Майже тридцять років віддав Слов’янському енергобудівному фаховому коледжу, керував лабораторією, а зараз лагодить дрони в ЗСУ. Військовослужбовець 56 окремої мотопіхотної бригади Сергій намагався долучитися до війська з 2023 року, але отримував відмови. Понад 20 років тому він потрапив під потяг та втратив ногу. У 2026 році зміг стати фахівцем у майстерні дронів на Краматорському напрямку. Каже — тішиться тим, що його розум і руки допомагають боронити рідний Слов’янськ. Про свій шлях до війська Сергій розповів Суспільне Донбас.
Сергій на псевдо “Сільвер” ремонтує безпілотники у майстерні дронів 56 окремої мотопіхотної бригади. Йому 49 років, він родом зі Слов’янська, де майже 30 років працював у енергобудівному фаховому коледжі. Пройшов шлях від лаборанта до завідувача лабораторії.
“Це витяжка, коли паяєш, щоб увесь дим відходив і не доводилося ним дихати. Комп’ютер, ось така схема — її використовуємо, щоб було видно, що потрібно робити. Паяльник”, — показує своє робоче місце Сергій.
До війська він намагався потрапити ще з 2023 року.
“Я виклав своє резюме. Мені зателефонували з рекрутингу 56-ї бригади й запропонували спочатку посаду діловода. Але це не зовсім моє, оскільки я за фахом енергетик”, — розповідає військовослужбовець.
Дружина, каже Сергій, сприйняла його рішення з розумінням, хоча й хвилювалася.
“Моя дружина нормально відреагувала. Безумовно, їй трохи страшно було. А друзі… Деякі казали: “Ти чого?” — і крутили пальцем біля скроні”, — говорить він.
Сергій каже, що з 2023 року намагався долучитися до війська, але отримував відмови. Він має ампутацію — понад двадцять років тому потрапив під потяг і втратив ногу.
Попри ампутацію, Сергій каже, що робота в майстерні не стала для нього фізично складною.
“Якщо довго сидиш, спина болить. А так, у принципі, нічого складного немає”, — говорить "Сільвер".
Зізнається, що рішення долучитися до війська було для нього особистим. Каже — не хоче, щоб його рідне місто опинилося під окупацією.
“Гнати росіян треба звідси. Не хочу, щоб Слов’янськ віддавали. Це мій Слов’янськ. Я тут для того, щоб хоч трошечки затримати їх.”, — каже Сергій.
Від болю у спині військовослужбовець рятується спортом. Щодня тренується на турніку.
“Усе життя займаюся спортом. У різні періоди — різним. А тут це як побічний ефект, оскільки довго сидиш, паяєш, спина болить. Вийшов, підтягнувся, трохи спину розім’яв. Почав із трьох підтягувань, а потім щотижня додавав ще по одному. Уже дійшов до десяти. Планую, щоб було шістнадцять”, — розповідає він.
У Збройних силах Сергій уже чотири місяці. Наразі безпілотники, які він відновлює та вдосконалює, допомагають його побратимам знаходити та знищувати російських військових на Краматорському напрямку.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією “Незалежні регіональні видавці України”, є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
