2026–2027 навчальний рік буде п'ятим в умовах повномасштабної російсько-української війни. Його особливістю буде те, що із 1 вересня 2027 року стартує ключовий етап реформи Нової української школи.
Що очікувати школярам та вчителям, чи буде врахована в процесі реформи думка батьків, та навіщо ця реформа, в інтервʼю Суспільному розповіла заступниця черкаського міського голови, яка курує освітню галузь міста Черкаси, Анастасія Чубіна.
Пані Анастасіє, ви відвідуєте школи і дошкільні навчальні заклади — чи завжди попереджаєте адміністрацію? Чи можете неочікувано приїхати?
Ніколи не попереджаємо і намагаємося охопити різні райони. Знаєте, є така практика, що якщо ти в понеділок приїхав, то у вівторок уже немає сенсу їхати до школи, бо там уже чекають. Тому такі візити ми робимо щотижнево. Важлива комунікація, ніхто не хоче схопити за руку, чи насварити, а хочеться бачити живу роботу, спілкуватися з людьми, бачити, з якими проблемами вони зіштовхуються, як втілюються, чи не втілюються реформи. Тому що одна справа — те, як це ми бачимо — посадовці, інша справа — як над цим працюють вчителі, кухарі, адміністрація. І коли ти не бачиш це вживу, а тільки зі звітів, то це абсолютно різні історії.
А учні, до речі, до вас можуть підійти? Чи вони підходять?
Можуть, підходять, висловлюють своє бачення, позицію, пропозиції. Особливо, коли відвідуємо їдальні, то учні обов'язково дають свою оцінку, кажуть, що смачно, що не смачно, де треба підтягнути. Тому, звичайно, ми комунікуємо.
За лічені тижні розпочнеться новий навчальний рік. Скажіть, окрім освітньої складової, які ще пріоритети ви вбачаєте для себе, як для заступниці міського голови, яка є кураторкою галузі освіти?
Щоразу мене запитують, перед початком навчального року, яким він буде. Це як новорічної ночі завжди кажуть: рік, який минув, був важким. Але потім завжди додають, що наступний буде легшим. От ми всі розуміємо, що цей навчальний рік, на жаль, не буде легшим за попередній. Зрозуміло, що найбільші перестороги галузі освіти, звичайно, пов'язані з війною, безкінечними повітряними тривогами. Через це можливі виклики, пов'язані із відсутністю електроенергії. До того ж цей рік буде достатньо важким для галузі освіти, тому що ми заходимо у кінцевий етап реформи Нової української школи. Тому я вважаю, що цей рік буде складним. Але як куратор галузі освіти, як представник міської влади і представник засновника, вважаю, що ми максимально готові до всього, що може бути протягом цього року.
Які форми навчання будуть: онлайн-навчання чи очне? Чи можливе коригування форматів навчання упродовж року, чи будуть враховані пропозиції батьків з цього приводу? І від яких факторів залежатиме можливість зміни формату навчання упродовж навчального року?
Коли ми починали навчання у 2022 році, то, ви пам'ятаєте, що 1 вересня школи Черкас запрацювали. Тоді батьки дуже двояко ставилися до того, що школи працюють. Зараз запит батьків — це очне навчання. Міська влада для цього вживає всіх можливих і неможливих заходів, тому що очне навчання можливе тільки тоді, коли заклад освіти забезпечений укриттям. У нас забезпечені заклади освіти укриттями. В нас немає жодного закладу освіти в місті, який працює в онлайн-форматі. Більше 80 % закладів освіти працюють у форматі очного навчання, і 13 шкіл — у змішаному форматі. Причина тільки в тому, яку кількість дітей може вмістити укриття, яке є на території школи. Тому запит і тренд на очне навчання.
Водночас ми не знаємо, яка зима нас чекає попереду. Тому зрозуміло, що можливі коригування, але це винятково в екстрених випадках.
А в якому стані укриття в черкаських школах? Там можна пересидіти повітряну тривогу, чи є й такі, де можна організовувати якийсь навчальний процес? І де розміщені ці укриття: на території самих шкіл, чи на території якихось суміжних установ, організацій?
85% наших учнів користуються власними укриттями, розташованими на території закладу освіти. Всі інші використовують додаткові укриття, які є поруч. Зрозуміло, що всі вони відремонтовані і зроблені коштом міського бюджету. Водночас, ми маємо декілька прикладів, де нам підставила плече Черкаська обласна організація Товариства Червоного Хреста. Завдяки цьому ми достатньо сильно модернізували і покращили умови в двох закладах загальної середньої світи. Всі інші укриття, зокрема протирадіаційне на території 21-ї школи, — відремонтовані, збудовані коштом міського бюджету. Чи можливе навчання під час тривоги в укритті — залежить, звичайно, від самого укриття. Коли ми говоримо про 34 школу, де велике укриття поділене на маленькі класи, то, зрозуміло, що це можливо. Коли ми говоримо про 9-ту гімназію, яка має величезне укриття, це один великий простір. І коли туди спускається близько тисячі дітей, то організувати навчання неможливо тому що діти є діти. Тому є різні формати, але ми маємо розуміти, що повітряні тривоги впливають на сам навчальний процес, на його якість. І що б ми не робили, що б ми не видумували, така ситуація є.
До речі, в травні 2026 року на сайті Черкаської міської ради була інформація про те, що тривають ремонтні роботи у 30-й та 13-й школах. Чи завершені вони станом на сьогодні?
Так, вони повністю завершені. Це якраз приклад того, як в нас відбувається співпраця міського бюджету і Товариства Червоного Хреста. Крім того, коштом міського бюджету продовжуємо закуповувати додаткові меблі, оснащення, покращувати вентиляцію. Додатково виготовлено проєктно-кошторисну документацію для побудови протирадіаційного укриття на території ще кількох закладів, аби ми мали змогу максимально піти від змішаного формату навчання. Але, зрозуміло, що вартість цих укриттів достатньо велика, тому ми намагаємося залучати всі можливі ресурси — державні, міжнародні програми для того, аби отримати фінансування під ці проєкти.
А що там, до речі, із 21-ю школою? Там державна аудиторська служба під час перевірки у червні 2026 року виявила порушення під час будівництва протирадіаційного укриття на 1,1 мільйона гривень. Там були виконані роботи, не в повному обсязі. Підрядник нібито зобов'язувався виправити оці недоробки?
Підрядник зобов'язувався виконати і підрядник виконує ті роботи, на які вказала державна аудиторська служба.
Тобто, роботи сьогодні ще тривають. А чи встигне підрядник до початку навчального року?
Ми намагаємося його прискорювати, щоб встигнути, але головне, що є рух в цьому напрямку.
Я так розумію, що є певні вимоги саме до протирадіаційного укриття. І це щось нове для нас?
Вимоги до укриттів, зокрема, найпростіших, з початку 2022 року змінювалися систематично. Ми мали декілька прикладів, коли тривала експертиза вже розробленої проєктно-кошторисної документації під укриття, і в цей самий час змінилися норми і ми змушені були її коригувати. Найчастіше зміни стосувалися площі укриття на одну дитину дитину. Відповідно до цього показника розраховуються і площа цього укриття. Всі ці укриття проходять перевірки не тільки службами Черкаської міської ради, вони перебувають на постійному контролі ДСНС. Державна служба з питань надзвичайних ситуацій також долучилася до об'їздів закладів загальної середньої освіти для того, аби станом на 1 вересня підписати акти готовності. Це означитиме, що наші укриття готові приймати дітей і вони відповідають тим вимогам, які затверджені державою.
Тоді поговоримо про укриття в дошкільних навчальних закладах. Чи є в місті Черкаси ті дошкільні навчальні заклади, в яких умови перебування дошкільнят задовольняють вас і, безумовно, батьків?
Звичайно є. З укриттями в закладах дошкільної освіти ситуація дещо інша, тому що більшість будівель закладів дошкільної освіти не мають таких великих просторів, які мають школи під собою. Тому зрозуміло, що більшість дитсадків використовують інші приміщення, в яких роботи з ремонту також виконала Черкаська міська рада. Тому так є великі, гарні укриття, але є, звичайно, й такі, де ще досі тривають роботи і ми приводимо їх до того стану, в якому б нам хотілося, щоб перебували діти.
Три роки тому Суспільне робило матеріал про будівництво укриття у 81-му садочку на вулиці Надпільній. Воно там нове, сучасне. Водночас дитина моєї колеги ходить до дитсадка №10, там укриття в колишньому овочесховищі. Немає вбиральні, вентиляції. Чи всі укриття відповідають санітарним, будівельним нормам?
Якщо вони не відповідають будівельним і санітарним нормам, то заклад, в цілому, не може працювати. Стосовно того, чи використовуємо ми колишні овочесховища, як найпростіші укриття в закладах дошкільної освіти - так використовуємо. Але разом з тим, коштом міського бюджету в них ми встановлюємо витяжки, додаткові пандуси, робимо ремонти. Таких прикладів є забагато. Я не готова сказати, що ситуація з укриттям у 10 садочку є надкритичною, але я думаю, що наша група виїде, обстежить обов'язково це укриття, якщо є нарікання з боку батьків на умови перебування там дітей.
Не стільки нарікання, скільки йдеться про те, що умови не однакові: не у всіх дитсадках є ті умови, на які батьки могли розраховувати?
Зрозуміло, що ми всі хочемо, аби укриття в усіх садочках були такими як у 81-му, чи у другому. Але це ж не питання того, що міська влада хоче в одному зробити укриття, умовно, на 200 дітей, а в іншому не хоче. Питання в тому, що під землею в одній будівлі є можливість його зробити, а в іншій немає і ми маємо пристосовуватися до тих умов, які є. На жаль, побудувати протирадіаційне укриття на території кожного дошкільного навчального закладу міста – це нереальна історія. Повірте, роботи тривають досі. От буквально ми тиждень, чи два тому завершили ремонт ще у 74-му садочку. Міністерство освіти обіцяє нам субвенцію на ремонт укриттів в дитсадках. Тож, ми сподіваємся, що це відбудеться і це стане такою гарною підтримкою для місцевих бюджетів, що дасть нам змогу будувати капітальні споруди.
Щодо кадрів для дитсадків — це вихователі, помічники вихователів і асистенти там, де є інклюзивні групи. У Черкасах зараз 53 комунальні заклади дошкільної освіти. От скажіть, яка кількість із них забезпечена кадрами повністю?
Жоден дитсадок не забезпечений кадрами повністю. У закладах дошкілля сьогодні працює 2093 людини. Зараз ми маємо 334 вакантні посади. Найбільше нам не вистачає, звичайно, вихователів, тому що згідно із Законом України «Про дошкільну освіту» у них змінилося навантаження і зараз ми маємо більше 100 вакансій вихователів. Зрозуміло, що є вакансії кухарів, помічників вихователів. Головне питання тут полягає у відповідності заробітної плати навантаженню. У місті Черкаси діє достатньо розгалужена програма стимулювання і доплат працівникам дошкільної освіти. Тому що якщо заклади загальної середньої освіти фінансуються, переважно, державою, то утримання закладів дошкільної освіти перебуває повністю на забезпеченні місцевого бюджету. В Черкасах з 2018 року діяла доплата вихователям, з 2021 року ми запровадили доплату кухарям. Далі ми запровадили доплату медичними сестрами, керівникам дитсадків. Цього року доплати отримають помічники вихователів. Це достатньо велика сума з бюджету і ми дійсно намагаємося охопити всі категорії, рухаючись, як то кажуть, степ-бай-степ. Все одно, я вважаю, що нам є ще куди рухатися до того, аби забезпечити гідну оплату праці. Тому що, умовно, той же кухар в дитсадку з нашими доплатами, з його стажем сьогодні отримує близько 15 тисяч гривень. По Україні це нормальна цифра. По ринку, навантаженню, на фоні того, яку відповідальність цей працівник несе, я вважаю, що ця зарплатня є невідповідною. Чи можна місцевим бюджетом за секунду зробити нормальні зарплати? Теж ні. Тому що сьогодні такі ж доплати мають бути і в бібліотекарів, і в працівників закладів культури. У нас не краща ситуація із технічним персоналом у школах, бухгалтерами закладів середньої освіти - вони теж отримують мінімалку. Тобто, проблема заробітних плат стосується всіх в освіті.
Раніше йшлося про 30% надбавки саме працівникам дошкільних навчальних закладів. Ця цифра актуальна станом на початок нового навчального року?
Станом на 1 січня 2026 року ми маємо нову державну політику і, фактично, надбавку у 30% отримують всі педагогічні працівники всіх установ. Тобто, ми говоримо про мистецьку освіту, про заклади позашкільної освіти, про профтехосвіту. Загалом, бюджету міста це обходиться у 124 мільйони на цей рік. Раніше було анонсовано урядом, що з 1 вересня відбудеться надбавка ще на 20% для педагогічних працівників. Ми чекаємо відповідних постанов і рішень уряду. А це теж навантаження на міський бюджет.
А ви, як кураторка освітньої галузі, як гадаєте, яку зарплатню мали би вихователі отримувати?
Я хотіла, щоб ця цифра починалася мінімум з 30 тисяч.
Це реально?
Для міського бюджету це нереально. Ми і так перебуваємо у ситуації, коли загальний фонд і заробітні плати «з'їдають» весь бюджет. З кожним роком бюджету розвитку міста Черкаси стає все менше і менше.
Щодо інклюзії в місті: скільки із тих комунальних дитсадків, що є в Черкасах, мають інклюзивні групи? І чи забезпечені вони кадрами асистентів вихователя?
Сьогодні 20 садочків у Черкасах мають інклюзивні групи. За запитом батьків такі групи можна відкрити в кожному дошкільному навчальному закладі, навіть якщо це одна дитина з особливими потребами на групу.
А хто бере на себе цю відповідальність за пошук асистента вихователя — керівництво ДНЗ?
Керівництво ДНЗ бере відповідальність щодо забезпечення умов перебування дитини. Батьки звертаються в дитсадок, департамент освіти погоджує відкриття цієї групи. Далі ми забезпечуємо фінансування додаткових ставок, а наповнення штату - це відповідальність керівника закладу дошкільної освіти.
Щодо енергонезалежності шкіл міста Черкаси. Скільки з них мають генератори, сонячні підстанції, альтернативні методи живлення, аби забезпечувати безперервний освітній процес і, зрештою, якість освітніх послуг?
Зрозуміло, що без встановлення альтернативних джерел живлення здійснювати навчальні процеси у закладах освіти неможливо. За дорученням міського голови А.Бондаренка сьогодні тривають активні роботи із встановлення альтернативних засобів енергоживлення в школах і дитсадках. От прямо зараз, як ми ведемо розмову, триває процес їх встановлення і підключення в закладах дошкільної освіти. Вже підключено 32. Я думаю, що до середини вересня ми підключимо абсолютно всі дитсадки. Також в 13 школах сьогодні тривають роботи із встановлення джерел резервного живлення, інші школи забезпечені підключенням до потужних генераторів, які здатні забезпечити роботу закладу загальної середньої освіти. Тобто, наше завдання: до початку опалювального сезону забезпечити енергонезалежність наших закладів освіти. Додатково ми розраховуємо ще на державну субвенцію в обсязі більше 2,5 мільйона гривень на 19-ту школу. Там мають бути встановлені як альтернативні джерела, так і сонячні панелі на приміщенні школи. Це така державна підтримка. Ми зараз також встановлюємо інвертори. В школах — потужністю близько 50 кВт, у садочках — від 20 до 30 кВт. Тобто це те, що дасть можливість забезпечити роботу закладу у разі відключення світла.
Станом на сьогодні, яким є виконання робіт?
Нам залишилося підключити чотири школи до інверторних установок. Що стосується генераторів, то це теж, здається, 4–5.
У квітні в інтерв'ю у Суспільному міський голова Анатолій Бондаренко сказав: «Ми хочемо замінити генератори в дитсадках і школах на акумуляторні батареї». Велика партія її закуплена і прямуватиме у Черкаси». Це він правильно сказав, що заплановано заміну генераторів на батареї?
У нас всі садочки цю зиму зустрічали на генераторах. Зараз в кожному садочку ми встановлюємо альтернативні джерела живлення потужністю до 30 кВт, що дасть можливість працювати без генератора, зокрема, й укриттю. Що стосується шкіл, то там підключені вже великі генератори, на них витрачені бюджетні кошти. Тож, зараз першу чергу ми зараз підключаємо і переводимо на інверторні системи ті школи, які не були підключені до генераторів. Фактично половина шкіл в нас буде на великих генераторах, половина шкіл — на інверторних системах. Якщо порівнювати з тим, як ми пережили минулу зиму, то я впевнена, що наступна зима в цьому контексті буде значно простішою, адже фактично за два — два з половиною місяці з моменту поставки виконані такі роботи.
Чи ми можемо говорити про якісь конкретні суми освоєних на ці цілі коштів?
Більше 40 мільйонів гривень. Це без генераторів.
Щодо навчання. Чи забезпечені школи Черкас вчителями-предметниками?
Станом на зараз у нас вакансій по школах близько десятка. Сказати, що у нас є критична ситуація на цей навчальний рік, не можу. Але ми маємо розуміти, що ця критична ситуація з кожним роком наближається, тому що молоді вчителі не йдуть працювати в школу. І знову ви запитаєте, чому? Тому що ми не можемо забезпечити нормальної і гідної оплати їхньої праці. Ну, не може молодий вчитель прийти і до отримання першої категорії, а це близько п'яти років, працювати на зарплату 6–7 тисяч гривень. Тому, звичайно, ми будемо мати велику кадрову проблему в школах, якщо ми не вирішимо питання гідної заробітної плати для молодих спеціалістів.
Тоді про реформу нової української школи. З 1 вересня 2027 року стартує її завершальний етап — реформа старшої школи, яка передбачає перехід на 12-річне навчання. Розкажіть станом на 1 вересня 2026 року якою буде мережа освітньої галузі міста Черкаси. Скільки закладів освіти нового типу буде створено?
Це дуже велике, комплексне питання. Поділимо його на декілька частин. Станом на зараз мережа закладів загальної середньої освіти в Черкасах становить 36 закладів. Ми маємо з цього року два наукові ліцеї. Це фізико-математичний ліцей і гуманітарно-правовий ліцей. Плюс, відповідно до реформи, з цього року запрацюють три ліцеї. На базі першої міської гімназії створено вже перший міський академічний ліцей, на базі школи №28 створено академічний ліцей імені Тараса Шевченка, і на базі школи №18 створено академічний ліцей імені Чорновола. Кожен із них має по три профільні напрямки, за якими зможуть навчатися учні.
Про що взагалі ця реформа?
Реформа говорить про те, що фактично старша школа має бути відокремлена від молодшої школи. Тобто до 9 класу заклади освіти мають працювати над профорієнтацією учнів для того, аби потім діти змогли вирішити, який напрямок навчання їх цікавить і що їм обрати далі. Цікавить вивчення мов - ви йдете в Першу міську гімназію, цікавить математичний напрямок - ви йдете в школу № 28. Міністерство освіти, проводячи цю реформу, закладає великий відсоток дітей, які все-таки захочуть обрати не заклади загальної середньої освіти, а профтехосвіту, коледжі. Ми, до речі, вже цього року бачимо збільшення кількості дітей, які обирають професійно-технічну освіту. Чи є у нас побоювання щодо цього? Як людина, я відповім: так, звичайно, ми маємо побоювання, тому що зламати систему освіти — це одна справа, а побудувати її фактично заново — це інша справа. Як чиновниця, я можу сказати, що є державна політика, і ми, як місцева влада, маємо забезпечити, аби ця реформа для наших містян проходила зрозуміло, прозоро, максимально м'яко і комфортно. В цілому, по тій кількості дітей, які є в Черкасах, я думаю, що станом на 1 вересня 2027 року нам доведеться створити ще два академічних ліцеї. А наукових у нас так і буде два. Наукових у нас буде два — ФІМЛІФізико-математичний ліцей і ГПЛГуманітарно-правовий ліцей. Там діти навчатимуться з пʼятого по 12-й клас, у ФІМЛІ — із сьомого по 12-й клас. Що стосується академічних ліцеїв, то наразі ми рухаємося за спрощеною схемою. Тобто, умовно, на цей рік є п'яті класи, на наступний рік не буде п'ятих класів, потім не буде шостих класів, сьомих і так далі. Тобто, йдеться про органічне підведення до тих критеріїв та вимог, які мають бути в академічному ліцеї. Тобто, дитина закінчує дев'ять класів і далі вона зможе обирати академічний ліцей, або науковий ліцей, або коледж, або заклад профтехосвіти.
А чи передбачена якась система тестування для вступу до навчальних закладів нового типу?
Там будуть вступні випробування, на підставі яких буде ухвалене рішення про зарахування учня. І так само у коледжах.
Молодшу школу взагалі по всіх школах передбачено відокремити від старшої школи?
Якщо це ліцеї, так.
Чи відбувається робота з батьками? Адже вони обирають за принципом територіальної близькості додому. Зараз ви готові до цих викликів?
Ця реформа не пройде гладко — 100%. Фактично, академічні ліцеї не матимуть територіальної прив'язки, і дитина після девʼятого класу по всьому місту має право обрати собі будь-який. Чи відбувається комунікація з батьками? Відбувається. Чи чуємо ми батьків? Чуємо. Гарний приклад — реформа у 28-ї школі. Там ділять один двір із 27-ю школою. Нам здавалося, що молодша школа має відокремитися і приєднатися до 27-ї школи. Батьки виявили бажання, аби молодша школа була приєднана до 32-ї школи. Відбулися батьківські збори, на них відбулося голосування. Міська рада рішення батьків і педагогічного колективу взяла за основу, і тепер молодша школа 28-ї школи перейде до 32-ї. Тому рухаємося, адаптуємося, чуємо. Це точно буде непросто, але ми цього не уникнемо.
Я ще хочу запитати про Першу міську гімназію і школу № 28, де у зв'язку з реформою НУШ не набрали цьогоріч перших класів. А які заклади міста цьогоріч ще не набирали перші класи?
Так, Перша міська гімназія цього року не набирає перші класи. Що стосується 28 школи, то, фактично, вони провели набір — і 28, і 18, але уся молодша школа з першого по четвертий клас буде приєднана до інших навчальних закладів. Що стосується всіх інших закладів, то набір в перші класи відбувся. Констатуємо той факт, що щороку дітей стає менше. Це, звичайно, пов'язано з демографічною ситуацією. Цього року ми набираємо 1900 дітей, минулого року у нас було 2 тисячі 100 дітей, але, до прикладу, 2021 року, до повномасштабного вторгнення, до перших класів пішло майже 3000 дітей. Тому при формуванні і при визначенні кількості майбутніх академічних ліцеїв ми враховуємо те, що найбільш чисельна паралель — це паралель цьогорічних дев'ятих класів, а далі кожна паралель ітиме на спад.
Перша гімназія і 28-ма школа оголосили додатковий набір учнів до 10-х класів на майбутній навчальний рік. А чи добрали вони старшокласників?
Що стосується набору, знаю точно, що 28-ма школа відкриває один додатковий 10-й клас, Перша гімназія — в процесі. Ми, до речі, маємо декілька меморандумів про співпрацю із територіальними громадами, які розташовані навколо Черкас, зокрема, з Будищанською громадою. Звідти автобуси возитимуть до Черкас дітей, вони в нас навчатимуться в академічних ліцеях.
Яка ситуація з підручниками, зокрема, для дев'ятикласників, які вже навчаються за програмою Нової української школи?
Міністерство освіти планувало до 1 вересня забезпечити всі заклади освіти країни підручниками. Мало буде близько 14 мільйонів примірників надруковано. Ми всі читаємо новини і бачимо, що ворог завдає ударів по видавництвах і по друкарнях. Станом на середину серпня дев'яті класи укомплектовані підручниками на 60%, але ми ще продовжуємо їх отримувати. Чи вийдемо ми на відсоток 100% 1 вересня — наразі не готова сказати. Є питання з підручниками для четвертих класів, але в них інший графік. Вони мають отримати до 1 жовтня. Є питання по забезпеченню підручниками шостих-сьомих класів. Але зрозуміло, що найкритичніша ситуація — з підручниками для дев'ятих класів.
І насамкінець про організацію гарячого харчування. З 1 вересня 2026 навчального року учні шкіл з першого по 11-й клас матимуть безоплатне гаряче харчування. Держава виділила субвенцію 7,4 мільярда. Скільки з цих коштів передбачено для міста Черкаси? Як, взагалі, це буде організовано? Чи готові харчові блоки, чи є приміщення?
Зрозуміло, що це великий виклик для всієї системи, але станом на зараз ми маємо 100% готовність по місту до впровадження цієї реформи. Якщо раніше, скажімо, ми харчували 12 тисяч дітей, то зараз ми маємо забезпечити гаряче харчування для 28 тисяч дітей. Це все, знову ж таки, коштом міського бюджету: ми забезпечуємо нове додаткове обладнання на кухнях, в їдальнях, харчоблоках для того, аби велика кількість дітей одночасно могла споживати гаряче харчування. Ми маємо 50 гривень на учнів перших - четвертих класів, а держава дає 60 гривень на учнів п'ятих-одинадцятих класів. Місто виділяє ще близько 18-20 гривень на кожного учня для того, аби забезпечити повноцінне виконання норм харчування. Я думаю, що станом на 1 вересня ми покажемо гарний результат.
