На Лиманському напрямку працює стабілізаційний пункт 66 окремої механізованої бригади, де разом з військовими лікарями рятують армійців добровольці. Поранених привозять здебільшого вночі, але команда медиків має бути готова цілодобово. Найчастіше привозять бійців з осколковими пораненнями, розповів начальник медичної служби бригади Олексій. Яке обладнання використовують, які випадки запам'ятовуються найбільше — журналісти Суспільне Донбас провели ніч на стабілізаційному пункті та розпитали лікарів.
ШВЛ-"Джавелін" та "вушний" пульсоксиметр
Першого за цю добу пораненого медики оглядають після опівночі. Роблять УЗДметод медичної візуалізації, який використовує ультразвукові хвилі для отримання зображень внутрішніх органів — є підозра на травму живота.
"І я дивився, і лікар-хірург, тому що там було таке спірне питання. Він стабільний, просто він трохи зневоднений", — розповідає лікар-анестезіолог Олександр.
Пораненого знеболюють," вливають" необхідні ліки. Він готовий їхати далі — до шпиталю. Коли пораненого вже вивезли, в операційній прибирають. Олександр показує обладнання, яке між собою медики називають "Джавелін".
"Може, трохи схожий. Це військовий варіант ШВЛштучна вентиляція легень, тут є багато чого, і взагалі це накидається на плече, і його можна транспортувати. Пацієнт їде на ШВЛ і можеш везти його на каталці", — показує обладнання Олександр.
"Зараз блимає — це пульсоксиметрмедичний контрольно-діагностичний прилад для неінвазивного вимірювання рівня насичення киснем капілярної крові. Взагалі, пульсоксиметри, ті, що люди частіше за все бачили, через коронавірусінфекційна хвороба, яка вперше виявлена у людини в грудні 2019 року в місті Ухань, Центральний Китай, одягаються на палець. А у нас модний — він одягається на вухо, тому що пальці можуть бути ампутовані", — пояснює він.
Олександр показує і підігрівач інфузійних розчинів: "Це ми з дівчиною на донати зібрали. Ми, мабуть, близько року збирали. Він десь 60 000 гривень коштує. Але це прикольна штука, адже пацієнти приїжджають нерідко із переохолодженням, особливо якщо це холодна пора року. І ми можемо підігрівати поранених інфузіями. У нас під пораненим електроковдра, є ще хімічна ковдра — зверху, і плюс у вену — тепло — розчин".
Як поранення бійців з Лиманського напрямку
Найчастіше з Лиманського напрямку привозять бійців з осколковими пораненнями від дронів чи мінометних обстрілів, кульових — наразі небагато, каже начальник медичної служби 66-ї окремої механізованої бригади Олексій.
"Небезпечні випадки — це, коли той самий уламок проникає в порожнини: черевна, грудна, пневмотораксипатологічне скупчення повітря в плевральній порожнині, що призводить до порушення вентиляційної функції легень та газообміну при диханні, абдомінальні кровотечікровотеча, що виникає у черевній порожнині. Тобто це потрібно йти на полосні операції. Тут ми проводимо тільки операції пов'язані з реанімацією. Але ми робили тут торакотоміюХірургічна операція, яка передбачає розтин грудної клітки для доступу до органів грудної порожнини (легені, серце, стравохід тощо) реанімаційну з ушиттям поранення серця. Уламок зачепив серце і полетів далі в черевну порожнину. Ми зайшли в грудну клітину, ушили поранення, серце і відправили далі", — розповідає начальник медичної служби 66 окремої механізованої бригади Олексій.
Христина — родом з нині окупованого Рубіжного. Каже, хоче бути корисною воїнам, які б'ються і за її малу батьківщину. Дівчина веде медичну документацію та за потреби допомагає медикам. Вчиться ж на ветеринара
"Я веду медичну документацію, щоб подивитися взагалі, хто лікував, як, чим і взагалі, чи проходила ця людина в нас на "стабі". Тому що дуже багато військових можуть не виходити на зв'язок. Дуже багато хто переживає, чи вони в полоні, чи вони живі. І таким чином ми можемо допомогти".
