Митці, урбаністи та представники креативних індустрій провели лекції та воркшопи в межах освітньої програми від фонду ІЗОЛЯЦІЯ – пропонували переосмислювати звичні речі та відмовлятися від кліше.
Київська художниця Катя Бучацька веде соледарців їхнім рідним містом. Спочатку вони заходять у міський парк, потім ідуть до закинутої літньої сцени і танцмайданчика, далі підіймаються на Юрчину гору. Всі ці місця настільки звичні для соледарців, що, здається, тут їх вже нічим не здивувати і не зацікавити. Але мисткиня налаштовує присутніх на новий досвід – через розмови, уяву та переосмислення добре знайомого міського простору.
"Дещо рутинні стежки позбавляють нас бачення, хоча ми ніби й продовжуємо дивитися. Тому прогулянка, мета якої – саме побачити, помітити, здивуватися, однозначно дає нам новий досвід", – пояснює Катя Бучацька.
Художниця пропонує учасникам прогулянки уявити, як можна покращити те чи інше місце, зробити його зручним, безпечним і цікавим. Наприклад, просить уявити, як легко можна перетворити закинуті металеві конструкції на мистецькі об’єкти, просто перефарбувавши їх і підсвітивши. Пропонує вигадати міську легенду для того чи іншого об’єкта. Соледарці активно включаються в цю "гру": коментують, діляться ідеями, уточнюють якісь практичні моменти.
Катя Бучацька – одна з чотирьох лекторів і лекторок освітньої програми, ініційованої фондом ІЗОЛЯЦІЯ у Соледарі. У межах цієї програми запрошені митці, урбаністи та представники креативних індустрій читають лекції та проводять воркшопи, активно залучаючи до них місцевих мешканців.
Катя Бучацька, яка працює на стикові різних медіа та видів мистецтва, спочатку прочитала тут лекцію "Практики мистецтва поза галереями" – про ленд-арт (мистецтво, створене у взаємодії з ландшафтом) і паблік-арт (мистецтво у міському просторі), а вже потім влаштувала цю імпровізовану прогулянку Соледаром у пошуках спонтанних проявів паблік-арту та зі спробою спільно з місцевими створити свій невеличкий ленд-арт із гілок і каміння.
Відмовитися від кліше
Ще одним лектором у межах освітньої програми фонду ІЗОЛЯЦІЯ став композитор, саундартист і співведучий подкасту про музику #АШОШ Олексій Шмурак.
Спочатку він розповів про те, як композитори минулого та сьогодення ламають звичні музичні шаблони: пісенні, танцювальні й театральні кліше. А згодом провів воркшоп, де запропонував музикантам експериментальні підходи в роботі зі структурою на основі вже їхньої власної музики.
Олексій пояснив, що воркшоп він провів не лише і не стільки для професійних музикантів, скільки загалом для всіх, хто цікавиться музикою. Його практичне заняття не вимагало від слухачів спеціальних знань, а лише бажання експериментувати.
"Лекція і воркшоп були присвячені роботі музикантів (композиторів, саундартистів, саундпродюсерів) із формою, структурою, драматургією, часом. Ми розбиралися, якими є основні принципи впливу музики, що таке накопичення, передчуття, впізнавання, розрив, і чи можна працювати з нудьгою та невизначеністю. Розглядали приклади з різних музичних епох і напрямків", – розповідає Олексій Шмурак.
Креативні індустрії як шанс на розвиток
Наступна учасниця освітньої програми, менеджерка проєктів креативної економіки в агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks та дослідниця креативних індустрій Марта Кобринович говорила про про можливості, які дає культура постіндустріальним містам.
За словами лекторки, перетворення міст можливі передусім завдяки людському капіталу: знанням, досвіду, креативності, здатності нестандартно підходити до розв’язання завдань. І що ініціатива має йти зсередини, від громади, а не бути нав’язаю ззовні.
"Креативні індустрії можуть бути не основним, а одним із нових шляхів розвитку міст. Навіть тоді вони здатні ефективно підвищити якість життя місцевих мешканців через культуру як суспільне благо та допомогти по-іншому поглянути на міста та регіони", — пояснює Марта Корбинович.
Успішні міста – лише великі?
Ще однією лекторкою освітньої програми стала Ліва Дударева, художниця, яка цікавиться геологічними утвореннями, що складають наше повсякденне життя. Вона досліджує візуальне мистецтво, геологію та світобудову.
У 2014-му разом із дослідником Едуардо Кассіною вона заснувала мистецький колектив METASITU, що працює над розробкою інноваційних урбаністичних стратегій і систематизацією знань про взаємодію людини з міським простором. Робота METASITU здебільшого зосереджена на містах сходу України.
Під час своєї онлайн-лекції "Зростаючи у напрямку деросту", художниця пояснила саму концепцію деросту – розвитку міст через зменшення замість зростання. Ефективність підходу деросту добре видно саме на прикладі індустріальних та постіндустріальних міст, які зменшуються у розмірах або за кількістю населення, але стрімко розвиваються. І цим змінюють стереотипні уявлення, що успішні міста – це великі міста.
"Отримані знання дозволять слухачам лекції зрозуміти своє місто та надалі приймати зважені рішення щодо його майбутнього. На лекції ми познайомилися з методологією колективного та спільного міського планування і разом із учасниками одразу використали деякі отримані знання на практиці", – розповідає Ліва Дударева.
22 лютого художниця проведе ще одну лекцію – "Геотерапія захоплює Соледар". Слухачі зможуть дізнатися, які провідні властивості має основний для Соледара мінерал – сіль, а також більше про нові способи її використання. Від технологій зберігання енергії до геотерапії – концепції, спрямованої на вирішення біофізичних екологічних проблем за допомогою відновлювальних, а не технологічних засобів.
Локальна спільнота – в пріоритеті
Освітня програма – один із основних напрямів роботи ІЗОЛЯЦІЇ, спрямованих на пошуки нових шляхів розвитку постіндустріальних міст через культурні та мистецькі практики. У 2020-му фонд переїхав із Києва до невеликого містечка Соледар, що на Донеччині. Проєкт "Заземлення" став першим масштабним проєктом на новому місці.
У 2021-му цей проєкт остаточно укорінив ІЗОЛЯЦІЮ у Соледарі: тут відбулася серія короткострокових резиденцій для українських художників, резиденція для урбаністів та освітня програма. Ключовий момент для проєкту – активне залучення до роботи локальної спільноти, консультування з місцевими мешканцями та створення можливостей самореалізації саме для них.
У січні 2022-го розпочався дворічний проєкт ZMINA 2.0. Його мета – підвищити спроможність і визнання громади Соледарської МТГ як рушія місцевого економічного, соціального та громадянського розвитку через культурну трансформацію та партнерство як у самій громаді, так і поза її межами.
Нагадаємо, що фонд ІЗОЛЯЦІЯ був заснований 2010 року в Донецьку на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів, звідси і назва. У червні 2014 року її територію захопили озброєні представники самопроголошеної "Донецької Народної Республіки", після чого інституція перебралася до Києва. Попри переїзд, тема Донбасу весь час була у фокусі програмної діяльності ІЗОЛЯЦІЇ. Нарешті влітку 2020-го фонд повернувся на Донбас, а саме в невелике місто Соледар.
Читайте також
- Заземлення сучасного мистецтва, або Як ІЗОЛЯЦІЯ змінює культурний ландшафт містечка на Донеччині
- Фонд "Ізоляція" повернувся на Донбас і відкрив у місті Соледар артрезиденцію
- Міфологема Донбасу. Рецензія на книгу Олександра Михеда "Я змішаю твою кров із вугіллям"
- Чи стануть креативні індустрії панацеєю для індустріального Сходу — розповідає дослідниця індустрій
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
