"Незрозуміло, що там робить "Стіна плачу": що відбувається довкола Бабиного Яру

"Незрозуміло, що там робить "Стіна плачу": що відбувається довкола Бабиного Яру

"Незрозуміло, що там робить "Стіна плачу": що відбувається довкола Бабиного Яру УНІАН

Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі "Україна-30. Гуманітарна політика" заявив, що хоче поставити крапку в усіх конфліктах щодо проєкту Бабин Яр.

"Ми як держава хочемо зробити це місце гідним пам’яті жертв. Ми вже готові презентувати поточні результати", ― підкреслив президент.

Одразу після цього на форумі виступив російський режисер і художній керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Іллею Хржановським. Представники культурної спільноти в соцмережах розкритикували рішення організаторів форуму надати слово про національну пам’ять в Україні російському діячу.

Як це впливає на розвиток національного історико-культурного заповідника "Бабин Яр", в ефірі Українського радіо розповів голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Чи співпрацюють державні та приватні організації над створенням комлексної меморіалізації

Пошук консенсусу досі триває, проте в деяких державних органах є розуміння, що варто ці проєкти гармонізувати. Інша річ, що експертне середовище ― науковці і фахівці громадського сектору – наполягає на тому, щоб все проходило прозоро і всім було зрозуміло, чи можлива така гармонізація.

Єдина чинна концепція комплексної меморіалізації, яка була написана і презентована, не співпадає з тими ідеями, які презентував Хржановський. Адже у нього немає концепції меморіалізації – є окремі проекти, але немає комплексного бачення. Поки суспільство не побачить цієї концепції, то важко про щось говорити. Вони можуть взяти державну концепцію і сказати, що виконають усе, що написано, тоді проблем не буде.

Є державний заповідник, який діє і розвивається багато років. Також є приватна організація, або громадський проєкт Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, де створюють інсталяції ― це хаотична меморіалізація. Поки що це має вигляд “вигадали і побудували”. Немає комплексного документу, який розкаже: що, де, як, навіщо, як це пов’язано з історією. Вони намагаються його розробити, але наразі його немає.

Бабин ЯрМеморіальний центр "Бабин Яр"

Про фінансування проєкту

Україна ― демократична і правова держава, будь-хто може приїхати сюди і займатися меморіалізацією, будувати музеї ― у нас це не заборонено законом. Що стосується Росії, то єдиним застереженням можуть бути санкційні списки або відповідні директиви Служби безпеки. Якщо немає таких застережень, то будь-хто має право це робити.

У таких речах є ризики. Адже приватні особи, які мають капітал у Росії, у будь-який момент можуть бути використані військово-політичним керівництвом цієї країни в своїх інтересах. Якщо Служба безпеки й інші органи не мають питань, тоді все відбувається, як є.

Інша річ ― комунікація з громадою: більшість проєктів на форумі показують без громадського діалогу.

Те, що люди сьогодні сиділи на одній панелі ― це лише початок того здорового діалогу. Відповідно треба, щоб була продемонстрована відкритість меморіального центру, щоб рішення враховували, зважаючи на громадську думку.

У чому проблеми нової концепції

На форумі презентували "Стіну плачу" та "Курган пам’яті", проте незрозуміло, як це стосується масових розстрілів євреїв у 1941-1943 роках.

Стіна плачу ― це частина храмового комплексу в Єрусалимі, сакральне місце єврейської пам’яті, але я не розумію, як воно стосується Бабиного Яру. Цю частину не презентували і не продискутували нормально.

Якщо Марина Абрамович береться за цей проєкт (а вона – авторитетна кураторка світового рівня, хоча й давня знайома Хрижановського), то хотілось би дізнатися, що стоїть за "Стіною плачу" не з хвилинної презентації, а із залученням експертів. Де громадськість могла б ставити питання, а організатори на них відповідали. Тому що незрозуміло, чому в Бабиному Яру знаходиться "Стіна плачу".

"Незрозуміло, що там робить Стіна плачу": що відбувається навколо Бабиного Яру

Стіна плачу, Єрусалим

Яке майбутнє у Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Треба вирішити питання громадського діалогу і нормального державного партнерства, мають бути визначені якісь правила гри, держава повинна мати право голосу.

Як громадяни України ставляться до фінансування приватних проєктів іноземними державами

Більшість українців проти фінансування приватного комплексу “Бабин Яр” інвесторами з Російської Федерації. Були питання про фінансування зі Сполучених Штатів, Ізраїлю, Росії і Німеччини. По всім пунктам люди схвалюють або переважно схвалюють, але Росія стала тією країною, проти якої більшість громадян проти. Опитування проводив Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.

Це цікаве дослідження. Воно має впливати на людей, які вважаються політиками і мають зважати на думку громадян. Я не проти того, щоб будь-який громадян, країна не має значення, якщо він дотримується всіх процедур прозоро, здійснював підтримку комплексу. Але це має бути лідерська роль держави, вона має проявити свою суб’єктність, а не просто давати дозволи, брати участь і перевіряти учасників.

Що потрібно змінити

Ідеально було б створення спільного координаційного органу, не переобтяженого оргкомітетом. Яий міг би координувати діяльність всіх зацікавлений меценатів з різних країн. А поки виходить неоднозначна ситуація.

Є політики, яким дуже подобається проэкт, а всі інші це ігнорують. З іншого боку ― концепція, розроблена робочою групою Інституту історії НАН, що є повноцінним концептуальним документом, який ігнорують. А хтось пропонує поєднати два проєкти, але так не можна. Та ніхто не хоче в це вникати.

Те, що буде збудовано в Бабиному Яру ― буде відбуватися від імені української держави, а якщо українська держава не вникає в цей процес, то вона втрачає суб’єктність і за неї це будує хтось інший.

Хроніка скандалів навколо Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" започаткували у 2016 році за підтримки головного рабина Києва та України Якова Дов Блайха, музиканта Святослава Вакарчука, боксера Володимира Кличка, колишнього президента Польщі Александра Квасневського та інших відомих людей з Німеччини, Ізраїлю, США.

Фінансують проєкт донори: Віктор Пінчук, Павло Фукс, Володимир Кличко, американський бізнесмен Рональд Лаудер та російські мільярдери українського походження – Михайло Фрідман та Герман Хан. Зі зрозумілих причин наявність останніх двох викликає занепокоєння.

"Незрозуміло, що там робить Стіна плачу": що відбувається навколо Бабиного Яру

Ілля Хржановський

Скандал 1. У 2019 році до команди меморіалу на запрошення донорів долучився російський режисер Ілля Хржановський, відомий за фільмом "Дау. Дегенерація", який знімали у Харкові з 2008 по 2011 рік.

У квітні 2020 року правоохоронні органи розпочали розслідування по факту можливого катування дітей під час фільмування – на кадрах немовлята плакали у клітках. Крім того, немовлята, яких залучили до процесу знімання, були вихованцями дитячого будинку.

У лютому 2021 року поліція закрила кримінальну справу, заявивши, що не бачать у "Дау. Дегенерація" пропаганди культу насильства та жорстокості. Також вони не побачили злочину у діях керівництва дитячого будинку, які привезли немовлят-сиріт на фільмування.

Скандал 2. У концепції майбутнього музею, яку розробляє команда Хржановського, говориться про проведення психологічних експериментів серед відвідувачів, зокрема, суперечливого Стенфордського експерименту, де добровольці грали роль в'язнів і тюремників. Документ концепції оприлюднило видання "Історична правда". Але Ілля Хржановський у коментарі "Німецькій хвилі" заявив, що це лише чорнова версія концепції.

Українські культурні діячі звернулися до наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" з відкритим листом, в якому вимагали звільнити Хржановського. На нього не відреагували.

Співголова Асоціації єврейських організацій і громад України (Ваад) Йосиф Зісельс заявив, що проєкт є "троянським конем", який "росіяни використовують, щоб показати всьому світу, що українці, умовно кажучи, антисеміти, фашисти, які не можуть самі побудувати меморіал".

Що відомо про план заходів до 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру:

  • 29 вересня відзначається День пам’яті жертв Бабиного Яру.
  • 29-30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві був проведений перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.
  • Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч осіб.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 Бабин Яр став місцем масових розстрілів мирного населення і радянських військовополонених. За два дні 29 та 30 вересня 1941 там розстріляли майже 34 тисячи євреїв.

За приблизною оцінкою, загальна кількості знищених у Бабиному Яру людей — від 70 тися до 150 тисяч. У 1946 на Нюрнберзькому процесі радянською владою наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб.

Читайте також

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше