Більше ніж рік тому, у травні 2025-го, в Дніпровському річпорті почав працювати самоорганізований простір "Дніпростір" — місце, в якому проводять виставки, літературні читання, перформанси та інші культурні події. Його створили три дівчини: Маргарита Платонова, Ксенія Алексюк та Ліля Небера.
Суспільне Культура розповідає більше про те, чим особливе це місце та як туди потрапити.
Чому виник "Дніпростір"
Ідея створити простір належить Маргариті Платоновій, архітекторці з Дніпра, як реакція на недостатню кількість культурних просторів у місті. "Щоб ніхто не казав, що тут живуть тільки офісники", — жартівливо коментує дівчина.
Попри те що в Дніпрі розвиваються кілька інституцій, відбуваються концерти і, як по всій Україні, зросла зацікавленість до театру, тут, на думку дівчини, все ще бракувало місць, куди можна було б відвести друзів та знайомих. "Дніпростір" став саме таким.
Він розташований в невеличкому білому приміщенні на 35 квадратних метрів у річпорті, його світла кімната має вид на Дніпро й одну з найбільш знакових для міста споруд — закинутий "Парус". Тут проводять виставки, лекції, презентації книжок, літературні читання і багато інших подій. Простір, хоч і не є великим, розширюється завдяки свободі, гнучкості та інклюзивності в роботі з митцями та аудиторіями.
Організаторки говорять, що відкриті до різних пропозицій. Часто до них звертаються люди, що є переселенцями чи військовими. Але, працюючи з такими спільнотами, у "Дніпросторі" підкреслюють, що дивляться на людей як на митців насамперед.
"Ми не любимо акцентувати увагу на тому, що людина є ВПО чи військовослужбовцем, військовослужбовицею. Ми просто всіх людей сприймаємо як людей передусім. Тому в нас насправді багато виставок чи подій роблять саме чинні військовослужбовці. Було так, що одного разу митець запізнювався на своє відкриття на дві години, бо його не змогли раніше відпустити з частини. Ну, і ми чекали цей час, розмовляли, нічого такого", — розповідає Платонова.
Про свободу, програмування та фінансування
Простір у річпорті орендують переважно за власний кошт. Платонова розповідає, що вони також збирають вільні донати за вхід — частина з цієї суми йде у фонд оренди.
"Люди можуть туди закидувати гроші як на підтримку. Я знаю, що багато просторів закривалося саме через те, що складно виплачувати оренду. Тому ми від початку шукали простір із невеликою, «підйомною» орендою. І ми точно знали, що все буде ок", — говорить дівчина.
Для "Дніпростору" важлива незалежність, важливо зберігати свою гнучкість до обставин.
"Я чула про деякі гранти, які мають певні обмеження, що щось не можна робити, наприклад збори для військових, чи загалом якась взаємодія з військовими обмежується, чи ще щось. І мені насправді не хочеться навіть розуміти всі ці нюанси. Не хочеться розбиратися в цьому, щоб потім не було питань і не було такого, що ти щось порушив. Хочеться зберігати цю свободу дій. Хоч ми як простір ніколи не відкривали якийсь окремий збір, водночас ми просто вішаємо QR-код на збір, або робимо аукціони й так збираємо гроші.
У нас був такий приклад: ми проводили перфоменс Ані Солянік про ворожок із села Покровське, яке зараз, до речі, повністю знищене росіянами. Її бабусі були вимушені переїхати. Вся творчість художниці базувалася на досвіді аграрної України. І ми робили цей проєкт в співпраці: нам безкоштовно дали хліб, олію, ми самі принесли яйця. Треба було хліб умочати в олію, було таке частування. Так зазвичай приходили й до ворожок. Але на кінець перформансу дуже багато продуктів залишилося й ми вирішили, що розіграємо їх. Так зібрали гроші для ЗСУ.
Тому так, ми зараз можемо ухвалювати якісь такі рішення в моменті, ми не підв'язані ні до когось", — розповідає Платонова.
Мале місце. Виставка пам'яті Саті
У "Дніпросторі" наразі триває виставка Єлизавети Клименко "Маленьке місце", присвячена пам'яті операторки дронів, мисткині та журналістки Лани (Саті) Чорногорської, що загинула 1 січня на Південному напрямку внаслідок влучання ворожого безпілотника.
Єлизавета Клименко — художниця-графікиня з Харкова, що нині мешкає в Одесі. Переїхавши зі свого міста в інше, вона почала розробляти концепцію маленького утопічного місця, що є безпечним. "Світ, який начебто можеш контролювати", — коментує Платонова.
Але перша робота із серії, текстильний об'єкт із вишивкою, згорів. А згодом художниця дізналася про смерть Саті, близької подруги. Навіть цей маленький замкнений світ виявився вразливим до зовнішніх обставин.
На виставці представлена копія цієї текстильної робити, рисунки, об'єкти — і казковий замок, що за своєю формою нагадує реальний завод у Харкові, розташований у привокзальному районі.
Довкола "Дніпростору" теж заводи, майже такий саме стоїть навпроти річпорту — на його горі стоїть хрест.
Сакральні простори Клименко містять релігійні образи, але водночас поєднують їх з авторською символікою та іконографією: казковими персонажами, райдугою, свічками, лісом, тваринами, що колись були людьми.
"«Маленьке місце» — захищений простір, де можлива зустріч з усіма, кого любиш: живими й померлими. Це не втеча від світу, а альтернативна модель безпеки — дитяча за своєю природою, але зріла у своєму прийнятті втрати та її невідворотності", — пише у кураторському тексті Платонова.
Бібліотека та інші активності
У "Дніпросторі" також є бібліотека, що складається з книжок про мистецтво і сучасної прози. Твори Забужко, Прохаська, Домонтовича можна читати не лише в просторі, але й взяти додому. Втім, певною особливістю є книжки про локальне мистецтво, артбуки й авторські книжки молодих митців, що походять із цього регіону або ж пов'язані з Донеччиною та Луганщиною — це історії про те, як українська сучасна культура жила і продовжує жити в умовах окупації, очікуючи на звільнення.
Як потрапити
Простір є вільним для відвідування, однак за відсутності подій він працює за запитом.
Наразі також із роботами та проєктами "Дніпростору" можна ознайомитися у Львові на виставці "Все нормально))", що відкрита до перегляду з 13 червня у Jam Factory Art Center. Виставка триватиме до 9 серпня.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
