Перейти до основного змісту
Лишитися в селі: що дає можливість жителям громад Черкащини не переїжджати до міста

Лишитися в селі: що дає можливість жителям громад Черкащини не переїжджати до міста

Марафон
Лишитися в селі: що дає можливість жителям громад Черкащини не переїжджати до міста
. Суспільне Черкаси

Не проміняла рідне Старосілля на місто, хоч і були перспективи стати співачкою, розповіла його жителька Галина Стебліна. Нині жінка виступає в народному колективі "Старосільські веселухи". Ані холод, ні інші проблеми її та учасниць колективу не лякають, втім, є те, що б все ж хотіла змінити.

У Старосіллі колись Городищенського, а тепер Черкаського району Мліївської громади є Центр адмінпослуг, школа та сільська рада – все поряд. Тут є і місцевий клуб, у якому готується колектив "Старосільські веселухи".

У репертуарі народного колективу пісні веселі. За словами провідної спеціалістки відділу освіти, культури та спорту Валентини Новосад, переспівали вже 250 творів. У Млієві вона курує галузь культури.

"Покоління змінюється, одне покоління за другим, а щира українська пісня живе", — прокоментувала Валентина Новосад.

Взимку у клубі гріються буржуйкою. Актова зала не опалюється. Хотілося б і костюми нові, зазначила Галина Стебліна. Колись, її брали у Черкаський хор, та жінка передумала.

перспективи черкаських сіл
"Старосільські веселухи". Суспільне Черкаси

Жінки розповіли, що б хотіли мати в селі:

"Був лікар, дуже хороший, але він помер. Зараз приїжджають лікарі один раз у тиждень. Люди не в спромозі дехто добитися до тієї лікарні", — розповіла жителька Старосілля Любов Гордієнко.

За словами місцевої жительки Валентини Блохи, із села всі виїжджають:

"У нас же населення немає в селі – виїжджають усі", — розповіла жінка.

За словами голови Мліївської громади Василя Микитенка, нині молодь втримати в селі важко:

"Кожен шукає себе там, де простіше, легше працювати ну і, звичайно, більше заробляти. У нас працюють підприємства, які займаються деревообробкою. Це приватні підприємства, але вони не можуть знайти людей, які б могли забезпечити виробничі процеси. Хотілося б, щоб було більше людей, які б мали вже нові погляди на життя".

У будинок культури також шукають директора, а у Мліївську амбулаторію двох сімейних лікарів. Попередні не втрималися й поїхали у місто, розповів голова. Новим медикам обіцяють високу зарплату та нову службову машину, розповіла головна лікарка Галина Сівець.

"Лікарі забезпечуються житлом та матеріальною допомогою. Заробітна плата буде в залежності від кваліфікації лікаря від 24 до 27 тисяч гривень", — зауважила медикиня.

перспективи черкаських сіл
Головна лікарка Галина Сівець (ліворуч). Суспільне Черкаси

Втім, частина молоді все ж в селі залишається. Чому не поїхала із села до міста — розповіла жителька Старосілля Віталіна Азізова:

"Місто — це не моє. Я була у місті, сестра в мене там проживає, а село мені рідніше".

Людмила Сукач зазначила, що знайшла своє місце саме в громаді. Тепер готує мило власного виробництва.

"Виробляю власноруч мило для шкіри, яке не викликає алергії. Я тут народилася, тут живу, працюю, тут мої дітки виросли", — розповіла пані Людмила.

Місцева жителька Віталія Півень теж вирішила залишитися і тепер дарує людям пісні з колективом "Українські барви".

перспективи черкаських сіл
Василь Микитенко. Суспільне Черкаси

За словами сільського голови, бюджет громади – 59 мільйонів гривень, у складі — три села. Спочатку гроші спрямують на нагальні потреби: на освіту чи медицину. На культуру спрямовують те, що лишиться.

"Чи робити капітальні ремонти харчоблоків у школах, чи робити опалення у будинку культури. Напевно, станом на сьогодні, треба робити ремонти в харчоблоках", — прокоментував голова громади Василь Микитенко.

Пробують брати участь і у грантових проєктах. Нині це чи не єдина можливість жителям сіл самотужки залучити додаткові гроші і, відтак, створити молодіжні простори чи поліпшити інфраструктуру, розповіла директорка черкаської агенції регіонального розвитку Любов Ропало. За її словами, для цього варто:

"По-перше, вони мають організуватися у команду по кілька людей. Бо один в полі не воїн – це воно і тут працює. Чим менші кошти і менше термін реалізації ідеї, тим легші вимоги. Чим більші кошти і більше термін реалізації ідеї, тим сильніші вимоги. Варто почати з маленьких коштів і далі виростати".

Участь у грантах найактивніше на Черкащині беруть жителі та громадські організації обласного центру, розповіла Любов Ропало. За шість років існування агенції вдалося залучити 200 тисяч доларів спонсорських коштів. Всі вони були спрямовані на реалізацію проєктів міст та громад. Пояснити, як і що робити, в агенції обіцяють усім.

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Читайте також

Топ дня
Вибір редакції
На початок