На Українському радіо Дніпра триває цикл програм «Мандруємо Дніпром» – про загадки та легенди краю. Які таємниці минулого приховує місто на Дніпрі – щосереди в етері розказують історики та краєзнавці.
Шоста розповідь – про одну з найстаріших вулиць міста, вулицю Вернадського (колишню вулицю Дзержинського).
Чим вона цікава, який стосунок має до Кримського шляху Доби Козацтва, до фінансової еліти старого Катеринослава та до репресивних структур радянського Дніпропетровська – розповів науковий співробітник Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету Олег Репан.
Кримський шлях і катеринославська окружна
Кримський шлях – це одна з бокових гілок Муравського шляху, який вів із Гетьманщини через землі Вольностей Війська Запорозького низового до Кримського ханства.
«Чому ми говоримо про Кримський шлях? Якщо підніматися проспектом імені Яворницького вгору і дійти до місця, де в один бік відходить вулиця Гоголя, а в інший – вулиця Вернадського, це і буде це місце, де йшов Кримський шлях (а наш проспект Яворницького – це частинка Кримського шляху). Розгалудження вулиць Гоголя та Вернадського було використано при укладанні проєктів Катеринослава. Навколо всієї нашої гори мала йти величезна окружна вулиця. Вона немов би мусила відокремлювати верхнє місто від низу. Хоча не вдалося її побудувати, але, якщо стати на розі проспекту Яворницького і вулиці Вернадського, то це буде єдине місце, де можна побачити планований її обсяг – 65 метрів», – розповів Олег Репан.
Новодворянська й відмежування заможних від незаможних
У середині ХІХ століття на нинішній вулиці Вернадського були садиби дуже заможних людей, приміром – Синельникових. Пізніше ці садиби викуповували, але ця вулиця продовжувала називатися Новодворянською, тому що просто Дворянська була внизу, на території колишньої Половиці (нині – центр міста), каже історик.
«Тут були не просто садиби, а палаци. А далі, нижче по схилу, ішли сади. Що це було? Це було знаково – відокремлювало житло еліти від дуже жвавої, гомінкої, але навіть з не дуже приємними запахами слободи Половиці або ділового центру Катеринослава, який вирував внизу Що ще дуже важливо? Це також відокремлювало можливе поширення епідемії сюди. Відокремлюватися – це завжди було властиво еліті», – зауважив історик.
Пізніше, за його словами, тут постав палац Струкова. Зараз цей будинок можна побачити за адресою Вернадського, 33. До недавнього часу там був садочок.
«Раджу подивитися на палац Струкова, а потім на Палац студентів (колись – палац Потьомкіна). Ви побачите, що палац Струкова – невеличка копія палацу Потьомкіна. Далі виростали різноманітні будівлі. Але певний край всьому цьому поклав 1917 рік, коли визвольні змагання програли й влада перейшла до рук більшовиків», – зауважив Олег Репан.
Тюрма, допити, розстріли
За його словами, за радянських часів вулиця не дарма мала ім’я Фелікса Дзержинського. Старі будівлі були пограбовані і їх забрало під свою юрисдикцію ЧК – це репресивний орган, який створила більшовицька партія.
«У будівлі колишнього комерційного зібрання розташовувалася тюрма і здійснювалися розстріли чекістами. Начальником цієї тюрми була людина, яка раніше в Комерційному зібранні працювала в обслузі, але його вигнали за крадіжку. Тепер він став «великим» чекістом. ЧК, а пізніше – НКВС... Навіть по парній стороні цієї вулиці ми досі можемо бачити велику частину будівель, створених для НКВС», – зазначив він.
Чому – Вернадський
Як розповів Олег Репан, ім’я Володимира Вернадського вулиця отримала під час декомунізації, 2015 року, оскільки нагірна частина міста – це центр студентства, вишів, науки.
«По-перше, це науковець зі світовим ім’ям, один з засновників геохімії, талановитий науковець в біохімічних дослідженнях, в кристалографії. Ще важливо, що він був засновником української Академії наук. Це засновник нашої сучасної бібліотеки імені Вернадського, тобто центральної академічної бібліотеки України. Портрет академіка ми можемо бачити на купюрі в 1000 гривень», – додав Олег Репан.
Перша розповідь з циклу «Мандруємо Дніпром» – про Монастирський острів – тут
Друга розповідь – про «потьомкінську яму» – тут
Третя розповідь – про Воронцовський острів – тут
Четверта розповідь – про Семена Бардадима – тут
П'ята розповідь – про Феодосія Макаревського – тут
Читайте також
- Різноманіття жанрів і технік. У Будинку мистецтв відкрилася виставка "Поєднані Дніпром"
- Чи була Січ? У Запоріжжі відбулася всеукраїнська конференція з історії козацтва
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
