Із селища Зелений Гай, що у Комарській громаді Волноваського району Донеччини, за останній місяць виїхали майже всі жителі. Як розповіли Суспільне Донбас у сільській військовій адміністрації, до повномасштабної війни тут було трохи більше як 400 жителів, потім 250, зараз — близько двох десятків. Населений пункт зазнає масованих авіаударів армії РФ, у ньому зруйновані магазини, школа, клуб та майже половина житлових будинків. Чотири місяці у селищі немає електрики. Харчі та воду доправляють волонтери. Як за місяць змінилося селище у Комарській громаді — у репортажі.
За місяць у селищі Зелений Гай авіабомби армії РФ розбили чи пошкодили близько половини хат, каже керівник Комарської військової адміністрації Олександр Куропятник.

"Це вважається центр села. Обстріли з 28 лютого по 3 березня — і такі руйнування. Був торговельний заклад, магазини, клуб, будинок культури, контора товариства "Добробут", — показує селище Олександр Куропятник.

За його словами, останній у селищі магазин зачинився, а школа, що навпроти, пошкоджена. Тут вчились понад 150 дітей, наразі будівля, на думку Куропятника, розбита настільки, що легше буде побудувати нову.



"І гадки не мали ми, що так швидко сюди долетять КАБи. Були квіти на вікнах, була гарна, затишна школа. Після обстрілу КАБамикореговані авіабомби — вибиті всі вікна, пошкоджений дах. Все воно розмокає, замокає. Будівля буде мати аварійний стан", — говорить Олександр Куропятник.


З бібліотеки частково вивезли нові книжки, лишилися ті, що потрібно списати — але це складно зробити через небезпеку обстрілів, пояснив начальник адміністрації.
"Російську літературу будемо обліковувати, списувати у макулатуру", — каже Куропятник.


Олександр Куропятник показує ще одне місце влучання російської авіабомби: після прямого попадання на місці магазина і садиби місцевого фермера — руїни.
"Магазинчик був, а також мешкала родина. І це пряме попадання КАБа. Люди, дякувати Богу — живі. Якраз в той час не було нікого у приміщенні. Компенсацію люди отримують по 23 тисячі за квадратний метр. По формулі вичіслюється. А збитки — тільки люди самі можуть порахувати, яке було майно і все", — розповів Олександр Куропятник.


"Це будинок нашого співробітника, нашого землевпорядника. Теж — мешкала родина. Було перше влучання касетними РСЗВРеактивні системи залпового вогню, а потім, вже після КАБів, такий вигляд має будинок. Його подали повністю — на зруйноване. Від держави, що вони отримають щось по формулі там", — показує посадовець ще одну зруйновану хату.

Світлана з чоловіком мешкають неподалік. "Захищаємося так, щоб не повилітали вікна. Бачимо, як люди роблять, так і ми робимо. Буває дуже страшно. Як гучно, буває і на підлогу лягаємо", — каже Світлана.


Електрики у селищі немає чотири місяці, говорить жінка, але — пристосувалися, мають генератор. Виїздити не збираються.
"Волонтери привозять воду. У колодязях немає. Тиждень чи два назад була "гуманітарка" — вистачає. Нам більше хліб потрібен, щоб не пекти, — говорить жінка. — У мене 2 361 гривні пенсії. Як можна десь з такою пенсією виїжджати? Поки запаси є, поки "гуманітарку" тут дають, поки все своє ще, з городу. Якщо буде дуже гучно, звичайно, будемо виїжджати. Є куди їхати, до рідні, подалі".

Житель сусіднього села Олександр, приїхав, аби попорати господарство знайомих, які вже евакуювалися.
"Якщо буде небезпечно, сяду верхи та поїду через річку туди, на Дніпропетровщину. Та буду біля річки жити. Літо, можна жити", — каже Олександр.


За даними начальника військової адміністрації Олександра Куропятника, за останній місяць з селища виїхали більшість жителів.
"Чисельність була — 254 людини, залишилося на сьогодні у селі — 22. Лишилися люди більш похилого віку: кому немає куди виїхати, хто дбає про свою оселю, боїться полишити своє майно. Періодично з'являється зв'язок, є такі місця, де люди виходять і зв'язок з'являється. Вони виходять на зв'язок з нашими представниками, також з благодійниками. Замовляють евакуацію, хто не може своїм транспортом, приїжджають "Білі янголи", — зазначив Олександр Куропятник.

За словами керівника ВА фронт від селища Зелений Гай — за 20 кілометрів.
