«Мандруємо Дніпром». Ярмарковий майдан і Полтавська битва. Чим цікава вулиця Гончара в Дніпрі

«Мандруємо Дніпром». Ярмарковий майдан і Полтавська битва. Чим цікава вулиця Гончара в Дніпрі

«Мандруємо Дніпром». Ярмарковий майдан і Полтавська битва. Чим цікава вулиця Гончара в Дніпрі Суспільне Дніпро

На Українському радіо Дніпра триває цикл програм «Мандруємо Дніпром» – про загадки та легенди краю. Які таємниці минулого приховує місто на Дніпрі, щосереди в етері розказують історики та краєзнавці.

Ця розповідь – про вулицю Олеся Гончара в нагірній частині міста.

Ярмарковий майдан

На розі теперішніх вулиці Гончара та проспекту Яворницького був перший ярмарковий майдан Катеринослава, каже науковий співробітник Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету Олег Репан. До того, як він почав діяти в 1830-х роках, тут був великий степовий простір. І сучасна вулиця Олеся Гончара стала першою вулицею, яка заклала межі Ярмаркового майдану.

«Як народився цей Ярмарковий майдан? Він завдячує своєму народженню дуже популярній торгівлі вовною, яка була одним з нервів життя нашого міста і нашого регіону в середині - у другій половині ХІХ століття. Тут влітку відбувався так званий Петропавлівській ярмарок», – зауважує історик.

«Мандруємо Дніпром». Ярмарковий майдан і Полтавська битва. Чим цікава вулиця Гоголя в ДніпріСуспільне Дніпро

Вулиця Гончара в Дніпрі

У 1860-х роках, продовжує він, Ярмарковий майдан розкинувся на площі понад три квадратні кілометри. Основним товаром була вовна. Були ряди, де продавали різноманітні харчі. Торгували також зерном, коноплями.

«Там, де зараз знаходиться корпуси медичного університету, був Циганський або Кінний майдан, де стояли шатра циган і там проводилася торгівля конями. Там, де вулиця Телевізійна, – курганна група, де готували харчі. У курган були врізані печі й тут готували гаряче для тих, хто приходив на ярмарок», – додає Олег Репан.

Цегляна – Полтавська – Кірова – Олеся Гончара

Ярмаркова площа почала занепадати, бо почала занепадати торгівля вовною. На перший план у другій половині ХІХ століття виходить зерно. Воно вимагало інших способів торгівлі й така велика площа була вже не потрібна, зазначає історик.

Відтак на кінець ХІХ століття місцина починає забудовуватися. Перша назва вулиці – Цегляна.

«Тут ішов шлях з гори до довгого байраку або Жандармської балки, де знаходилася величезна кількість цегляних заводів. В Катеринославі самі виготовляли різноманітну цеглу, тому спочатку ця назва – вулиця Цегляна. Потім, в 1909 рік, по всій Російській імперії святкують 200-річчя переможної російської зброї під Полтавою. І на честь цієї «полтавської вікторії» вирішили назвати цю вулицю – Полтавська. Так само доволі швидко в 1934 році – буквально за один день після смерті більшовицького лідера – її найменували вулицею Кірова. І вже в XXI столітті вона здобула ім’я Олеся Гончара, нашого земляка, людини, яка безпосередньо пов’язана з Дніпровським національним університетом», – пояснив історик.

Перша розповідь з циклу «Мандруємо Дніпром» – про Монастирський острів – тут

Друга розповідь – про «потьомкінську яму» – тут

Третя розповідь – про Воронцовський острів – тут

Четверта розповідь – про Семена Бардадима – тут

П'ята розповідь – про Феодосія Макаревського – тут

Шоста розповідь – про вулицю Вернадського – тут

Сьома розповідь – про вулицю Гоголя – тут

Читайте також

  • Різноманіття жанрів і технік. У Будинку мистецтв відкрилася виставка "Поєднані Дніпром"
  • У Дніпрі кіберспортсмени та театрали об’єднались у виставі "Новорічні пригоди геймерів"

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди