Перейти до основного змісту
Як більшовики нищили культурні пам’ятки Києва 100 років тому

Як більшовики нищили культурні пам’ятки Києва 100 років тому

Як більшовики нищили культурні пам’ятки Києва 100 років тому
.

Старша наукова співробітниця Національного музею історії України Олена Кохан розповідає, як росіяни знищували культурні пам'ятки Києва 100 років тому та роблять це й далі – в сучасному світі під час російсько-української війни.

Війна Росії проти України триває зі 2014 року, 24 лютого 2022-го вона переросла в повномасштабне вторгнення. Серед жертв цієї війни чимало пам’яток. За понад сім років було знищено або пошкоджено Луганський історичний музей, Донецький обласний краєзнавчий музей, Іванківський історико-краєзнавчий музей, Харківський художній музей, Військово-історичний музей Чернігова та багато інших музеїв і пам’яток.

Протягом століть Росія не один раз посягала на українську культуру та історію. Багато злочинів скоїли більшовики. У лютому 1918 року, обстрілюючи Київ з лівого берега Дніпра, їхні війська пошкодили чимало пам’яток архітектури на Печерську, зокрема в Києво-Печерській лаврі. Коли більшовики зайшли до міста, вони пошкодили Софійський, Михайлівський, Військово-Микільський та Володимирський собори, Андріївську та Іллінську церкви, будівлі Київського університету та Педагогічного музею.

Також було підпалено будинок, у якому жив Михайло Грушевський. У цьому помешканні зберігалася мистецька колекція відомого українського художника Василя Кричевського, що збиралася протягом 30 років. Через більшовицьке варварство втрачено 123 старовинні українські та перські килими, збірки богемського, венеційського та українського скла, сервізи срібних, мідних та олов’яних посудин, церковні речі, понад сто західноєвропейських та українських виробів із порцеляни, багато цінних книг, рукописів, зразків меблів, портретів українських діячів та інших скарбів.

У березні 1918 року, після тимчасового відходу більшовиків із Києва, дослідники та пам’яткоохоронці оглянули всі пошкоджені пам’ятки та зафіксували дані огляду в протоколах спеціальних комісій. До складу такої комісії входив пам’яткоохоронець Федір Ернст, який наприкінці року написав книгу "Художні скарби Києва, постраждалі в 1918 році" (Художественные сокровища Киева, пострадавшие в 1918 году). Окрім протоколів і письмових звітів, усі злочини росіян фіксувалися на фото.

За 100 років нічого не змінилося: доки в Росії є ресурси та можливості, вона веде загарбницькі війни проти України, посягаючи на історію справжньої спадкоємиці Русі.

Матеріал створено у партнерстві Суспільного Культура та Національного музею історії України (МІСТ).

Читайте також

Топ дня
Вибір редакції
На початок