Навіть у настільки скрутні часи українці не втрачають почуття гумору, а визвольна боротьба вже породила безліч кумедних історій, які без знання контексту складно зрозуміти європейській та американській аудиторії.
На Херсонщині роми на тракторі викрали техніку окупантів. Київські гопники з Оболоні напали на диверсійну групу та "віджали" їх БТР. Конотопська відьма, яка прокляла "причинне місце" російських солдатів. І, звісно ж, нескінченний штурм Чорнобаївки, в якому десант агресора застряг, як у часовій петлі.
17 березня, на 22 день війни, в Instagram з'явився проєкт "We’re from Ukraine", який пояснює для закордонної аудиторії контекст і сенси українських воєнних мемів. Суспільне поспілкувалося з автором ідеї Йосипом Гусаком про гумор під час війни та формування "української мрії".
Є думка, що війну мемів українці виграли з першого дня. Як так сталося?
У мене взагалі враження, що українська нація тримається частково на тому, що безупинно створює нові меми – це основна лінія психологічного спротиву.
На перемогу українських мемів зіграло й те, що наша твітерська спільнота останніх півроку була дуже згуртована. Дуже локальна, але тому і добре один одного підтримує.
Ще коли почали з'являтися перші новини про стягнення російських військ до українських кордонів, люди почали хвилюватися, але при цьому й почали активно жартувати.
У Росії я цього не бачу, тільки поодинокі випадки. Російські меми про війну є, але вони просто беруть і переписують наші меми. Нуль днів звідтоді, як Росія щось вкрала в України.
Який день сміємося з того, що Рогозін (директор Роскосмосу) намагається воювати в Twitter, але виходить дуже погано. Тим паче, коли включився Ілон Маск, головний твітер-мем сучасності, і почав роздавати стусанів за Україну.
Як виникла ідея?
Було розуміння, що світом і медіа наразі править контент. І якби прикро мені не було, але пости з жертвами і обстрілами – це не той контент, який світове суспільство буде активно поширювати.
Звісно, є зірки та медійні персони, які говорять про це, але коли вони перестануть піднімати цю тему? Звідси виникло питання: а який контент ми можемо зробити, щоб він набирав перегляди і розповідав про війну?
Тоді в око впали всі наші воєнні історії про могутність ЗСУ і нікчемність російських військ. Не змусила себе чекати довго думка, що про це має знати весь світ, про це треба знімати фільми і говорити на YouTube.
У чомусь я втомився від образу "українського мученика" і народу, що вічно під гнітом росіян. Цей наратив пора змінювати. Україна – сильна і могутня. Мені цей контекст вважається важливим, ми маємо його доносити європейцям, американцям.
Окей, ви не хочете нас підтримувати як НАТО. Давайте достукаємося до звичайних людей, хай вони просто захочуть бути частиною української армії та української мрії.
Багато людей їдуть в Америку за ефемерним щастям і шукають там своє призначення. Сам культ "американської мрії" дуже поширений у світовій свідомості. Мені подумалось: а що заважає нам зробити таку саму українську мрію? При тому, що Україна за останні роки – це країна набагато більшої свободи, ніж Америка.
У чому полягає "українська мрія"?
Я хочу, щоб люди зі США їхали в Україну на пошуки "української мрії". Це якась свобода у власних діях і переконаннях. Ми всі плюс-мінус розуміємо, що демократія – не найкраща форма правління, але те, що я бачу в Україні – це те, що демократія тут як структура дійсно працює. Тут люди можуть щось вирішити.
У Гамлета Зіньківського є одна з моїх улюблених робіт. Там намальований ліхтарний стовб і підпис: "У цій країні так багато свободи". І це те, що я тут відчуваю. Ти можеш виражати свої погляди, ти можеш стояти за них – і люди тебе підтримують.
Які ти бачив найкращі меми за цей час?
Мені складно поділитись мемами – я б радше виділив улюблені історії.
Канон – це історія про висадки в Чорнобаївці. Я досі не можу повірити, що вони вкотре стягують туди техніку. Питання "шоб шо?" набуває якогось вселенського масштабу.
Ще одна улюблена історія – про менеджера з "Укрпошти", що збив літак. Щоразу, коли дивлюсь на його фото, – бачу, що він чекав цього половину життя. Стільки радощів в його очах, що я заздрю.
Ще можна згадати про бій між російськими військовими та пам'ятником афганцям під Києвом. Не можу не сміятись з того, що вони навіть по нерухомому пам'ятнику не змогли попасти.
Звісно, також сміюсь з факту того, що наші на перший день війни зламали сайт ФСБ, а росіяни – на 5 день – ледве здолали сайт Кременецької міської ради.
Окремо є історія з іншого проєкту – Ukrainian War Cats. Про дівчинку, якій на вокзалі роми всучили кота. Не знаю, чому вона мене так смішить, просто якась безглузда і добра.
Які плани щодо проєкту на майбутнє?
Вийти на те, що за цією війною буде спостерігати як мінімум половина інтернету. І ця половина буде всіма силами вболівати за Україну. Що користувачі з Reddit будуть хотіти вступити в українську армію. Що про нас зроблять фільм, гру, серіал. Що після війни до нас будуть їздити із захватом.
Війна — усі останні новини
- Архангел з Джавеліном та інші сюжети війни в ілюстраціях львівського художника-іконописця
- Українські та білоруські ілюстратори створили NFT-колекцію Putin Huilo
- Укрпошта оголосила переможця конкурсу ескізів марки на тему "Русский военный корабль…"
- "Русский корабль, иди на..." Подружжя волонтерів зробило парне татуювання з цитатою прикордонників
- Волонтер, медик, прикордонник зі Зміїного... Художниця з Дніпра малює серію котиків-українців
- "В РФ процвітає нацизм": міністр Ткаченко про Путіна, росіян і російські пропагандистські канали
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
