Шопоголізм або оніоманія — це психологічний розлад, який характеризується неконтрольованою жагою до покупок. Вперше з цією проблемою людство зіткнулося ще на початку ХХ століття, а сьогодні серед визнаних шопоголіків є і чимало селебріті: у інтерв’ю The Guardian акторка Ліндсі Лохан скаржилась на фінансові проблеми через надмірні витрати, а співачка Кеті Перрі розповіла виданню Elle, що може "застрягти" в онлайн-кошиках на цілі години.
Проте шопоголізм давно перестав бути просто хобі — радше це спосіб справлятися зі стресом, який може перетворитися на проблему, пояснила Суспільному психологиня Марія Милославська.
Покупки не про речі, а про емоції
Марія Милославська характеризує шопоголізм як "компульсивні, необдумані і недоцільні покупки" — це реакція, за якою стоїть стрес. На її слова, шопінг часто виконує роль емоційного регулювання: хтось таким чином знижує тривогу, хтось намагається заповнити душевну порожнечу, а хтось — відволіктися від негараздів.
"Є внутрішнє напруження — і людина його знімає, роблячи покупку. Це маневр відволікання уваги. Але людина не працює зі стресом екологічно, не вирішує самої проблеми. Тому ефект від компульсивного купування — тимчасовий", — сказала Милославська.
Ще однією причиною може бути низька самооцінка, мотивація досягти ілюзорного "успішного успіху". Задля цього шопоголік ладен на необґрунтовану покупку надто дорогого ґаджета, або на кредит на нове авто, аби відчути себе значущим.
"Може здаватися, що "якщо я куплю сукню або парфуми, я стану красивішою, а якщо куплю новий айфон, стану успішною". Це ніби спроба стати кимось іншим. Людина начебто почувається краще, але всередині залишаються ті самі проблеми", — пояснила Марія Милославська.
Як зрозуміти, що це залежність
За словами психологині, першим сигналом є часті покупки без реальної потреби, яких стає все більше.
"Ви йдете "просто прогулятися", але все одно повертаєтеся з покупкою. Ніби не збиралися нічого брати, але як же пройти повз чергову кофтинку чи магнітик", — зазначила вона.
Поява онлайн-крамниць зробила загрозу шопоголізму ще ближчою, вважає Милославська — тепер для некерованих покупок навіть не треба виходити з дому.
"Є люди, які отримують задоволення просто від гортання каталогу, від складання речей у кошик. На перший погляд це безпечно, але, скоріше за все, вони однаково куплять щось, не дуже потрібне", — додала психологіня.
Серед основних ознак компульсивного шопінгу:
- систематичні спонтанні покупки, а не разові "хотілки";
- задоволення та ейфорія, які швидко змінюються розчаруванням;
- витрати, що перевищують можливості;
- фрази про "живемо один раз", які прикривають імпульсивність;
- відчуття, що шопінг — спосіб розслабитися або відволіктися.
"Ви поступово перетворюєтесь на страуса, який ховає голову в кошик споживача, мов у пісок. Проблеми при цьому не зникають, а от гроші — так", — підсумувала Марія Милославська.
Що робити, якщо впізнали себе
Психологиня радить звернутися до спеціаліста — за її словами, сьогодні в Одесі допомогу можна отримати безкоштовно, в різних проєктах підтримки. Але навіть без терапевта можна почати змінювати поведінку.
"Почати записувати, коли і чому ви відкриваєте онлайн-магазин чи йдете в торговий центр. Що стало тригером? Начальник накричав? Складний день? Хотілося себе порадувати?" — говорить Милославська.
Вона пропонує вести "щоденник емоцій": фіксувати, які саме емоції запускають бажання купувати. Так можна побачити систему, яку ви раніше не помічали.
Психологиня підкреслила: дозволяти собі задоволення — це позитивно, а в умовах війни, в час підвищеного щоденного стресу навіть необхідно, однак якщо це не перетворюється на заміщення реальності і не веде вас до боргової ями.
"Можна побалувати себе тортиком чи купити помаду й радіти цьому. Але якщо шопінг — спосіб втекти від проблем, тоді він перестає бути приємністю і стає залежністю", — підсумувала Марія Милославська.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
