19 квітня Стас Корольов випустив свій другий альбом "Round 2. Цифровий Утікач", виконаний наживо без метронома джаз-роковим складом і допродюсований Стасом. Альбом досліджує теми ескапізму, депресії, ідентичності та прийняття нової воєнної реальності.
У межах проєкту "Artилерія" Юля Ткачук поставила Стасу дев'ять запитань, пов'язаних з альбомом та не лише.
1. Опиши альбом, ніби він рейс потяга: який маршрут? які по дорозі станції? скільки пасажирів? хто керує потягом і як цей потяг виглядає?
Це маршрут, скоріше, трамвайний. Той, що наче мав би бути зі знайомим номером, але у нього чи то "0" замість номера рейсу, чи то "в депо". Не до кінця зрозуміло, бо реальність трохи пливе і змінюється, як уві сні. Він їде рідним містом за відчуттями кудись в бік чогось знайомого, світлого, конкретного, але богоподібно недосяжного. Керує потягом одна із субособистостей. Інші сидять у вагоні й намагаються не помічати одна одну.
2. Як почати щось робити, коли не можеш?
Хороше питання. Підписуюсь на коментарі.
3. Чи здатна інструментальна музика доносити меседж краще за пісні з текстом?
Меседж — навряд. Емоцію — так. Але якщо з текстом все зрозуміло, то музика здатна надати відчуття, що вона виключно про тебе. Вона має неймовірний простір інтерпретації. І все, що залишається, — розставити камінчики сенсів для того, щоб окреслити напрям. Коли робиш альбом не про себе, а про нас, не зловживати текстом — хороша ідея.
4. Що для митця важливіше: його его чи його творіння?
Звісно, творіння. Его — це скоріше антагоніст у сценарії мистецького життя. Точніше, антигерой. З іншого боку, творіння — це всього лише творіння. Я думаю, важливіше за обидва варіанти для митця — це бути відповідним собі на мистецькому шляху.
5. У треці "1991" є цитата про те, що "Поки не навчимося робити кожен, що вміє, доти і хліба не буде". Чи навчився ти робити музику і чи приносить вона тобі хліб?
Я вмію робити музику, але вчуся і буду вчитися все життя. І так, вона мені приносить можливість продовжувати цей процес. І це неоціненно.
6. Якою Авдіївка 90-х є у твоїх ранніх спогадах?
Я нічого іншого не знав, тому це був мій маленький великий світ. Зелений, сонячний і новий. З гудінням електромереж, стуком залізної дороги, індустріальними ландшафтами, пісочним кар'єром, заводом, стадіоном і палацом культури. Там я вперше вийшов на сцену. Вперше взяв у руки електрогітару. Вперше потрапив у музичний гурт.
Я сумую, Авдіївко.
7. Ким став Стас Корольов після виходу другого альбому?
Людиною, яка дуже хоче писати третій альбом.
8. Що ще сказати, коли не знаєш, що сказати?
Мовчати. Так багато зайвих слів. Це як з мистецтвом — якщо можеш не робити, не роби.
9. Ти геній чи дивак? Чому?
Ці дві субособистості також їдуть у цьому сюрреалістичному трамваї.
Дивіться також відеоінтерв'ю зі Стасом Корольовим.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
