Військовослужбовець 53 окремої механізованої бригади Євген на псевдо "Джонік" навчився керувати дронами із протезом руки та вже півтора року служить у підрозділі операторів БпЛА. Йому 28 років, родом з Київщини. До повномасштабної війни закінчив військовий ліцей імені Богуна та три курси військової академії, отримав також цивільний фах інженера, разом з батьком мали власний бізнес — робили неонові вивіски. До війська, розповідає, пішов сам, служив у розвідці, отримав тяжке поранення в Авдіївці. Там, говорить, втратив руку. Досі має в тілі 20 осколків. Після протезування вирішив повернутися на службу.
Як служить дронар з протезом, які бойові завдання виконує та як сприйняв своє поранення — в інтерв'ю Суспільне Донбас.
Євген у війську з перших днів повномасштабної війни. Був розвідником. Тяжке поранення отримав під Авдіївкою, втратив руку.
"Відновлювати позиції, група виїжджала. Виїхали, але не доїхали. Хлопці мене врятували. Відразу там перев'язали, все зробили, турнікети та доправили до медиків. Потім вже, як трубки зняли, мама прийшла до мене. Вона мене питала: "Ти знаєш, які там у тебе поранення?" Кажу: так. А ще знаєш, що кажу: та руки нема, нехай буде так", — розповідає Євген.
На лікування, реабілітацію та протезування пішло понад рік. Під час реабілітації, каже, вирішив: повернеться до війська дронарем.
"Під час реабілітації у Львові та у Львівській області до нас приїжджали інструктори, вони там хлопців навчали літати на різних видах дронів. Я теж вирішив спробувати. У мене почало виходити це — і я зрозумів, чим я зможу займатися у війську", — каже дронар.
28-річний Євген починав воювати солдатом, зараз — командир роти.
"У мене нема ніяких обмежень. Коли вперше бачать, напевно, дивуються. Звикли, я думаю, вже всі. Жартуємо про це. Знімали відео для рекрутингу. Як я там сказав: у нас є засоби, на яких працювати, але не вистачає рук", — усміхається Євген.
Зараз Євген керує дронами та готує їх до вильотів.
"Все куплено за наші кошти, повністю майстерня зібрана, обладнання все, екрани, ноутбуки, паяльники, 3D-принтери, це ж самий стелаж, це все ми за свої кошти купуємо. Відкриваємо збори. Люди нам допомагають", — говорить Євген.
Євген показує, як кермує дроном протезованою рукою.
"Цей дрон в районі двох кілограмів. Все залежить від дистанції, на яку нам треба летіти. Чим далі летіти, тим вага БКбойовий комплект бойової частини зменшується", — пояснює Євген.
"Це в мене вже другий протез. Перший був механічний. Потім через рік мені поставили біонічний протез. Освоїв швидко. Механічний не мав таких функцій, просто крюк був – а тут я можу розгинати згинати руку, різні хвати робити. Я коли тільки прийшов цей підрозділ. Я сидів – дрони паяв. Протезом. Нема нічого, що не можна зробити, все можна", — пояснює військовий.
"Та мене хотіли списати, і лікарі, й колишні командири. «Що ти сюди приїхав, додому списуйся». Ну війна не закінчилася, війна продовжується. Треба далі робити свою справу".
Вдома, на Київщині, каже Євген, на нього чекають рідні.
"Мама, тато, бабусі та дідусі, сестрички. Не дуже раді, що я вирішив повернутися, але нічого тут не зробиш. Це — мій вибір", — ділиться Євген.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
“Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією “Незалежні регіональні видавці України”, що є частиною програми Voices of Ukraine, що входить до програми SAFE, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Проєкт Voices of Ukraine реалізується в межах Hannah Arendt Initiative. Проєкт не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить винятково погляди та інформацію, отриману редакцією.”
