У Задунаївці Арцизької громади на Одещині пересохла річка Киргиж-Китай, а рівень води у місцевих свердловинах знижується. У міськраді кажуть, що воду з централізованої мережі можна використовувати лише як технічну. Питну жителі набирають у бюветах або купують у приватних постачальників.
Місцевий лісник Михайло Терзі близько 40 років доглядає ліс неподалік села. Він вважає, що відновлення лісосмуг і догляд за руслом Киргиж-Китаю можуть у перспективі допомогти зберігати воду на цій території.
Як Задунаївка живе в умовах дефіциту води та що пропонує лісник — у матеріалі.
Від річки залишилося русло
Киргиж-Китай бере початок у Молдові та впадає в озеро Китай. За спогадами місцевих жителів, ще 10–20 років тому в річці була вода, а вздовж неї росли лісосмуги.
Михайло Терзі розповідає, що у радянський період русло річки змінили для потреб зрошення: його вирівняли, облаштували греблю та шлюзи. Один із таких об'єктів був навпроти Задунаївки.
«Ціль була одна — зберегти поля. Щоб можна було навіть посіяти рис, вони так думали. Вода хороша йшла, потік. Але треба було слідкувати за цим каналом, дивитися за лісосмугами, охороняти їх. Шлюзи почали ламатися», — розповідає Михайло Терзі.
Нині на місці річки залишилося сухе русло. Старі шлюзи поржавіли, а на дні видно залишки конструкцій колишньої греблі. Лісосмуги, яка раніше росла вздовж частини русла, також майже немає.
Терзі пов'язує її зникнення, зокрема, з випасом худоби.
«З 1970 року тут навколо каналу були лісосмуги. Але вівці, корови, кози зробили свою справу. У результаті чим усе закінчилося — річки немає, каналу немає».
Лісник пропонує розчистити русло від мулу та відновити насадження вздовж нього. За його словами, посадковий матеріал для цього можна отримати через лісові господарства.
«Буде вказівка — і все це дуже швидко засаджується. Є місцева влада, яка не реагує. Я весь час порушував це питання. Я 40 років попереджав, що цим усе закінчиться», — каже він.
Вода у свердловинах падає
Після пересихання річки місцеві жителі помітили й зміни у своїх колодязях та свердловинах. Парасковія та Микола живуть у Задунаївці близько 55 років. За їхніми словами, такого низького рівня води раніше вони не бачили.
«Немає води в колодязі. Є, але на дні. Опускаю відерце вниз — і так стоїть. Не так, як має бути, коли опускаєш і воно відразу наповнюється. Але це не питна вода», — розповідає Парасковія.
В Арцизькій міськраді підтверджують, що рівень води у свердловинах громади знизився. Перша заступниця міського голови Тетяна Бахчеван розповіла: ще у 2024 році насоси працювали на глибині близько 130–140 метрів, нині їх доводиться опускати глибше.
«Рівень води впав. У нас немає ні озер, ні річок, з яких би ми качали воду, очищували і подавали населенню. Вся вода подається зі свердловин», — пояснила Бахчеван.
За її словами, результати досліджень показують, що воду з цих свердловин можна використовувати як технічну. Один із показників, який перевищує допустиму норму, — сухий залишок.
Михайло Терзі припускає, що на якість підземної води могла вплинути й сільськогосподарська діяльність минулих десятиліть. Він згадує, що поблизу джерел зберігали речовини, які використовували для обробки полів.
«Я кричав про це у 1985 році, коли повернувся на батьківщину і почав працювати лісником. Я побачив, що вони займалися обприскуванням, качали воду з колодязів. І аміак тримали поряд», — каже Терзі.
Водночас у матеріалі немає результатів досліджень, які б підтверджували зв'язок нинішньої якості води саме з такими роботами у минулому.
У міськраді кажуть, що питна вода є. У Задунаївці бювет не працював
В Арцизькій громаді працюють вісім станцій локального очищення води. У міськраді запевняють: вони забезпечують жителів питною водою та можуть працювати від генераторів під час відключень електроенергії.
«Населення забезпечене водою в повному обсязі. Є колодязі, воду з них люди використовують для господарських потреб. Питну воду беруть у бюветах безкоштовно і, звичайно, з водопроводу», — розповіла Тетяна Бахчеван.
Водночас під час зйомки бювет у Задунаївці не працював: там не було крана для набору води та працівника, який міг би пояснити, коли відновлять водопостачання.
Місцеві жителі розповіли, що води в бюветі немає понад місяць.
У міськраді пояснили, що обслуговуюча компанія через певні обмеження не може дістатися Задунаївки. Там запевнили, що намагаються розв'язати проблему.
Для літніх людей ситуація складніша ще й через те, що не всі можуть самостійно приносити додому воду з бювету. Тому частина жителів замовляє її у приватних постачальників. За словами місцевих, тонна такої води коштує близько 300 гривень.
«У бюветі вода дуже добра. Але ми не можемо її в такій кількості наносити. Замовляємо, нам привозять і ми купуємо», — говорить Парасковія.
Централізоване водопостачання також є не в кожному будинку. За інформацією міськради, для населення кубометр води коштує 45 гривень, хоча економічно обґрунтований тариф становить 52,81 гривні. Різницю комунальному підприємству компенсує громада.
Чи може ліс допомогти зберегти воду
Михайло Терзі працює у Новоіванівському лісництві. За його словами, ліси у степовій частині Буджаку переважно створювали штучно окремими ділянками.
Поблизу Задунаївки Терзі десятиліттями доглядає ліс. Тут ростуть ясен, дуб, біла акація та сосна, зокрема кримська. Останніми роками, за словами лісника, через нестачу вологи у частини дерев почали всихати верхівки.
«Тут ви не бачите молодого приросту. Його просто немає, тому що вівці, кози роблять свою роботу. А засихає, тому що ліс не отримує стільки вологи, скільки йому треба. Якщо сюди не буде заходити худоба, ліс може відновлюватися сам», — розповідає він.
Ще однією проблемою Терзі називає незаконні рубки. За його спостереженнями, під час повномасштабної війни людей, які самовільно рубають дерева на дрова, стало більше. Самостійно зупиняти їх, каже лісник, він не може.
Михайло Терзі переконаний: збільшення площі лісових насаджень та відновлення лісосмуг можуть у майбутньому сприяти збереженню води на цій території.
«Все взаємопов'язано: зникла річка Киргиж-Китай — зникає і озеро Китай. І якщо це не зупинити зараз, то тут буде пустеля», — говорить він.
Терзі розповідає, що за останні десять років у лісі, за яким він доглядає, з'явилися два джерела. На його думку, це свідчить про вплив лісу на водний режим території.
«Ліс — це така структура. Поки він росте до 30–40 років, до віку зрілості, він бере із землі воду. А потім відбувається зворотний процес. За останні десять років у мене в лісі з'явилися два нових джерела води», — каже він.
Наукового підтвердження того, що саме збільшення площі лісу може відновити Киргиж-Китай або забезпечити Задунаївку питною водою, у матеріалі немає. Це бачення Михайла Терзі.
Він пропонує розширювати лісосмуги, захищати наявний ліс від випасу худоби та незаконних рубок, а русло Киргиж-Китаю — регулярно очищати від мулу.
За словами Терзі, місцева влада цю пропозицію поки не підтримала через її вартість та брак ресурсів. Сам лісник продовжує висаджувати дерева й сподівається знайти фінансування для своїх ініціатив.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
