"Мандруємо Дніпром". Караїми та Успенський храм — чим цікава вулиця Липинського

"Мандруємо Дніпром". Караїми та Успенський храм — чим цікава вулиця Липинського

"Мандруємо Дніпром". Караїми та Успенський храм — чим цікава вулиця Липинського
. Портал "ДніпроКультура"

На Українському радіо Дніпра триває цикл програм “Мандруємо Дніпром» – про загадки та легенди краю. Які таємниці минулого приховує місто на Дніпрі, щосереди в етері розказують історики та краєзнавці.

Чергова розповідь– про вулицю В`ячеслава Липинського (раніше вулиця Ширшова).

Який стосунок вона мала до торгівлі та караїмів та якою спорудою визначна — розповів науковий співробітник Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету Олег Репан.

Караїмська, Торгова, Шпитальна

"Взагалі вулиця доволі невелика, хоча й центральна. На початку існування Катеринослава, як міста, тут розташовувалися перші міські установи. Перша Дума розташовувалася на тому місці, де зараз будинок 14. У XIX столітті вулиця називалася Караїмська. Найбільш імовірно це пов'язано з тим, що тут було дуже багато торговельних крамниць і певна така концентрація караїмського населення в нашому місті, яке займалося торгівлею", - розповідає історик.

За словами Олега Репана, караїми - один з корінних народів України, тюркське населення, батьківщиною якого називають Крим.

У Катеринославі жили доволі багато караїмів. Цілком можливо, що на цій вулиці була Караїмська кенаса - молитовний дім караїмів.

"Тривалий час вулиця називалася Караїмською. Потім – Торговою. Дуже часто була плутанина, навіть до радянської доби: то Караїмська, то Торгова, то Торгово-Караїмська. Але зрештою Торгова вулиця перемогла. Далі починаються певні пригоди зі змінами цієї вулиці", - каже історик.

За його словами, певний час вулиця називалася Шпитальна, бо на ній розташовувався шпиталь для ветеранів в приміщенні Успенського собору. Пізніше її переіменували у Ширшова. Ім`я полярника та одного з провідних діячів комуністичної партії під час декомунізації змінили на В'ячеслава Липинського.

Хто такий В`ячеслав Липинський

"В'ячеслав Липинський, як на мене, надзвичайно цікава постать. В оригіналі він Вацлав Ліпінські – польського походження, католик. При цьому він був надзвичайно яскравим українським патріотом. Він говорив, що незалежно від того хто ми є: поляки, євреї, росіяни, українці – ми всі належимо до української політичної нації", - говорить Олег Репан.

Історик каже: Липинський великою мірою випередив свій час. Адже нині ми бачимо, що українська нація йде саме цим шляхом: люди відчувають себе українцями, абсолютно незалежно від того, якої національності вони є.

Визначна споруда - Успенський храм

Розповідаючи історію вулиці Липинського, неможливо оминути історію величної споруди, яка пов`язана з нею, а саме - Успенського собору.

"Від початку це була дерев`яна церква, збудована напроти сучасного сотого ліцею. Але служби в ній не розпочалися. Дерев`яні церкви доволі легко горіли, тож її також спіткала така доля. Потім дозволили тут поставити ще одну церкву. Її перенесли з Полтавщини і тривалий час, фактично пів століття, стояв дуже красивий бароковий дерев'яний український храм. Зрештою, у 1850-х роках постав кам'яний Успенський собор", - розповідає історик.

Як зазначає Олег Репан, Успенський собор мав дуже високу дзвіницю, яка, на жаль до нашого часу не збереглася. На великі свята малювали образ Христа на полотні, яке потім вивішували в отворі дзвіниці й підсвічували ліхтариками. Це було надзвичайно вражаюче видовище.

"Навіть пізніше, коли вже з’явилося електричне освітлення, то саме Успенський собор дуже яскраво освітлювався електричним лампочками. Наприклад, одна родина близько тижня розписувала в різний колір 500 електричних лампочок, щоб зробити святкову різдвяну ілюмінацію цього собору", - говорить історик.

Нині, після того, як в соборі довгий час розташовувався корпус міської лікарні №10, він відновлюється.

Перша розповідь з циклу «Мандруємо Дніпром» – про Монастирський острів – тут

Друга розповідь – про «потьомкінську яму» – тут

Третя розповідь – про Воронцовський острів – тут

Четверта розповідь – про Семена Бардадима – тут

П'ята розповідь – про Феодосія Макаревського – тут

Шоста розповідь – про вулицю Вернадського – тут

Сьома розповідь – про вулицю Гоголя – тут

Восьма розповідь – про вулицю Гончара – тут

Дев'ята розповідь – про Новий Кодак тут

Десята розповідь - про Кам`янку Лівобережну - тут

Читайте також

- Львівський Музей історії релігії відреставрують за 27 мільйонів гривень

- Волинський археолог показав частину колекції з розкопок у нововідкритих підземеллях Луцька

- Лежав просто на дорозі. На Дніпропетровщині знайшли фрагмент керамічної плитки, якій понад 100 років

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок