У Центральній бібліотеці імені Марка Кропивницького 13-го квітня відбувся майстер-клас миколаївської майстрині Тетяни Ульянкіної. Учасники заходу розписували писанки-вощанки. Відповідно до Великодніх традицій українці оздоблювали яйця саме в Чистий четвер. Так називають останній четвер перед Великоднем. Згідно з релігійними віруваннями, це останній день Ісуса Христа перед його арештом, коли він омив ноги своїм учням і встановив таїнство причастя.
Про це мисткиня Тетяна Ульянкіна розповіла кореспондентам Суспільного.
Писанкарством Тетяна Ульянкіна займається з 1991—1992 років. З 1993 року Тетяна є членкинею Національної спілки майстрів народного мистецтва України, у 2016 році отримала звання заслуженої майстрині народної творчості.
За словами Тетяни, через вплив радянської влади писанкарство в південних регіонах не було поширеним.
"Після радянського періоду ми на півдні не знали, що таке "писанки". На Західну Україну радянська влада прийшла пізніше та люди все одно потайки робили писанки, особливо були популярні мальованки, це подавалося як місцева сувенірна продукція. За кордоном українська діаспора видавала книги та займалася розвитком писанкарства. Наші бабусі нам, на жаль, цього не передавали", — розповіла Тетяна Ульянкіна.
Тетяна Ульянкіна створює писанки із застосуванням бджолиного воску та анілінових барвників.
Зі слів мисткині, писанкарство — це магічне дійство, що несе певну силу, тому під час майстер-класу Тетяна запропонувала створити вощанки в національній символіці та жовто-синіх кольорах.
"Писанка, як символ пробудження весни та природи, в християнстві — це відродження, воскресіння Ісуса Христа. Я хочу, щоб сьогодні творили цю магію із вірою в перемогу, бо наша сила буде вкладена в писанку, яку ми створили", — сказав Тетяна.
На створених писанках зображували безкінечник, тризуб, символ вогню — сонце тощо.
"Безкінечник — це воскресіння Христа, тобто життя також нескінченне, тобто тут на землі, а потім на небі. Це всеосяжний символ, тому в нас на писанці повинен бути цей безкінечник", — розповіла майстриня.
На вже "видутих", тобто пустих всередині яйцях, учасники заходу олівцем промалювали два меридіани та екватор. На поверхню накладали візерунки розтопленим воском, працюючи спеціальним інструментом — писачком. Інструмент, який використовується при виготовленні писанок. Призначений для нанесення на шкаралупу яйця розтопленого на вогні свічки воску або парафіну. Писачком можна як наносити тонкі лінії рисунка, так і закривати від фарби великі елементи орнаменту.
"Щоб підсилити наше ЗСУ, наш наступ, ми зробимо таку патріотичну писанку. Графічно ми попрацюємо писочком та воском, а потім наше яйце ми до половини зафарбуємо в жовтий та синій", — сказала Тетяна.
Після занурення яйця у фарбу, віск з писанки знімається розтоплюванням.
Більшість учасниць майстер-класу писанку, за їхніми словами, розписували вперше.
"Я ніколи не була на майстер-класах з писанкарства, вирішила спробувати. А що вдома сидіти, нікого немає вдома: син служить, онука з правнуком у Німеччині. Я думала раніше: як вони ці писачки роблять. Думала це щось складне. А тут можна й самому зробити", — каже учасниця майстер-класу Ольга.
Загалом серед оздоблення великодніх яєць майстрині виділяють чотири українських традиційних види: крашанкаОдин з чотирьох основних видів розписаних великодніх яєць, разом з крапанкою, дряпанкою та писанкою (інколи писанками називають загалом всі розписані яйця). Кожен із цих видів має свою систему розпису., крапанкаДля крапанки яйце "закрапують", дряпанка Аби зробити дряпанку, яйце фарбують одним кольором, тоді беруть щось гостре і видряпують різні орнаменти.та писанкаПисанка — український різновид великодніх яєць; яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників, розповіла голова культурно-мистецької асоціації "Арт-спокуса" Валентина Кривцова.
"Писанка — це не просто крапочки, це не просто рисочки, це знаки та символи, які можна прочитати. Перша писанка—вощанка, вона зберігається назавжди, коли вже наступного року ви прийдете до нас на майстер-клас, наступну вощанку ви можете подарувати своїм коханим. Для наших предків вощанка була способом освідчення в коханні: "Пройде час та навесні ти можеш засилати сватів", — говорить Валентина Кривцова.
Також старі люди зберігали одну вощанку для захисту оселі на весь рік, аби блискавка не влучила в хатину, під час грози господині викладали на підвіконні вощанку та поруч підпалювала свічку-громовицю, освячену в церкві.
Читайте також
У Миколаєві на виставці "Великдень" свої роботи представили 16 майстрів і художників
"Від серця до серця". В Миколаєві стартувала серія майстер-класів для містян
Петриківський та Таврійський розпис. У Миколаєві триває виставка майстрині Лесі Сайковської
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
