Цього року мало розповідаємо про фестивальне кіно. Чесно намагалася стежити за подіями головних світових кінофестивалів, але сирена під час прем'єри українського фільму "Бачення метелика" у Каннах чи синьо-жовтий прапорець на костюмі Катрін Деньов у Венеції запам'яталися більше, ніж дискусії суворих критиків.
І все ж деякі фільми просто не можна було не помітити. Зокрема і нову стрічку автора "Олдбоя" Пак Чхан Ука, яка вийде в український прокат за кілька тижнів. Отож, приз за найкращу режисуру Каннського кінофестивалю, романтичний детектив "Рішення піти", режисер Пак Чхан Ук, Південна Корея, 2022 рік.
Про що фільм "Рішення піти"
Хе Джун, який працює у відділі убивств, бере до серця всі свої справи. Ціла стіна в його майже самотній квартирі (бо дружина живе в іншому місті) завішана знімками нерозкритих злочинів. Псих? Не зовсім, хоча чоловік справді страждає від безсоння і вічних докорів сумління, – що він когось не врятував чи не запобіг злочину.
Тепер Хе Джун має розслідувати справу про смерть альпініста. Чоловіка, який вправно дряпався на скелі, знаходять біля підніжжя гори. Здається, все вказує на самогубство. Ось тільки молода дружина занадто спокійно реагує на загибель чоловіка. Слідчий відчуває: щось тут не так, і продовжує стежити за вдовою.
І що більше стежить, то більше закохується. Здається, і Су Ре – так звати жінку – відповідає йому взаємністю. Тільки от лихо, – її алібі несправжнє. Тепер вразливому Хе Джуну потрібно зробити вибір: розкрити злочин чи рятувати жінку своєї мрії.
Три причини переглянути "Білого птаха з чорною ознакою" | Кіно на часі
Чому варто дивитися
Сюжет цієї стрічки, здається, родом із 90-х років: слідчий поліції закохується у підозрювану. Банально і очевидно? – тільки не у Пак Чхан Ука. Адже класичну мелодраматичну фабулу він може наповнити відтінками набагато глибшими, – як просто фатальна закоханість.
Таке враження, що головний герой несе на собі тягар провини за всі нерозкриті злочини. Режисер грається із жанрами, – ось вам детектив, ось вам мелодрама. Грається і з глядацькими очікуваннями, – у цій сумній історії кохання майже немає відвертих сцен, а традиційна кривавість корейського кіно вимірюється кількома статичними і не такими вже страшними кадрами.
Висновок
Критиків Каннського кінофестивалю зачарувала візуальна частина стрічки, – ракурси, зміни планів і монтажні склейки. Але навіщо вам ця кінознавча казуїстика, – просто розслабтесь і відчуйте глибину картинки.
Хоча ні, у випадку з Пак Чхан Уком "розслабитись" не вийде: адже його кіно наповнене метафорами і натяками, межі між реальністю і потоком свідомості героя майстерно розмиті. Це не той стрімкий детектив, який триматиме вас в напрузі жанровими ходами сюжету.
Допити, алібі, розслідування? Усе це таке другорядне порівняно з головною лінією фільму. Це просто форма, в яку залитий сюжет. А насправді це красива і похмура поема про смерть, долю і справедливість і про те, яке місце між ними може займати любов.
Читайте нас у Facebook або Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
