П'ятий рік рятує життя бійцям на фронті бойова медикиня Людмила. Жінка з Вінничини, працювала медсестрою. Чому вступила до лав Національної гвардії України і вирішила змінити мирну професію на військову.
Дев'ять років Людмила працювала медсестрою у хірургічному відділенні лікарні на Вінниччині.
"В лікарні було набагато простіше, тому що там були лікарі поряд: ти виконувала лікарське призначення в основному. А після повномасштабного вторгнення все лягає на твої плечі, ти сама вирішуєш, що перше зробити, чи затампонувати, чи залишити турнікет, чи зробити знеболювання сильніше", — розповідає бойова медикиня.
До лав Нацгвардії Людмила вступила у 2019 році, відтоді рятує життя побратимам.
"Мій брат був на Майдані, дістав поранення. Він служить з 2014 року. Я приїхала сюди в гості до брата на весілля. Познайомилась з військовими, поспілкувалася, мені сподобалось і вирішила йти до них медиком. І я прийшла в його частину там, де він служить і служимо зараз досі разом", — говорить Людмила.
"Була в мене в Тернах така ситуація — наш побратим підірвався на міні, в нього була ампутація двох кінцівок вище колін. Криків від нього взагалі не було фактично. Він терпів зціпивши зуби. Доставлення пораненого з поля бою до стабпукту була приблизно дві години. Дві години хлопець терпів, у свідомості був. Їдеш і тільки питаєш: болить тобі, не болить? Він каже: все, в мене нічого не болить, в мене все добре не переживайте. Я його заспокоюю, він мене заспокоює", — згадує санінструкторка 18-ї бригади НГУ.
Вдома на Людмилу чекає донька, і це — її мотивація лишатись на фронті.
"Краще я зараз тут помучусь, щоб наші діти цього не бачили. Я вірю, що перемога буде. Адже стільки крові пролито — вона має бути", — переконана жінка.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
