24 липня 2014 року Збройні сили України звільнили від окупантів Лисичанськ. Цьому передувало звільнення Рубіжного 21 липня, та деокупація Сіверськодонецька 22 числа. Всі ці міста нині знову захоплені російськими окупантами. Суспільне Донбас попросило згадати переселенця та тодішнього захисника про звільнення у 2014-му.
Через місяць після оголошення про початок АТО, 11 травня 2014 року, окупанти провели незаконний референдум на захоплених територіях Луганщини та Донеччини. Після нього оголосили про створення фейкових республік, як назвали "Луганська народна" та "Донецька народна".
У Сіверськодонецьку таке псевдоголосування теж проводили, згадує переселенець Сергій П’ятниця.
"По вулицях ходили озброєні люди, потім з’являлась інформація: то захопили поліцію, то захопили ще якусь будівлю: ОБХСС(Відділ боротьби з розкраданням соціалістичної власності — абревіатуру часто використовують від російської назви радянської установи — ред.) — як вона раніше називалася. Потім ще була інформація про те, що нашого підприємця Юрій Михайлович Ященко взяли в полон, відправили кудись спочатку на підвал у ГІАПі. Як потім він розповідав, що він був таким свідком розстрілів, тобто він сидів в своїй камері, а в сусідніх камерах просто розстріляли людей, які там залишалися", — ділиться спогадами переселенець з Сіверськодонецька.
Звільнення Сіверськодонецька 22 липня 2014 року: спогади
У липні українські військові почали повертати назад території, які захопили російські та підконтрольні ним сили.
21 липня 2014 Збройні сили України звільнили місто Рубіжне, наступного дня зайшли у Сіверськодонецьк.
Люди зустрічали військових із квітами та українськими прапорами. Місто було в окупації 100 днів.
"В липні вже йшло до того, що ось-ось звільнять, тому що ЗСУ наближалися, але чомусь була така думка, що вони спочатку звільнять Лисичанськ. Тому що начебто зверху зручніше. І саме 22 липня я нічого не чув, але зранку в інтернеті почали з'являтися якісь повідомлення про те, що начебто ЗСУ вже зайшли в Сєвєродонецьк(Назва міста до перейменування у вересні 2024 року — ред.) з боку Рубіжного, і вони вже в місті. Звісно, переповнювала радість", — згадує Сергій П’ятниця.
Звільнення Лисичанська 24 липня 2014 року: як готували військову операцію
У цей час готувалась військова операція зі звільнення Лисичанська, розповів Олександр Порхун, який тоді командував 13-м окремим аеромобільним батальйоном 95-ї бригади.
"Перед Лисичанськом було перекидання підрозділу повітряним шляхом з населеного пункту Довгеньке під населений Пундяково, щоб закріпитись на плацдармі і утримувати його, щоб головні сили збройних сили України взяли під контроль населений Пундяково. Завдання було успішно виконано. І основне: ми отримали завдання на звільнення Лисичанська", — згадував у коментарі Суспільне Донбас Порхун.
"Ми зустріли сепаратистів безпосередньо під час підйому до нафтобази. Там на висоті був підрозділ, ми його вибили, закріпилися і на наступний день спланували. Взяли під контроль нафтобазу, а надалі взяли під контроль населений пункт Лисичанськ".
Бої за Лисичанськ тривали дві доби. Під час звільнення міста загинув генерал-майор Олександр Радієвський, полковник Павло Сніцар та солдат Ігор Коцяр. Російські окупанти втекли до Алчевська. Ввечері 24 липня 2014 року над Лисичанськом підняли український прапор.
Лисичанськ звільнили 24 липня 2014 року: від початку оголошення антитерористичної операції й до моменту звільнення, Лисичанськ був в окупації 102 дні.
Цей матеріал вперше був опублікований 24 липня 2024 року.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
