Сербська мисткиня Марина Абрамович прилетіла у Київ на відкриття своєї інсталяції "Кристалічна стіна плачу", яку створила до 80-х роковин з початку розстрілів у Бабиному Яру.
Інсталяція зроблена на замовлення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", який є приватним проєктом. Церемонія відкриття відбудеться 6 жовтня за участі авторки та трьох президентів — Володимира Зеленського, президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра та президента Ізраїлю Іцхака Герцога.
Абрамович прилетіла у Київ 2 жовтня і зараз керує останніми приготуваннями до церемонії відкриття, розказав Суспільному Культура заступник гендиректора Меморіального центру з наукової та освітньої роботи Руслан Кавацюк. За його словами, інсталяція готова. Заввишки вона три метри, у ширину — 40 метрів.
"Кристали для стіни плачу привезли з Бразилії, бо такі є лише там, а вугілля — українське," — сказав Кавацюк.
Як раніше розповідала Абрамович, вона створить стіну плачу з 75 кварцових блоків з бразильських кристалів та українського антрациту. Кристали вона планувала згрупувати по три та розташувати на різній висоті: на рівні голови, серця і живота людини.
"Коли я усвідомлювала свій внесок у проєкт, пов’язаний з темою Бабиного Яру, для мене були важливими три речі. По-перше, об’єкт не повинен бути лише скульптурою. По-друге, він має бути інтерактивним. По-третє, об’єкт не може бути лише відображенням минулого, а повинен нести послання у майбутнє", — говорила мисткиня перед початком роботи у червні.
Збирати інсталяцію почали у серпні, Абрамович тоді також прилітала в Україну з Нью-Йорку, де живе.
Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, коментуючи діяльність приватного Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", говорив: "Незрозуміло, що там робить "Стіна плачу".
За його словами, приватний центр не погоджував свого проєкту розвитку: "Єдина чинна концепція комплексної меморіалізації, яка була написана і презентована, не співпадає з тими ідеями, які презентував Хржановський (російський режисер та директор Центру, — авт.). Є державний заповідник, який діє і розвивається багато років. Також є приватна організація, або громадський проєкт Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", де створюють інсталяції — це хаотична меморіалізація. Поки що це має вигляд "вигадали і побудували". Немає комплексного документу, який розкаже: що, де, як, навіщо, як це пов’язано з історією. Вони намагаються його розробити, але наразі його немає".
Що відомо
- У 2021 році — 80 роковини розстрілів у Бабиному Яру, де, за оцінками істориків, нацисти вбили 100 тисяч людей, з яких приблизно 70 тисяч — євреї.
- Марина Абрамович — сербська мисткиня. Вона займається мистецтвом витривалості, досліджуючи відносини між художником і аудиторією, межами тіла і можливостями розуму. За 50 років роботи її прозвали "бабусею перформансу". Вона відкрила нове поняття ідентичності, роблячи спостерігачів учасниками і зосереджуючись на "протистоянні болю, крові і фізичних меж тіла".
- Абрамович зіграла епізодичну роль у фільмі "ДАУ" артдиректора Меморіального центру Голокост "Бабин Яр" і російського режисера Іллі Хржановського.
- Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" — приватна ініціатива. Центр започаткували у 2016 році за підтримки головного рабина Києва та України Якова Дов Блайха, музиканта Святослава Вакарчука, боксера Володимира Кличка, колишнього президента Польщі Александра Квасневського та інших відомих людей з Німеччини, Ізраїлю, США.
- Центр фінансується російськими та українськими бізнесменами. Зокрема, російськими бізнесменами Павлом Фуксом, який знаходиться у санкційному списку України, Михайлом Фрідманом та Германом Ханом, які перебувають у так званому "списку Путіна" Міністерства фінансів США.
Читайте також
Джонатан Літтел пише другу книгу про трагедію Бабиного Яру. Інтерв'ю з письменником
Там загинули "мирные советские граждане" — Дробович про пам'ять Бабиного Яру у радянський час
Як примиритися з провиною за нацистське минуле: історія німецької ілюстраторки Нори Круґ
Мистецтво після Освенцима: як художники працюють з темою війни, насилля та пам'яті
