«Мандруємо Дніпром». Кам'янка Лівобережна: де ця місцевість у Дніпрі та чим вона цікава

«Мандруємо Дніпром». Кам'янка Лівобережна: де ця місцевість у Дніпрі та чим вона цікава

На Українському радіо Дніпра триває цикл програм «Мандруємо Дніпром» – про загадки та легенди краю. Які таємниці минулого приховує місто на Дніпрі, щосереди в етері розказують історики та краєзнавці.

Ця розповідь – про лівий беріг міста Дніпра, сучасний житловий масив Кам’янський. Це – історична місцина, колись вона називалася Кам’янка. У документах Війська Запорозького її називали Кам’янкою Лівобережною або Кам’янкою Старожитньою, розказує науковий співробітник Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету Олег Репан.

«Чому Кам’янка виникає саме тут? Якщо згадати, то на правому бере біля Кодацького мосту, був Новий Кодак і він з правого берега обслуговував перевіз через Дніпро, куди їхали купці, подорожні. А з лівого берега ту саме функцію виконувала Кам’янка Старожитня», – каже Олег Репан.

Дата заснування поселення і помилка друку

Коли вона виникла, достеменно невідомо, додає історик. Дата, яку наводить відомий дослідник краю архієпископ Феодосій Макаревський, – 1596 рік – не безсумнівна.

«Якщо уважно читати його матеріали, то виявиться, що це помилка. Але помилка не дослідника, а тих, хто набирав книгу. З його матеріалів зрозуміло, що Кам’янка виникає наприкінці XVII століття. Найшвидше там мала стояти інша дата – 1695 рік», – зауважив науковець.

«Мандруємо Дніпром». Кам'янка Лівобережна: де ця місцевість у Дніпрі та чим вона цікаваhttps://www.facebook.com/history.kamyanka

Атлас XVIIІ століття з позначеною Кам'янкою

Чому найпоширенішими прізвищами були Ткач, Коваль, Гончар, Слюсар

Кам’янка Старожитня була поселенням, яке давало прихисток купцям, які їхали з лівого берега і не встигали, наприклад, до ночі переправитися на правий. Тут, зокрема, були шинки та майстерні ремісників.

Звідки ми знаємо про ремесла? Це можуть бути документи, які згадують ремісників, а можуть бути просто прізвища. У XVIIІ столітті дуже часто прізвище чітко позначало, чим займається людина. У Кам’янці Лівобережній в 1750 – 1760 роках бачимо Кравців, Ткачів, Гончарів, Ковалів, Слюсарів. Це були потрібні професії. Дуже важливий елемент економіки Кам’янки – шинки. На 1768 рік тут було 14 шинків. Для самого поселення такої кількості було не потрібно. Передусім вони були потрібні для купців. Взагалі Кам’янка була залучена й у важливі військово-політичні події. Припустимо, коли Іван Мазепа наприкінці 17 століття зі своїми військами ходив по низі Дніпра для того, щоб штурмувати турецькі фортеці, то він переправлявся з лівого берега Дніпра на правий саме тут, через Кам’янку Лівобережну», – розповів Олег Репан.

Церква й озеро Радут

З середини XVIIІ століття в Кам’янці була церква Преображення Господнього. Збереглися документи про те, що храм вирізнявся з-поміж інших своєю красою. Церква згоріла незадовго до російсько-турецької війни 1768-1774 років, пізніше її відбудували.

«Мандруємо Дніпром». Кам'янка Лівобережна: де ця місцевість у Дніпрі та чим вона цікаваhttps://adm.dniprorada.gov.ua/projects

Житловий масив Кам'янський у Дніпрі

На 1775 рік, кінець існування Запорозької Січі, у поселенні жило понад 2 тисячі мешканців. Біля Кам’янки, де зараз сучасна вулиця Кубанська й озеро Радут, був козацький редут, каже історик. Це було невелике чотирикутне укріплення, де стояв російський гарнізон.

«Теоретично він мав стежити за порядком, але практично, якщо подивитися в документи, то ми бачимо зловживання. Припустимо, був там такий поручик Сірков. Він славився своїми поборами. Приїхав до однієї невеличкої слободи Сокільської і, як каже документ, був «необачно пьян». Він і його солдати почали бити мешканців так, що людям прийшлося тікати в степи», – зазначив Олег Репан.

Зараз Кам'янка Лівобережна входить до Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра.

Перша розповідь з циклу «Мандруємо Дніпром» – про Монастирський острів – тут

Друга розповідь – про «потьомкінську яму» – тут

Третя розповідь – про Воронцовський острів – тут

Четверта розповідь – про Семена Бардадима – тут

П'ята розповідь – про Феодосія Макаревського – тут

Шоста розповідь – про вулицю Вернадського – тут

Сьома розповідь – про вулицю Гоголя – тут

Восьма розповідь – про вулицю Гончара – тут

Дев'ята розповідь – про Новий Кодак тут

Читайте також

  • Студень з риби та пряники із сусальним золотом. Дніпрянам показали новорічний стіл Олександра Поля
  • Як святкують народження Христа представники різних конфесій у Дніпрі

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди