Боєць Луганського прикордонного загону бригади "Помста" на псевдо "Хохол" у війську понад п'ять років. У мирному житті працював на будівництві, згодом підписав контракт на службу. Бабусині пиріжки й люди з плачами та криками на вулицях — таким запам'ятав своє село на Луганщині. У лютому 2022 року він з побратимами був змушений відступати — його дім опинився під окупацією. Був піхотинцем, потім мінометником, зараз очолює підрозділ вогневого ураження, який знищує російські ударні дрони в районі Костянтинівки.
Про своє останнє побачення з домом, найтяжчу зміну на службі, а також про мотивацію воювати — військовослужбовець розповів Суспільне Донбас.
Боронив Луганщину
Боєць на псевдо "Хохол" на службі у війську майже шість років. Повномасштабну війну зустрів, розказує, на Луганщині — на кордоні з Росією.
"Почалась війна. Ми були в наряді. Служили на кордоні з країною-агресором якраз. І вночі нам повідомили наші суміжники, що почалось повномасштабне вторгнення", — згадує "Хохол".
Далі був відступ, згадує боєць, разом з побратимами довелося проходити рідне село, зараз воно в окупації.
"Ми займали оборону по населеним пунктам. І так до самого міста Кремінна. Там недоцільно було держати оборону... Не було таких ні рубежів, ні укріплень, нічого. Це у 2022 році. Так, пройшов мимо дому. Тоді зупинились, бабуся винесла перекус. Все, і рушили далі… Таке зворушливе село було. Люди всі на вулиці повиходили. Всі, хто плакав, хто кричав: "Тікайте звідси!". Хто кричав: "Куди ви?". Різні моменти. Тяжко було, але вибору немає. В той день побачив його крайній раз і все", — згадує боєць.
Запам'яталося, каже "Хохол", як боронили останні кілометри Луганщини.
"Рання весна була і пішов сніг. Ніхто не очікував і на нас прямувала ДРГдиверсійно-розвідувальна група. Шість осіб. Видимість дорівнює нулю, бо снігопад був дуже сильний. І вже помітили їх прямо перед нашими позиціями за 50, за 70 метрів. Прийняли стрілецький бій, без втрат. Бій той може тривав 30-40 хвилин, максимум. З втратами — вони відійшли", — каже "Хохол".
Збиває ударні дрони на Донеччині
За роки служби він пройшов шлях від солдата-піхотинця до командира відділення вогневого ураження.
Зараз його підрозділ збиває російські ударні дрони на Донеччині — на Краматорському напрямку.
"Відбувається 24/7. Абсолютно у будь-яку пору доби. Для FPVвид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування, для "Мавіків"серія компактних квадрокоптерів — такі ми цілі вражаємо. Це наші цілі. Дрон пролітає, бачить групу і він не роздумує нічого. І просто одразу йде на удар. Три секунди, чотири секунди — все. І за цей період тобі треба знайти якесь хоча б найменше укриття і відпрацювати по ньому", — говорить він.
Позивний
Своє псевдо "Хохол", каже чоловік, образливим не вважає, отримав його на початку повномасштабної війни.
"Хлопці ходили, називали — Антоніо Бандерасіспанський актор кіно, телебачення, мюзиклів та озвучування, кінорежисер. Потім казали мені: "Бандер у нас багато. Нумо, ти у нас будеш — "Хохол", — каже чоловік.
Вдома на бійця чекають дружина та піврічна донька.
"Маленька особиста мрія. Та вона така, як і у всіх. Щоб воно закінчилося все. І бачити, як росте донька. Вона народилась, я був на війні. Бачив її пару разів тільки, тому це одна і мрія, і стимул", — ділиться боєць.
