Їх оберігає портрет бабусі з Луганщини, а частину мінометників вони перевчили на дронарів. Другий батальйон 66 окремої механізованої бригади має назву «Онуки Адольфівни» та воює на Лиманщині. Зокрема, разом із суміжниками без втрат звільнили населений пункт Середнє. Як з'явилась назва підрозділу, на яких засадах воюють «онуки» та що відбувається на їхній ділянці фронту — у матеріалі Суспільне Донбас.
Як портрет жінки з Луганщини став оберегом батальйону
На стіні в розташуванні другого механізованого батальйону 66-ї бригади — галерея портретів військовослужбовців підрозділу. Зображення створені за допомогою штучного інтелекту, розповідає командир батальйону на позивний «Юдж».
Уже два роки 2-й механізований батальйон 66-ї бригади має назву «Онуки Адольфівни». Як розповідає командир, назву підрозділ отримав завдяки портрету жінки з Луганщини.
«Була робота ворожого танка по одній будівлі, і в будівлі залишилася одна стіна. На цій стіні висів портрет якоїсь жінки. Цю жінку я з собою забрав, назвав її своїм талісманом, оберегом. І так, жартома, сказали: "Ну все, Адольфівна, дякую, що врятувала". Потім ми придумали, що Адольфівна в нас була Ганна Адольфівна. І в результаті цього всього портрет цієї Ганни Адольфівни за мною їздив постійно всюди — і по Куп'янщині, по і Серебрянських лісах», — розповідає командир батальйону «Юдж».
Згодом портрет став оберегом усього батальйону. Тепер зображення є на прапорах, шевронах та одязі військовослужбовців.
«Це образ жінки, берегині, матері, бабусі. У всіх є бабусі. Якщо в когось питання: чи це моя бабуся? — ні, це не моя бабуся. Ця бабуся — це загальний збірний образ всіх жінок, всіх берегинь наших. Власне, це те за що ми воюємо. Коли ти надіваєш шеврон Адольфівни йдеш на вихід, вона тебе оберігає», — ділиться «Южд».
Як екіпаж «Буцефала» працює на передовій
Портрет нанесли й на бронетранспортер «Буцефал». Бронетранспортер БТР-4ЕПовнопривідний восьмиколісний бронетранспортер з колісною формулою 8×8, розроблений в Україні Харківським конструкторським бюро машинобудування, виготовляється на заводі імені Малишева. БТР-4 «Буцефал» призначений для транспортування бійців механізованих підрозділів та вогневої підтримки в бою батальйон отримав нещодавно. Водій-механік на позивний «Татарін» говорить: на війні з 2022 року, до того був в артилерії, піхоті, служив в роті хімічного захисту. В «Онуках» став водієм.
«Поки виходить, працюємо, возимо людей, піхоту вивозимо, забираємо», — каже «Татарін».
«Якщо ми десь по дорозі зламалися, у нас має вистачити досвіду це усунути й доїхати до безпечного місця, де вже можуть приїхати спеціалісти й допомогти», — пояснює військовослужбовець.
Навідник батальйону на позивний «Шибік» показує озброєння бронетранспортера та демонструє, як працює бойовий модуль. Військовослужбовець розповідає, що екіпаж перевозить піхотинців, забирає їх після виконання завдань та евакуює поранених. Під час таких виїздів, каже, необхідно діяти швидко.
«Звісно, швидко. Двері відчиняються, тух-тух-тух, усіх повикидував — полетіли», — розповідає «Шибік».
Однією з небезпек під час пересування військовослужбовець називає російські безпілотники, які чатують на техніку.
«Найнеприємніше — це «ждуни»В цьому випадку йдеться про російськи дрони, які ховаються на українській території, очікують на ціль і спрацьовують при її наближенні.. Поки що броня тут нормальна, витримує. Одного разу трапився один, але він шкоди не завдав, тому що є сітки, їжачкиМеталеві шипи, якими захищають техніку», — каже навідник.
Як «Онуки Адольфівни» звільняли Середнє під час операції «Вівальді»
Нині військовослужбовці батальйону беруть участь в операції Третього армійського корпусу «Вівальді»: звільняють на Лиманщині українські території. Зокрема, бійці «Онуків Адольфівни» деокуповали населені пункти Середнє та Шандриголове.
Юдж згадує, як після переваги російської армії в 2024-2025 роках, 2-й механізований батальйон попри те, що спочатку відійшли, змогли стабілізувати ситуацію в селі Карпівка.
«Ми стабілізували ситуацію і відкинули ворога до околиць Рідкодуба і Карпівки. З початку нового року наш батальйон передислокували на батальйонний рубіж оборони на населений пункт Коровій Яр, в якому була інфільтрація противника, до шести військовослужбовців противника забігала. Вони були знищені, але уже були, скажемо такі, прецеденти того, що противник має наміри та успіхи заволодіти населеним пунктом Кровій Яр. Нам вдалося стабілізувати ситуацію по Кров'єму Яру. Знищити повністю інфільтрацію противника, зачистити, забезпечити сталий ешеленований район оборони, рубіж оборони, підтягнути свої засоби», — розказує командир.
Вже цьогоріч під час наступу Сил оборони України на півночі Донеччини і штурму Середнього, розповідає командир батальйону, залучили дві групи по шість військовослужбовців. Першу сформували з двох штурмових трійок, другу — з трьох штурмових двійок. Значну частину російських військових, за його словами, знищили за допомогою безпілотників.
«Загалом пів населеного пункту взяли 12 людей, без втрат. Противника знищили ці дванадцятеро близько 30 осіб. Піхотинці в стрілецькому контакті мали всього два-три контакти. Тобто ми засобами БпЛА знищили більшість окупантів», — розповідає командир батальйону «Юдж».
За словами командира, понад третина — в батальйоні наразі фахівці з розвідувальних та важких безпілотників.
«У нас батальйон стрімко розвивається, і складова БпЛА у батальйоні складає понад 35%. Якщо раніше, до 2024 року, ми могли розраховувати на 82-і міномети, які могли задавати вогневе ураження, то наразі весною цього року ми перевели певну кількість мінометників перевели на безпілотні засоби», — розповідає командир.
Село Середнє, додає він, важливий рубіж, який блокує річку Нетриус.
«Там величезна «кілзона»В цьому випадку військовий термін, який означає територію, яка прострілюється противником і є ризикованою для прориву особового складу, адже там легко уражати цілі.. Треба спуститися згори, форсувати річку. А ми знаємо, буде осінь, вода вже буде холодна. Я особисто бачиі, як вони пливуть по річці взимку по шию в воді, потім ми їх убиваємо. Вони все равно будуть робити, виконувати свої накази. От, тому виикористання кожного куща, кожного балки, кожної калюжі дуже важливе для того, щоб отримувати перевагу і щоб потім скласти це все в перемогу».
Що відомо про операцію «Вівальді» та наступ ЗСУ на півночі Донеччини
Українські війська ведуть наступальну операцію на півночі Донецької області в районі Лимана. Силам оборони вдалося звільнити село Середнє та зачистити від російської піхоти Новоселівку, Олександрівку, Ярову, Коровій Яр.
Під час першого етапу наступу, операції під назвою «Вівальді», яку здійснили в режимі інформаційної тиші, зачистили 75 км². Ще 10 квадратних кілометрів території деокупували. Про перший етап операції командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький повідомив 15 вересня 2026 року.
До операції були залучені підрозділи 60 окремої механізованої бригади, 125 окремої важкої механізованої бригади, батальйонна тактична група 3 штурмової бригади, 3 окремий розвідувальний та 25 окремий протитанковий батальйони корпусу, 66 окрема механізована бригада, 85 тактична група 8 полку ССО, спецпідрозділ ГУР «Артан» та 10 прикордонний загін «Дозор».
Село Середнє звільняли батальйони 66 ОМБр, зачистку території провели без втрат.
20 вересня Третій армійський корпус та Білецький повідомили, що звільнені села Шандриголове та Дерилове на півночі Донецької області, а також під контроль Сил оборони України повінстю перейшло Дробишеве. За інформацією підрозділу, в межах першого та другого етапів під контроль повернули близько 125 квадратних кілометрів, з яких 50 км² — деокуповали.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
