Корпус НГУ «Хартія» 22 листопада повідомив про проведення контрнаступальної операції «Велес» — на честь одного зі слов'янських богів. Її мета — завадити російським військам непомітно пересуватися підземним тунелем під річкою Оскіл, що на Куп'янщині.
Журналістка Наталія Яворович у тексті для Суспільне Культура розповідає найцікавіше про Велеса, якого обрали символом операції.
Етимологічно слово «велес» пов'язане з праслов'янським volst — «влада» або vels — «володіти». Також його співставляють з литовськими Velis — дух предка, тінь, бог потойбічного світу.
Велес вважається одним із найстарших богів слов'янського пантеону. Деякі етнографи проводять паралель між ним і Плутоном, римським богом підземного царства.
Однак список функцій Велеса набагато ширший: у різних джерелах йому приписують роль опікуна худоби, покровителя багатств і торгівлі, ремісників, заступника пророків та захисника клятв. Зокрема у «Повісті врем'яних літ» згадувалося, що саме іменами Велеса та Перуна клялися князь Олег та його військо, укладаючи договір із візантійськими імператорами Леоном та Олександром в 907 році. Цей же текст вказує, що під час угоди з греками у 971 році усі русичі клялися Велесом, але дружинники підкріплювали угоду клятвою Перунові.
Чи існувала Велесова ніч?
Деякі сучасні неоязичники пов'язують із Велесом так звану Велесову ніч, яку часто ставлять в один ряд із американським Геловіном і пропонують відзначати у ніч з 31 жовтня проти 1 листопада.
У працях українських авторів перша згадка про Велесову ніч датується 1997 роком. Про неї писав Валерій Войтович у «Міфах та легендах давньої України» і описував її як ніч перед Різдвом, коли бог Велес разом зі Спасом перевіряє, як добре господар дбає про худобу. Далі цю ідею розвинули неоязичницькі сайти, але вже у 2010-х роках, а медіа почали називати «Велесову ніч» українським Геловіном.
Попри те Велесова ніч з'являється на теренах українського інтернету у 2016 році на дніпровському неоязичницькому ресурсі, де подавалася рідновірська інтерпретація: «Чародійна ніч з 31 жовтня на 1 листопада, коли Білобог остаточно передає Коло Року Чернобогу, а Врата Нави до перших півнів (або до самого світанку) широко розкриті у Яву. Наступний день (1 листопада) іноді називають днем Мари».
Та обидва твердження виявилися вигадками, бо жодного з названих богів в історичних хроніках чи інших джерелах зафіксовано не було.
Водночас культурологиня Наталія Лисовець у коментарі Суспільне Дніпро розповідала, що вперше концепцію Велесової ночі запропонував російський неоязичник Ілля Черкасов у своїй праці «Велес». На її думку, мета створення такого свята — підтримка пропаганди про спільне слов'янське походження росіян та українців.
«Перш за все, варто зазначити про те, що це свято ніде не зафіксовано в жодному етнографічному джерелі. Вперше, воно випливає в інформаційному просторі приблизно у 2015-2016 роках, тобто доволі пізно. Ідея Велесової ночі була запропонована російським неоязичником Іллею Черкасовим в одній праці "Велес", втім, те, що стосується представників українського неоязичництва, то вони цю ідею не підтримують».
«Ми можемо говорити про те, що все ж таки коріння російської культури тут присутні. Це ідея відродження цього всього слов'янського, про яке ми взагалі мало що знаємо. Велесова книга — це фейк кінця 19 століття. Більшість етнографів, які займаються тематикою язичництва, вказують на те, що це дуже схоже, що в радянський період намагалися створити єдине кодло язичницьке», — сказала Наталія Лисовець.
Культ Велеса
Утім, культ у Велеса був. Про це свідчать численні топоніми. В Україні є села з назвами Велесніїв, Волосів, Волосате та місцевість Велесниця, що на Галичині; у Боснії — гора Велес; у Болгарії — селище Велес тощо. Утім, не можна однозначно стверджувати, що всі назви походять від імені Велеса.
У Києві ідол Велеса, імовірно, стояв у нижній частині міста, на Подолі.
Велеса згадують і в більш сучасних текстах. Його в романі «Сторожова застава» згадує письменник Володимир Рутківський. Також Велес у подобі напів людини напів змія з'являється у коміксах Marvel Secret Warriors (God of Fear, God of War, Part 4, 2009).
За однією з легенд Велес приніс людям вогонь, навчив розпалювати його та збиратися навколо нього в общини. Це не сподобалося іншим язичницьким богам, бо серед людей його стали шанувати на рівні з Перуном, богом зброї та сили.
Звідси й пішли легенди про протистояння Велеса з Перуном. Перун вважався богом обраних, богом воїнів та князів, у той час, як Велес опікувався усіма людьми й тваринами. Він повсякчас допомагав людям, навчаючи ремісництва, й був за це вигнаний зі світу людей Яву до Наві — підземного світу, й змушений стримувати хаос, що може з нього вирватися.
На цей образ Велеса, власне, й спиралися у «Хартії»: першу операцію, під час якої бойові дії велися під землею, назвали на честь бога мудрості й володаря підземного царства.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
