У прифронтовій зоні на Донеччині військові морської піхоти мають майстерню дронів, де власноруч створюють і вдосконалюють ударні безпілотники. У майстерні 38-ї бригади не лише готують FPV для бойових завдань, а й моделюють запчастини на 3D-принтері. Тут служать брати-близнюки з Дніпра, які до війни були ювелірами. А ще — кіт Матрос, якого підібрали поблизу позицій. Як працює майстерня дронів 38-ї окремої бригади морської піхоти та які деталі змінюють у безпілотниках військові.
У майстерні дронів 38-ї окремої бригади морської піхоти переробляють ударні дрони та готують їх до бойових завдань.

"Хлопці займаються підготовкою FPV-дронів, модернізують їх, покращують до певних заводських налаштувань до тих налаштувань, які дозволять більш ефективно працювати в бойових умовах, в умовах протидії засобів радіоелектронної боротьби", — розповідає командир роти ударних БпЛА 38-ї бригади морпіхів Святослав.

Серед військовослужбовців — кіт Матрос. Його місяць тому підібрали поблизу позицій. "Наш командир з психологічної підтримки персоналу", ― говорить про кота Святослав.

"Він займається мотивацією й підтримкою бойового духу. Ситуація для Донеччини стандартна. Дуже багато покинутих тварин й вони просто прибиваються до військових тут і там, тому хлопці підібрали Матроса, вирішили посвятити його в ряди морської піхоти, відповідний позивний у нього. Думаю, що він проживе щасливе життя в нашій компанії".

Брати-близнюки Костянтин та Антон працюють у 3D-майстерні: друкують необхідні деталі для дронів. Між собою чоловіки називають майстерню "3D-хатка". Як розповідає Костянтин, виготовляють корпуси, кріплення для антен та інші запчастини, які інженери потім використовують для ремонту або переробки дронів.
"Мені не подобаються FPV, бо вони в мене летіли й всяке таке, але я переборю себе й я займаюсь цією технологію, бо вона дуже гарно знищує ворога. Це дуже результативна річ", — говорить Костянтин.

"На дроні українського виробництва Saker після невдалого приземлення детальки розбились, й я друкую, сам дорозроблюю. Потім також передається інженерам, вони це все налаштовують й далі це в роботу", — пояснює Антон.

За освітою обидва архітектори, до війни брати з Дніпра працювали ювелірами. Костянтина мобілізували першим. Під Урожайним на Донеччині у 2023 році був поранений.

"Ми опинились у засідці, й мені стрельнули в ногу й я там залишився, а наші відкотились. Я залишився сам на сам з цими… В мене була краща позиція, мені повезло, й я по них відпрацював 3 «ріжка». А потім я вже доповз до своїх. Мені не хотілось, щоб мене застрілили свої, тому я голосно кричав свій позивний «Україна»", — згадує Костянтин.
Антон мобілізувався рік тому у підрозділ брата.

"Я і раніше робив моделював для його підрозділу. Іноді я не знав, що це за штуки. Просто він мені давав завдання технічне й я його виконував. Потім мене призвали, я рік вже в ЗСУ. Я пішов по відношенню, потім навчання, потім сюди", — каже Антон.
Брати мріють про повернення до мирного життя та ювелірну справу, Костянтин ще й про малювання, адже у війську, каже, часу на творчість не вистачає.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram

