2 червня 2014 року проросійські бойовики почали штурм Луганського прикордонного загону, який тривав три дні. Вони завдавали ударів по прикордонникам з житлового кварталу "Мирний" — це околиця Луганська. Бойовики оточили підрозділ і атакували з усіх видів стрілецької зброї, у тому числі великокаліберної, стріляли і з гранатометів. Прикордонники, попри очікування бойовиків, не здались, прийняли бій та встояли, поки командування не ухвалило рішення про відхід. Облога Луганського прикордонного загону 2014 року, триденний бій, смертельне поранення — Суспільне Донбас поговорило з учасниками тих подій. Читайте, як все відбувалось.
Луганськ навесні 2014 року: як поводились бойовики та чому прикордонники були ціллю
"Прикордонники займалися охороною державного кордону. Політична ситуація в країні не сильно відображалася на охороні кордону. Як прикордонні наряди заступали, так вони заступали, як здійснювали прикордонний контроль в пунктах пропуску з Росією, так і здійснювали", — розповідає Григорій Заїка, який у 2014 році ніс службу у Луганському прикордонному загоні.
"Чому Луганська та Донецька область, зрозуміти можна: населення, яке тут проживало і проживає у нас на тимчасово окупованій території, в основному працювало в Росії, їздило туди. Відповідно російським спецслужбам було дуже просто все перебороти, накрутити обстановку, підняти людей, комусь проплатити".
Юрій Гладченко, який разом із Григорієм Заїкою тримав триденну оборону загону, каже коротко: "Я вважав, що це наш сусід. Але виявилося, що вони чокнуті".
На Луганщині після виборів президента України у травні 2014 року сепаратисти поводились все більш відкрито, згадує Заїка: "Вони створювали свої незрозумілі блокпости, як було в Щасті. Тобто стоїть пост ДАЇ, а біля нього ставлять сепаратисті свої. Вони свою присутність позначали. Бувало, що під'їжджали до військових містечок, те ополчення з мисливською зброєю, під'їжджали, розказували: «давайте ви з нами, ми за русскій мір, за народ». Було, можна сказати, по всіх підрозділах таке".
"Сепарські загони дуже вороже ставилася до інших формувань. Поліція вже перейшла на їхню сторону. А от прикордонники — вони бачили, що ми у формі, могли придовбатися до чогось. І коли нам вже заборонили у місті пересуватися у формі, то вже зрозуміло було. А були випадки, коли нападали", — описує обстановку у Луганську у травні 2014 року Гладченко.
Потому були спроби прориву державного кордону, почались перші зіткнення, говорить Заїка: "Місцеві були провідниками в основному. Показували, де можна прийти, проїхати. Перші блокування прикордонників, захоплювали прикордонників. Утримали в підвалах луганського управління СБУ. Були й перші обстріли з Росії, як по Станиці Луганській".
"Їм потрібна була зброя. Росія відкрито не давала. Вони повинні були показати, що це сам народ, самі українці, самі з собою воюють, що там Росія не при чому".
Бойовики вели вогонь по прикордонному загону у Луганську з житлових будинків та квартир
У Луганську 2 червня 2014 року о четвертій ранку управління Луганського прикордонного загону почали штурмувати близько сотні озброєних бойовиків.
"Вони з ночі цивільних вигнали з квартир. Самі зайняли позиції у квартирах напроти загону й з будинків вже стріляли. З даху стріляли, з вікон стріляли. По прикордонному загону — по нас. Десь за 30 хвилин до штурму всіх підняли, і ми висунулись на вогневі позиції. Нас там багато було — 100 з чимось чоловік", — згадує Григорій Заїка.
Чоловік тоді був начальником зміни. Перша, ранкова спробу штурму в бойовиків була невдалою, говорить луганський прикордонник:
"Потім протягом дня вони намагалися і сміттєвозом пробити ворота та обстрілювали, підпалювали КПП, і обстрілювали з міномета технічну частину, щоб зайти з інших воріт".
Ще один учасник того бою — Юрій Гладченко — у 2014 році був юнаком. "20-річні хлопці, контрактники", — так каже він про себе та побратимів, які зайняли оборону. Прикордонник згадує: готувалися до штурму російських найманців з 1 червня.
"Інтенсивно готувалися, нас підіймали раз за разом по тривозі. Тому я думав, що знов якась навчальна тривога. Але як побачив червону ракету — і моментально почався обстріл прикордонного загону, ми вже прийняли бій", — згадує Юрій Гладченко.
Штурмували загін зі стрілецької зброї
"В основному — у них була стрілецька зброя: автомати, кулемети, ручні кулемети Калашнікова у них були. Це судячи з відео, які самі сепаратисти виставляли. Стрілецька зброя, яку вони скоріш за все або привезли з Росії, або захопили в СБУ", — розповідає Гладченко.
Під час штурму Луганського прикордонного загону чоловік дістав поранення в живіт — це був вистріл з РПГ.
"Вирішили кумулятивним снарядом: тим, що стріляють у танк, вони стріляли в людей. Сепаратист з позивним "Одеса" вистрілив, поцілив у стіну, а за стіною був я. Мене пробило. Потім я розумію, щось не так, бо в мене роздулися ноги. Я бачу, що в мене кишківник випав. І спина дуже сильно боліла. Адреналін одразу в голову ударив, і я не відчув того болю сильного. Я був притомний до моменту, поки не приїхала швидка. Десь годину — півтори", — згадує про отримане поранення Юрій Гладченко.
Три доби штурму прикордонників у 2014 році
Штурм Луганського прикордонного загону тривав три доби.
"Вже всі розуміли, що підтримки не буде, боєприпаси закінчуються. І другого варіанта, як малими групами вийти з оточення прикордонного загону, не було. Була одна велика група, де вийшов командир. І решта — по 2-5 людей групи, які виходили", — розповідає Григорій Заїка.
Інша велика група прикордонників виходила пішки 20 кілометрів до аеропорту. Звідти літаком ІЛ-76 вилетіли до Києва.
Цей матеріал вперше опублікований 2 червня 2024 року.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
