Перейти до основного змісту
"А що, правда, без ніг, без рук приїжджають". Розповідь медикині 56-ї Маріупольської бригади про роботу у стабпункті

"А що, правда, без ніг, без рук приїжджають". Розповідь медикині 56-ї Маріупольської бригади про роботу у стабпункті

"Тут немає слова "бридко": і ноги пораненому помиємо, і білизну поміняємо". Так про свою роботу на стабілізаційному пункті 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади каже медикиня "Яся". Вона пішла до війська доброволицею у 22 роки. У військкоматі її відмовляли, лякали смертю чи каліцтвом, та дівчина свого бажання не змінила. Зараз рятує поранених на Донеччині. Про лікування, складні випадки та як переживає смерть — "Яся" розповіла Суспільне Донбас.

Медична сестра евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади на псевдо "Яся" розповідає, у неї завжди з собою оберіг, який їй подарував теж медик.

медикиня медична сестра евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади "Яся" Донецька область
Медична сестра евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади "Яся", Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

"Це подарував мені медик з нашої бригади. Він дуже такий своєвірний до цього всього. Наразі він поранений. У нього ампутація. І він такий: "Я дуже хочу тобі подарувати. Я знаю, що ти там мало віриш у ці штуки. Я дуже за тебе хвилююсь". Тут я повірила. От людина настільки потужну енергію послала у це все", — розповіла про свій оберіг медична сестра евакуаційного відділення.

Медична сестра евакуаційного відділення 56 ОМПБр Маріупольська бригада "Яся" оберіг Донецька область
Оберіг медичної сестри евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади "Ясі", Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

Їй 23 роки, фельдшерка за фахом, до війська пішла минулоріч. Згадує, у військкоматі годину відмовляли.

"Вони такі: "Ну куди там, подивись на себе, метр з кепкою, тебе є взагалі 40 кілограмів, що ти там будеш робити, ти нічого не зможеш, ти не будеш корисна, в тебе нічого не вийде, тебе уб'ють", — згадує "Яся".

медикиня медична сестра евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади "Яся" Донецька область
Медична сестра евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади "Яся", Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

З рештою дівчина доєдналася до своїх друзів-військових. Зараз рятує поранених у стабілізаційному пункті 56-ї мотопіхотної Маріупольської бригади.

"У нас всі універсальні. Ким би ти не був, ти, наприклад, санітар, ти фельдшер, ти лікар. У нас всі і підлогу можуть помити, якщо потрібно, і ноги пораненим помити, і білизну йому змінити, якщо щось пішло не так. У нас немає такого, що я це не буду робити, бо мені це бридко. Немає. Він повинен поїхати звідси знеболеним, стабільним, чистеньким, переодягненим", — говорить медична сестра.

"«А страшно? А як ти? А що, правда, без ніг, без рук приїжджають? Тебе не нудить? Тобі не погано?». Стараюсь на такі питання не реагувати. Якщо питають щодо моєї роботи, я кажу: Це. Моя. Робота. Для мене. Це. Абсолютно. Нормально".

В її арсеналі не тільки медикаменти, каже, також є теплі слова для кожного пораненого.

"У нас всі котики, у нас всі зайчики, у нас всі сонечки, у нас всі булочки, бусінки. Ми намагаємося максимально дати зрозуміти, що ти в безпеці, ти в надійних руках. Ми про тебе попіклуємось, тобі стане легше, все буде добре. Запрошували і на побачення, і подарунки якісь дарували", — каже "Яся".

медикиня медична сестра евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади "Яся" Донецька область
Медична сестра евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади "Яся", Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

Та якби не намагався медик, каже "Яся", декому з бійців вже неможливо допомогти. Кожен такий випадок — її особистий біль.

"Мій друг потрапив саме на цей стабілізаційний пункт саме в той момент, коли я тут була, і він не вижив. Поранення насумісні з життям були, і це було дуже тяжко. Тепер на той стіл кожного разу, як дивлюсь, я просто бачу його, бачу його очі", — згадує "Яся".

Пережити важкі ситуації допомагає гумор. Зокрема, пояснює медикиня, і специфічний, військовий. Наприклад, жартівливе обговорення власного поховання.

"Кажу: так, а я хочу, щоб грала якась весела музика. Всі прийшли, кажу, якщо не хочете вже різнокольорових, давайте в чорних футболках, але щоб у кожного був якийсь дуже смішний мемзображення або відеозапис гумористичного характеру. І щоб всі такі стояли, типу, хочеться заплакати. Ти отак повертаєшся на людину, а там у нього смішний мем. І ти такий, не можу. Щоб, ніхто не сумував, не плакав", — жартує медикиня.

медикиня медична сестра евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади "Яся" Донецька область
Медична сестра евакуаційного відділення 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади "Яся", Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

Після перемоги "Яся" хоче працювати миротворицею в інших країнах, де йдуть бойові дії. Пояснює: має знання і досвід та готова ними ділитися.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram

Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Топ дня
Вибір редакції
На початок