Рік тому, зранку 8 квітня 2022 року, на краматорському залізничному вокзалі перебували близько чотирьох тисяч людей, які чекали на евакуаційний потяг. Краматорськ в той період був найбільшим евакуаційним хабом для жителів Донеччини, Луганщини, деяких районів Харківщини. За інформацією очільника Донецької ОВА Павла Кириленка, до трагедії залізницею евакуювалось понад 170 тисяч людей. Приблизно о 10:30 російські війська вдарили по залізничному вокзалу “Точкою У” з касетними елементами. Ракета з написом "За дітей" вбила 61 людину, ще 121 була поранена. Суспільне публікує спогади поранених та очевидців про події річної давнини на вокзалі у Краматорську.
20-річна Анастасія Шестопал внаслідок обстрілу лишилась кінцівки. Згадує: рішення поїхати з Дружківки виникло спонтанно. За день до від’їзду вона домовилась із перевізником, а вже 8 квітня чекала на нього на Краматорському вокзалі.
Фото: Суспільне Донбас"Приїхала на вокзал вранці, все було спокійно, багато людей планували евакуюватися, і я в тому числі. Тільки я чекала не поїзд, а свого перевізника, який мене повинен був забрати", — розповідає Анастасія.
"Пролунали вибухи, після першого вибуху мене поранило. Потім був другий вибух — люди в паніці тікали. Багато було поранених, серед них була і я. Мене поранило в ліву ногу, люди бігли, я не могла бігти, я не могла собі допомогти в той момент. Пройшло пару хвилин, до мене підбіг рятувальник, перетягнув мені ногу, і потім мене занесли на вокзал", — згадує події Анастасія.
З залізничного вокзалу вона відправилась не в евакуацію, її поранену — на межі життя і смерті — повезли у краматорську лікарню. Там була перша операція. Потім її транспортували до Дніпра.
"У Дніпрі були ще дві операції, після три операції. Після другої операції були шанси, що зможуть врятувати ногу, але після операції мені ставало все гірше. Лікарі це помітили та екстрено ампутували мені ногу, бо треба вже було рятувати мене — ногу врятувати не могли. В Україні у мене було ще три операції й після, я буквально місяць була у Дніпрі, й потім ми поїхали до Німеччини. Тут, у Німеччині, я мала ще одну операцію", — розказує Анастасія.
Фото: Суспільне Донбас
Владислав Копичко — краматорчанин. Нині він в Чехії. На вокзалі був разом із родиною, бо напередодні вмовив їх евакуюватись з області.
"Під час вибухів я відчув, що у тіло заходять уламки. Після того, коли все закінчилося, я підняв голову. Я чув крики, вереск, повернувся і бачив труп чоловіка обезголовлений, не було у нього руки, ноги. Друга рука була до кістки видна, всі м'язи були в нього порвані й кишки його були у мене на спині", — описує момент вибуху та поранення Владислав.
З численними пораненнями його доправили у лікарню Павлограда. В тілі пораненого лікарі виявили 33 уламки.
"Сказали, що терміново мене треба везти до Києва, бо мені там нічого не зроблять. Що я в такому стані до Києва не доїду, лікарі давали вісімдесят відсотків. Ну довелося ризикнути. «Точно? — так у мене мати запитувала. — Ризикуватимемо чи ні?». Я кажу: ризикнемо, а що мені тут 50 на 50. Мене це не влаштовувало".
Владислав переніс сім операцій, під час яких лікарям вдалося дістати тринадцять уламків, ще двадцять досі залишаються в його тілі. Пересуватись самостійно чоловік почав лише 30 січня цього року.
"Ходити я не міг, пересувався на інвалідному візку і ледве ходив на ходунках. Я через біль примусово себе змушував, через сльози наступати, але потім я швидко почав ходити. Хоч і не дуже, без ходунків, але пересуватися трохи міг. Раз я впав з ліжка. А наступного ранку — не можу йти, нога не слухає, біль нестерпний, я просто падаю, не можу нічого зробити", — розповідає Владислав Копичко.
Того дня, коли вокзал обстріляли росіяни, там чергував рятувальник ДСНС Юрій Кігтів. Чоловік бачив безпосередньо момент прильоту і тієї ж миті почав допомагати людям.
"Після перших вибухів пару людей поранені, я їм крикнув «лягай!», після закінчення вибухів, я почав надавати допомогу. Разом з волонтерами заспокоювати людей й виводити їх в найближче укриття. Потім вийшовши з будівлі вокзалу, я побачив велику кількість поранених людей та машини, що горіли, зателефонував на "101", викликав наші підрозділи. Викликав швидку допомогу й почав надавати першу домедичну допомогу", — каже чоловік.
Фото: Суспільне ДонбасНа виклик Юрія прибув рятувальник Антон Гутнік. Розповідає, вони одразу почали надавати допомогу численним пораненим, потім — забирали тіла загиблих.
"Там була палатка, вона повністю була розрізана від влучення ракети. Кругом були постраждалі, були дорослі, діти загиблі. Ми брали ножі чи щось таке і різали цю палатку — туди клали людей, переносили їх, намагались якось допомогти. Потім мене відправили завантажувати загиблих людей. Там, на жаль, були й дорослі, й діти. Погано пам’ятаю, мабуть, людей 20-30 у пакетах, ми завантажили з моїм товаришем. І тут почалось таке жахливе: у них у всіх почали дзвонити телефони. Це неможливо пояснити, ворогу не побажаєш. Дуже важко було", — описує події 8 квітня 2022 року на вокзалі Краматорська Антон Гутнік.
Фото: Суспільне ДонбасДопомагав евакуювати поранених та збирати тіла загиблих і волонтер Богдан Зуяков. Чоловік їхав на вокзал, аби годувати людей, що зібрались в евакуацію. Та замість цього довелося збирати їхні рештки. Вже під’їжджаючи до місця, почув вибух.
"Після вибуху, за п’ять хвилин, я був там і побачив метушню, багато, дуже багато людей біжать, істерика, крики. Коли підходив, я бачив ракету із написом «За дітей». Я побіг на вокзал, дивитись, що сталося. Побачив багато трупів, багато дуже поранених, кров. Ми відразу почали надавати допомогу… Я пам’ятаю, як ми проходили по колії, збирали останки людей у якийсь момент почули, що з електрички лунає звук «допоможіть», чоловік кричав. Одразу ж бригада, десь п’ятеро нас було з МНС, з поліцією, військовими, побігли в електричку, але, на жаль, ми поки відчиняли двері (вони були зачинені, це були герметичні двері), на жаль людина померла. І це був такий перший удар: всі були поруч, а допомогти людині не встигли", — ділиться спогадами волонтер.
Завдяки аналізу траєкторії ракети, експертиза СБУ встановила, росіяни обстріляли вокзал з окупованої частини Донецької області. Було відкрите карне провадження за статтею “Порушення законів та звичаїв війни” Кримінального кодексу України.
Читайте також
Авіаудар по пологовому та дитячій лікарні у Маріуполі 9 березня: хроніка воєнного злочину
Мама та донька, які втратили ноги через ракетний обстріл, вирушили на лікування до США
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
