«Рука в мене лишилась військовою. Вона ще десь там, на позиціях бігає, м****лів душить…». Так говорить колишній головний сержант 111 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Андрій Єременко, який рік тому на позиціях втратив руку. Позаду — понад чотири роки служби, каже Андрій, бої за рідну Луганщину та Донеччину, тяжке поранення, ампутація, протезування.
Зараз Андрію 49 років. Сам він — з Лисичанська, а після звільнення повертається до родини, яка нині живе на Львівщині.
«Треба навчитися жити з війною, як ампутанти — зі своїм тілом», — каже колишній головний сержант 111 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Андрій Єременко.
Як це — піти на фронт разом із 69-річним батьком, пройти бої за Луганщину та Донеччину, втратити кінцівку, опанувати два протези й повернутися до цивільного життя — читайте в матеріалі.
