Я думаю, що річковий маршрут може претендувати на те, щоб закріпитися і продовжувати функціонувати навіть після того, як відкриються кордони і ця ситуація буде стабілізована”.

Скільки зерна можна буде вивезти річковими портами

За словами Дмитра Москаленка, флот пароплавства налічує понад 200 барж та приблизно 42-44 буксири, які ці баржі транспортують. На місяць флот зможе перевезти з України до найвіддаленішої точки Німеччини приблизно 2,5 тисяч контейнерів розміром 20 футів. До Констанци – 5,5 тисяч контейнерів.

“Тобто всім цим флотом ми порахували, що ми можемо перевозити дуже багато контейнерів. Якщо говорити конкретно про цю програму, то ми із свого флоту готові наразі виділити близько 10 караванів. Це 10 буксирів та приблизно 80 барж”, – розповів він.

Буксир "Миколаїв"
Буксир УДП "Миколаїв". Фото: Дмитро Москаленко

Як налаштована логістика підвозу товарів до портів

Як розповів Москаленко, логістика для підвозу товарів у порти Дунайського пароплавства була побудована і “суттєво розвинута” з початку повномасштабної війни, коли весь страх зернових та інших товарів пішов до портів при Дунаю.

“І місцеві органи влади, і Міністерство інфраструктури розробило і суттєво розвинуло цю автотранспортну інфраструктуру всередині країн на підходах до придунайських портів”.

Як Українське Дунайське пароплавство розширює та модернізує свій флот

За словами гендиректора, пароплавство продовжує розширювати пропускну спроможність, будує флот та модернізує судна, які збудували за радянських часів:

“Це заміна двигунів на нові екологічні, які відповідають екологічним стандартам ЄС. Щодо будівництва барж, то в Українському Дунайському пароплавстві налічується дуже багато так званих “ліхтерів”. Це такі маленькі баржі, які давно втратили свою актуальність за радянських часів, коли функціонували ліхтероводні системи. Вони продовжують стояти в акваторіях портів, гниють і так далі. Але це готовий корпус, з якого можна будувати новий флот.

Із барж такого типу створюють нові, які будуються шляхом зрощування частин старих. Разом з тим пароплавство утилізує застарілі судна, які не можна відремонтувати. Зокрема, зараз налічується понад 60 одиниць флоту, який був виведений з експлуатації десятки років тому й гниє в акваторіях портів

“Цей флот не має перспектив, щоб бути відремонтованим і піднятим. Тому ми провели інвентаризацію і зрозуміли, що нам потрібно від цього флоту позбавлятися, тому що він заважає судноплавству, створює екологічні загрози”, – розповів посадовець.

Гроші від утилізації будуть направляти на розвиток основного бізнесу, модернізацію та будівництво інших об’єктів.

SLG–баржа, яку побудували зі старих ліхтерних суден
SLG–баржа, яку побудували зі старих ліхтерних суден. Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

Що відомо про блокування польсько-українського кордону

6 листопада 2023 року, близько 14:00 за українським часом, польські перевізники почали блокувати рух вантажівок у пунктах пропуску "Краківець-Корчова", "Ягодин-Дорогуськ" та "Рава-Руська-Гребенне".

Асоціація "Укравтопром" із посиланням на Міжнародну транспортну асоціацію України зазначила, що причина страйків — надмірна конкуренція після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами ЄС.

23 листопада 2023 року до страйків на кордоні долучилися польські фермери, які протестують на пункті пропуску "Шегині — Медика".

Польські перевізники 11 грудня 2023 року припинили страйк на пункті пропуску "Ягодин — Дорогуськ". Митниця запрацювала у звичному режимі, пропуск вантажівок відновили в обидва боки.Того ж дня перед пунктом пропуску польська вантажівка знову заблокувала рух. Після попередження від польських правоохоронців фуру прибрали.

З 15:00 години 18 грудня 2023 року польські перевізники знову заблокували рух вантажівок на міжнародному пункті пропуску "Ягодин-Дорогуськ".

З 6 січня у Польщі відновили рух вантажівок дорогою до прикордонного пункту пропуску "Медика – Шегині".

У Польщі фермери 9 лютого розпочали загальнонаціональний страйк. Акція протесту триватиме щонайменше до 10 березня.

Під час перемовин в Міністерстві сільського господарства президент Національної ради сільськогосподарських палат Віктор Шмулевич заявив, що всі фермери згодні з трьома основними вимогами: вони не хочуть впровадження Green Deal, імпорту сільськогосподарської продукції з України та вимагають підтримки тваринництва.

Станом на ранок 10 лютого польські фермери блокували роботу трьох пунктів пропуску на кордоні з Україною: "Ягодин-Дорогуськ", "Рава-Руська-Гребенне" та "Шегині — Медика". Цього ж дня, об 11:30, завершився протест перед пунктом пропуску "Шегині-Медика". Рух вантажівок відновлений.

12 лютого польські фермери розпочали акції протесту на пунктах пропуску "Долгобичув-Угринів", "Зосін-Устилуг". Протестувальники блокують там рух вантажівок. Також повторно заблокували ПП "Медика-Шегині".

15 лютого біля міжнародного пункту пропуску "Ягодин — Дорогуськ" розпочалася акція протесту українських перевізників, які зібралися у відповідь на дії польських фермерів і затримують рух ваговозів із польською реєстрацією.

В Держмитслужбі повідомили, що від ранку, 18 лютого, у вантажному пункті пропуску "Ягодин-Дорогуськ" розпочалася анонсована раніше повна блокада руху вантажівок. Протестувальники не пропускають навіть швидкопсувні, небезпечні чи гуманітарні вантажі.

20 лютого польські страйкарі посилили обмеження руху на кордоні. Зокрема блокували рух на трьох пунктах пропуску для легкових автомобілів та автобусів та повністю обмежили рух вантажівок. Того ж дня протестувальники на менш ніж пів години перекрили залізницю та розсипали збіжжя з вантажного вагону на колії. Зерно прямувало до Німеччини транзитом через Польщу. Українські перевізники розпочали акцію протесту у відповідь.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

На початок