Верховна рада підтримала проєкт постанови про заяву парламенту у зв'язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності. Також парламент ухвалив законопроєкт, який має забезпечити покарання людей, які вчинили злочини на території України й виїхали до інших країн.
Заяву щодо Революції гідності підтримали 295 депутатів на засіданні 17 лютого, а вдосконалення досудового розслідування — 299 нардепів.
Згідно з заявою, текст якої опублікований на сайті Ради, парламентарі заявили, що:
- Революція Гідності — один з ключових моментів українського державотворення та виразник національної ідеї свободи.
- Розслідування злочинів, скоєних під час Революції Гідності має бути завершене і проведене ефективно. Винуватці мають постати перед судом та в ході справедливого та неупередженого процесу притягнуті до відповідальності. Подальше зволікання в цьому питанні недопустиме, бо непокаране зло зростає.
- Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури й свій вибір — бути частиною Європи. Герої Небесної Сотні — українці та іноземці, віддали життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє. Пам’ять про їхній героїчний чин є частиною історії національного державотворення.
- Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані Конституцією найвищою соціальною цінністю. Акти приниження людської гідності, які відбувалися шість років тому в самому серці України — на Майдані у Києві, а так само в інших місцях столиці та різних міст, селищ та сіл по всій державі, не мають повторитися.
- Узурпація влади однією з її гілок, партією чи окремим посадовцем є абсолютно недопустимим явищем, що спричиняє довготривалі тяжкі наслідки.
- Події Революції Гідності, анексія Криму та міста Севастополя, а також збройна агресія РФ та окупація нею окремих районів Донецької та Луганської областей стались не в останню чергу внаслідок політики Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, який підтримувався РФ і діяв всупереч національним інтересам України.
- Протиправна діяльність окремих працівників підрозділів міліції особливого призначення "Беркут", міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів та інших посадових і службових осіб під час Революції Гідності засуджується як така, що завдала непоправної шкоди державі та суспільству.
- Мирні зібрання є надзвичайно дієвим інструментом громадського контролю за інститутами публічної влади, а безпека учасників мирних зібрань усіх видів і форм, зокрема одночасних, контрзібрань та спонтанних зібрань, як і їхнє право висловлювати свою думку, мають бути захищені державою.
- Держава або окремі посадові особи не можуть свавільно обмежувати свободу зібрань. Випадки, коли свободу зібрань може бути обмежено, передбачені Конституцією і не можуть тлумачитись розширено.
- Європейські цінності, за які віддали свої життя Герої Небесної Сотні, — гідність, демократія, рівність та верховенство права, необхідні для нормального функціонування суспільства. Рада послідовно стоїть і стоятиме на позиціях утвердження цих цінностей в усіх сферах суспільного життя.
"Схвалення заяви є необхідним для надання політичної оцінки подіям Євромайдану, Революції Гідності та їхнім наслідкам. Зокрема, надається оцінка діям Віктора Януковича, міліцейських підрозділів "Беркут" та іншим особам і організаціям, які вчиняли протиправні дії", — йдеться у пояснювальній записці до необхідності прийняття акту.
Згідно з документом, проєкт постанови спрямований на привернення уваги українського суспільства та міжнародної спільноти до Євромайдану та Революції Гідності.
Проєкт постанови включає позицію Ради щодо:
- визначення Революції Гідності одним з ключових моментів українського державотворення та виразник національної ідеї свободи,
- недопустимості зволікання із розслідуванням "справ Майдану",
- важливості пам’яті про Героїв Небесної Сотні,
- неприпустимості узурпації влади,
- політичної оцінки режиму Віктора Януковича,
- засудження протиправних дій окремих співробітників підрозділів міліції «Беркут», окремих міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів, інших осіб під час Революції Гідності,
- важливості мирних зібрань та неприпустимості сваволі,
- європейських цінностей як фундаменту Української держави.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту №2164 про вдосконалення окремих положень у зв'язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування, документ спрямований на забезпечення покарання людей, які вчинили кримінальне правопорушення в Україні та виїхали за кордон або на окуповані території. Документ визначає додаткову підставу для оголошення у розшук: якщо підозрюваний ухиляється від явки на виклик за умови його належного повідомлення та наявності обґрунтованих підстав вважати, що він виїхав та/або перебуває в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях України.
Клопотання про тримання під вартою розглядатиметься за відсутності особи при наявності постанови про його розшук та без можливості внесення застави. Підставою для здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження визначено ухилення від явки на виклик.
Бурхливе обговорення
Розгляд цієї постанови спричинив бурхливе обговорення депутатами у сесійній залі.
Олександра Устінова з "Голосу" попросила тих депутатів, які брали участь у Революції Гідності, підтримують те, що сталося на Майдані та вважають Революцію історичною подією підійти до трибуни й показати, що це питання все ж таки об'єдную парламент. До трибуни підійшли кілька десятків депутатів.
Максим Бужанський зі "Слуги народу" назвав Євромайдан "спільною трагедією", однак сказав, що якщо парламент проголосує, що Революція стала перемогою однієї зі сторін, то це "буде поразка іншої частини громадян" і запропонував депутатам утриматися при голосуванні за постанову.
Депутат Віталій Безгін зі "Слуги народу" заявив, що постанова має вшанувати героїв України й закликав проукраїнські сили та проукраїнських депутатів підтримати постанову, засудивши "окремі політичні сили, які набагато органічніше виглядали б у сесійній залі Росії". Олександр Колтунович з ОПЗЖ відповів, що "ніщо так не дивує, як цинізм і подвійні стандарти, коли крадуть 144 мільйони гривень на меморіалі пам'яті жертв Майдану".
Ігор Гузь з депутатської групи "За майбутнє" заявив, що йому "прикро, що постмайданній владі не вдалося закрити всі проблемні питання", зокрема покарати винних та відкрити музей пам'яті Майдану. Соломія Бобровська з "Голосу" закликала підтримати постанову, а політичні сили, які цього не зроблять, поїхати до Росії. Вона розповіла про власні спогади 2014 року, зокрема події біля центрального моргу на вулиці Оранжерейній у Києві та моргу на вулиці Петра Запорожця, куди везли хлопців, які загинули на Майдані. Вона сказала, що досі пам'ятає очі батьків загиблих героїв Небесної сотні. При цьому вона попросила "закрити рота" депутату у першому ряду.
Павло Бакунець з групи "Довіра" сказав, що заява, яку голосує Рада, є визнанням жертв і родичів героїв Майдану і продовженням їхньої справи. Заступниця голови Ради та ініціаторка постанови Олена Кондратюк назвала постанову "крапкою в історичній справедливості". Вона попросила депутатів не зловживати й не кидатися словами у дні пам'яті Небесної сотні.
Голова Ради Дмитро Разумков оголошував хвилину мовчання за тими, хто віддав життя під час Революції Гідності у 2014 році.
Що відомо
- Верховна рада в цілому підтримала проєкт постанови про звернення парламенту до урядів і парламентів держав світу щодо засудження тимчасової окупації Криму, порушень прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях і про звільнення політичних в'язнів, які є громадянами України.
- Віцеспікерка Верховної ради Ірина Кондратюк запропонувала заслухати під час години запитань до уряду на поточному тижні генеральну прокурорку Ірину Венедіктову про хід розслідування справ Майдану.
- Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що суд у справі про розстріли на вулиці Інститутській у Києві під час протестів у 2014 році може винести вирок до кінця поточного року.
