Соціальна служба у Лимані відновила роботу після деокупації міста у жовтні 2022 року. Працівниці управління соціального захисту у деокупованому місті допомагають самотнім і хворим літнім людям у побуті, купують продукти та ліки, доглядають могили дітей. Як працюють соцпрацівники — у репортажі.
Тамара Жалькова понад сорок років живе у Лимані. Переїхала до України з Грузії, працювала медпрацівником. Жінка поховала трьох дітей. Тепер вона самотня.
Тамара каже, що через проблеми зі здоров'ям на вулицю самостійно вийти не може, тому покладається лише на соцпрацівників. Поки соцслужба не почала працювати після звільнення міста, жінка шукала людей, які б їй допомогли:
"Я стояла на балконі та просила перехожих, знайомих, щоб води принесли. Щоб купили мені необхідне. За це я платила. Тільки з'явились соцпрацівники — я народилась на світ. Вона — член моєї родини. По першому проханню приходить".
Із побутовими справами Тамарі допомагає соцпрацівниця Алла Мірошниченко.
"Воду ношу, разів чотири-шість, в одну руку по дві баклажки та відро", — показує відра соцпрацівниця.
Також Алла Мирошниченко приносить жінці продукти.
"Слава Богу, тихіше у нас. А тоді, коли стояли, — під кулями, ризикуючи своїм життям, вони ходили до нас. Я скажу: не обов'язково із рушницею воювати, вони — теж герої наші. Я, особисто, без них би пропала", — каже Тамара Жалькова.
Також соцпрацівниця Алла відвідує 77-річного Миколу. Приносить продукти та готує.
"В основному вона варить, тому що я чоловік — слабенько знаюся. Вона — молодець, варить добре. У пральню відносить білизну. Прибирає. Коли вікна розбили, всі вікна були побиті, допомагала. І замінили ці вікна", — розповідає житель Лимана Микола Недосека.
Окрім хатньої роботи, купівлі продуктів та медикаментів, Алла відносить речі своїх підопічних до соціальної пральні, яка відкрилась у Лимані у березні 2023 року.
"Машинки та сушильні шафи отримані завдяки благодійній допомозі чеської організації "Людина в біді". Попитом пральня користується, у нас два пральних пункти. Вже черга записується на 23 листопада", — розповідає директорка терцентру соціального обслуговування Наталя Парфьонова.
Ще одна підопічна соцслужби Лимана Тетяна — нині також самотня. Понад тридцять років тому переїхала сюди з Росії. Нині живе одна, самостійно ходити не може.
Син жінки Роман загинув у січні на Луганщині, захищаючи Україну.
"Синові 29 років було, пішов добровольцем захищати Батьківщину. Сказав: "Я не хочу жити з мамою у різних країнах". Пішов відвойовувати рідну Україну. Він народжений у мене був в Україні", — розповідає жителька Лимана Тетяна.
Жінка живе з собакою Діною та котом Борманом.
Допомагають нині Тетяні дві соцпрацівниці.
"Соцпрацівник у мене — варто тільки трубочку набрати: "Ти можеш тут прибігти, я не встигаю трохи". Вона живе через ярок, вона — раз і прибігла до мене. Треба мені дров — дрова в мене завжди є. Дай Боже, здоров'я Олені Миколаївні. Якої душевної теплоти треба мати ось таких людей, щоб до тебе так ставилися", — ділиться Тетяна.
Крім того, Тетяна каже, соцпрацівниці допомагають доглядати за могилою її сина Романа, бо самостійно дійти до кладовища жінка не може.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
