В умовах сучасної російсько-української війни важливо знайомити чи нагадувати собі й світу яскраві приклади того, що українська історія – не лише поразки та окупація, а й спротив і боротьба за незалежність. Так вважають історики з Кропивницького Борис Шевченко та Сергій Мілютін. Вони розповіли Суспільному про символічні події української історії, що доводять прагнення і готовність українців боронити незалежність своєї країни. Увагу акцентували на постатях з Кіровоградської області, які брали участь у трьох подіях, пам’ять про які відзначають у січні – захисту Донецького аеропорту у 2014 році, проголошення Акту Злуки Української та Західноукраїнської Народних Республік у 1919 році та бою під Крутами 1918 року.
Захист Донецького аеропорту
Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 20 січня 2015-го. 13 січня внаслідок обстрілів упала 45-метрова диспетчерська вежа, що була стратегічним об’єктом оборони летовища. 20 січня бойовики підірвали другий термінал – бетонні перекриття і стеля у секціях обвалилися на українських військових. Після падіння вежі та руйнування обох терміналів, українське командування вирішило вивести війська з летовища. Це відбулось 21 січня 2015 року. Однак ще два дні у пожежному депо залишались семеро бійців 90-го батальйону, яких вдалося вивести 23 січня. Бійців, які захищали Донецький аеропорт, назвали "кіборгами". За даними Міністерства оборони, у боях за Донецький аеропорт загинуло понад 200 українських військових. Шестеро з них – з третього полку спецпризначення імені Святослава Хороброго, що базується у Кропивницькому.
Зі слів Бориса Шевченка, Донецький аеропорт став сучасним символом незламності українського духу й українського війська: "Варто розуміти, що ми всі, як сучасники цих подій, знаємо одночасно і багато, і мало про нинішню війну, війну яка триває з 2014 року. Про оборону Донецького аеропорту, зокрема. Ми не знаємо об’єктивної картини тих подій, але є надія, що наше покоління істориків напише про них максимально правдиво. З часом, думаю, остаточно сформується найбільш адекватне ставлення до тих подій".
Важливий приклад земляків-учасників тих подій, сказав історик: "Потрібно розуміти, що серед кіборгів є наші земляки, вони живуть поруч, ходять з нами одним й тими ж вулицями, потрібно знати та пам’ятати імена загиблих".
Під час оборони Донецького аеропорту загинули бійці третього полку Дмитро Андрусенко, Євген Подолянчук, Олег Кулигін, Іван Литвинов, Олександр Хруль та Вадим Шешеня. 30 військовослужбовців полку отримали поранення.
Читайте також: "Донецький аеропорт показав, що українці готові боротися": захисник летовища з Кропивницького Вадим Довгорук.
Акт злуки УНР та ЗУНР
22 січня, в день проголошення Акту Злуки Української та Західноукраїнської Народних Республік, що відбулося в 1919 році, відзначають День Соборності України.
За словами Сергія Мілютіна, ідея соборності України була властива багатьом українським політикам та інтелектуалам. Її намагались впроваджувати Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Пилип Орлик, але тривалий час реалізувати її було неможливо: "Наприкінці ХІХ століття у книзі "Україна irredenta" Юліан Бачинський висловив ідею про об’єднання українських земель за формулою "від Сяну до Дону". Аналогічна ідея фігурувала у книзі "Самостійна Україна" Миколи Міхновського. На практиці це втілилось 22 січня 1919 року. Однак цьому передував тривалий процес державотворення та боротьби із зовнішнім агресором".
В січні 1918 року свою державну незалежність оголосила Українська Народна Республіка. Восени, внаслідок розпаду Австро-Угорської імперії, про незалежність оголосили західноукраїнські землі. 1 грудня підписали угоду, яка регламентувала процес об’єднання. 22 січня уклали Акт злуки: "Наш земляк Володимир Винниченко – голова Директорії, найвищого органу державної влади Української Народної Республіки – один з підписантів цього документу. А один з корифеїв українського театру Микола Садовський займався режисурою дійства, що відбувалось 22 січня на Софійській площі в Києві".
День проголошення Акту злуки розвінчує усі російські наративи про штучне походження України, доводячи, що українці протягом своєї історії самостійно досягали одвічного свого прагнення жити у власній соборній незалежній державі, вважає історик: "Ба більше – прагнення соборності та пам’ять про день проголошення Акту злуки жила серед людей. Це доводить відзначення у 1939 році у Хусті й інших містах Карпатської України 20-річчя цієї події".
Читайте також: "У випадку України є декілька вимірів Соборності",– історик з Кропивницького Юрій Митрофаненко.
Бій під Крутами
29 січня в Україні відзначають День пам’яті Героїв Крут – українських бійців, які намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році. 27 студентів тоді потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.
Сергій Мілютін розповів про земляків-учасників тих подій. Їх було п’ятеро. Один – Володимир Шульгин – тоді загинув. Решта – Семен Могила, Михайло Михайлик, Левко Прядко та Сергій Горячко – продовжили боротьбу за українську незалежність: "Михайло Михайлик був бійцем армії УНР, обіймав різні посади на флоті. Семен Могила був розвідником, ув’язнений чекістами, його намагалися схилити до співпраці із "совєтами", за відмову розстріляли. Сергій Горячко – автор найвідомішої схеми бою під Крутами – мав кілька поранень, перебував в таборі для інтернованих на території Польщі, після звільнення співпрацював з українською розвідкою, багато переїжджав і врешті емігрував до Австралії, де очолював ветеранські організації, займався благодійністю. Левко Прядко виїхав до Польщі, про нього відомо найменше, та відомо, що він хотів отримати спеціальний дозвіл, щоб повернутись в Україну, не вдалось".
Затримавши ворога на чотири дні, юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир між УНР з одного боку та Німецькою, Австро-Угорською та Османською імперіями й Болгарським царством з іншого, що фактично означало міжнародне визнання української незалежності: "Це доводить символізм бою під Крутами в розрізі боротьби за українську державність".
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
