Історія Бабиного Яру, який став символом «Голокосту від куль», досі сповнена міфів. Пік масових розстрілів мирного населення припав на 29–30 вересня 1941 року, коли загинуло майже 34 тисячі людей. Понад половина страчених нацистами у Бабиному Яру — євреї.
Деякі історики вважають, що після масових розстрілів нацисти почали вбивати євреїв газом, оскільки самі нацисти не витримували виконання такої кількості вироків. У Бабиному Яру сталося одне із найбільших масових знищень мирного населення під час Другої світової війни. Загалом за цей час в Україні загинуло близько півтора мільйона євреїв.
85-ті роковини трагедії стають приводом не лише для вшанування пам'яті, а і для створення інформаційних маніпуляцій із боку РФ, спрямованих, зокрема, на те, щоби поширити антисемітські настрої.
Суспільне Культура розповідає, як розпізнати згенеровані ШІ зображення, відео і пісні, що поширюють напередодні пам'ятної дати, який український контент краще переглянути натомість і які меморіальні місця відвідати в Києві у цей день.
Як це було 85 років тому: два дні масових розстрілів у Бабиному Яру
Дорога, якою ми щодня можемо ходити до київського метро, 85 років тому була «дорогою смерті». Зранку 28-го вересня 1941 року всі євреї Києва мали зібратися на розі сучасних вулиць Дегтярівської та Мельникова, біля кладовищ. Саме від сучасної вулиці Мельникова починався Бабин Яр, один із найбільших ярів на території Києва, який пролягав у бік Куренківки.
«Дорога смерті» пролягала від Лук'янівської площі вулицею Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, а далі вела на Кагатну, яка нині називається вулицею Сім'ї Хохлових, а потім — на Лагерну, яка тепер є Дорогожицькою. Біля входу до Братського (Воїнського) кладовища у людей відбирали гроші, коштовності, документи, наказували залишати речі й верхній одяг.
На території сучасної телевежі люди повертали у прохід між огорожею і краєм яру, де на той час завершувалося Братське кладовище. Їх розстрілювали на майже півкілометровому відтинку яру: він починався біля пам'ятника, встановленого радянською владою у 1976 році, а закінчувався за теперішньою станцією метро «Дорогожичі». Жертв змушували роздягатися догола, спускатися в яму і лягати долілиць, одні на одних, а вздовж рядів проходили німецькі поліцейські й стріляли в потилицю.
До 18-ї години того дня встигли вбити майже 22 тисячі людей. Інших приречених на смерть загнали на ніч у порожні гаражі на Лагерній (Дорогожицьку). Наступного дня їх чекала така ж доля. Потім сапери підірвали схили, щоби земля засипала тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.
Так відтворює події 29 і 30 вересня український Інститут національної пам'яті. Водночас масові розстріли не зводяться до одного маршруту чи місця: це була серія акцій, які каральні органи проводили протягом двох років. Їхні операції могли відрізнятися за масштабом.
Розстріли 29 і 30 вересня нацисти «гросакцією», тобто «великою акцією». Вона стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Формальним приводом для розстрілів у ці дні стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.
За свідченням історика Михайла Кальницького, за два роки нацистської окупації Києва Бабин Яр став некрополем для близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, яких нацисти розстріляли в 1941—1943 роках. Серед них — не лише євреї, але й роми, підпільники ОУН, червоноармійці, комуністи, в'язні Сирецького концтабору і навіть порушники комендантської години, «саботажники» та пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Більшість населених пунктів України, як і Київ, мають свої більші чи менші «бабині яри» — місця нацистських розстрілів євреїв та інших мирних людей. Той самий нацистський підрозділ — зондеркоманда 4-та під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля, — який проводив розстріли в Бабиному Яру наприкінці вересня й на початку жовтня, здійснив масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших українських містах, де досі продовжують відкривати меморіали.
Антисемітський контент — найпопулярніший шкідливий контент у TikTok після теми мігрантів: навіщо РФ його поширює
У Бабиному Яру сталося подвійне тоталітарне лихо: сучасна історія вже може зробити висновок, що Друга світова війна є наслідком змови двох тоталітарних режимів, нацистського та радянського.
Правонаступниця радянського режиму Росія продовжує наругу і над українським населенням, і над пам'яттю про Голокост, обстрілявши єврейські цвинтарі, синагоги, зокрема харківську, найбільшу в Європі, і навіть територію Бабиного Яру.
На початку повномасштабної війни, 1 березня 2022 року одна російська ракета поцілила в технічну будівлю телецентру, а друга — в будівлю спортивного комплексу «Авангард», розміщену на території колишнього єврейського цвинтаря. Тоді загинуло п'ять людей, а охорона затримала коригувальника вогню і передала його СБУ. Місця ураження були розташовані за 20–30 метрів від місць, де нацисти розстрілювали євреїв, ромів і представників інших національностей, за даними Центру просторових технологій (який ще у 2020 році провів просторову реконструкцію Бабиного Яру).
Як свідчить Stop Fake, російські медіа почали поширювати неправдиві заяви, зазначивши, що на території меморіалу немає руйнувань. Вони посилалися на ізраїльського журналіста Рона Бен-Ішая, який заявив, що нібито обійшов усю територію меморіалу наступного дня після атаки та не знайшов жодних слідів обстрілів.
Для провокацій в інфопросторі росіяни регулярно використовують тему хасидів, які щороку з'їжджаються в Умань для святкування Рош га-Шана — юдейського Нового року. Мета подібних вкидів — посилити негативне ставлення до єврейської громади та розпалити міжетнічну ворожнечу.
Росія робить це не вперше, як відстежує освітній проєкт «Нота єнота»: у 2018 році розповідали про злочин, якого не було (подібні заяви відкинула поліція); у 2024-му реальне відео паломників підписали: «Євреї їдуть будувати нову державу»; а у 2025-му заявили, що президент заборонив паломництво, образившись на Ізраїль, що спростувало МЗС самого Ізраїлю.
У цьому році на Facebook і TikTok почали поширювати відео, де хасиди мовби закликають до автономії Умані. Там також йшлося про те, що паломники нібито назавжди залишаться в Україні й отримають спеціальні пільги, зокрема український уряд їм дасть виплати по 200 тисяч гривень (а якщо ні, то хасиди нібито збиратимуться на мітинги й «всі світові ЗМІ будуть на їхньому боці»).
Попри те, що під час цьогорічного паломництва не обійшлося без бійки між хасидами й місцевим, а одного з хасидів українського походження зупинили для перевірки документів і нібито потім мобілізували, оголошувати про незалежність Умані, як стверджується у дипфейках, Україна не збирається.
Подібні відео тривають лише 12–15 секунд, обриваються на півслові, мають неправильні наголоси, а деякі слова у них сигналізують, що їх перекладали з іншої мови (звороти на кшталт «ми приїхали до розуму»), пише «Нота єнота». Людей, яких видно на цих відео, неможливо ідентифікувати, як і того, хто знімав це відео. Так само незрозуміло, для яких медіа їх знімали, бо такі відео поширюють в анонімних каналах. Також ці відео дають емоцію замість деталей, тобто після перегляду неясно, який саме документ чи програма регулюють обіцяні виплати. Можете переглянути кілька відео і переконатися в цьому самостійно.
Антисемітський контент починає поширюватися напередодні дат, важливих для хасидів, як-от святкування юдейського Нового року, який цьогоріч припав між 11 та 13 вересня. Це наймасовіший час для паломництва. Деякі з хасидів залишаються в Умані і на Суккот, який настає за два тижні після Рош га-Шана і триває сім днів. За традицією, у цей період хасиди зводять намети-курені, які називаються сукки, та прикрашають їх гілками та гірляндами. Цьогоріч Суккот триває з 25 вересня до 2 жовтня.
Антисемітські пісні в TikTok, згенеровані за допомогою штучного інтелекту почали поширюватися ще з 8 вересня. Лише за п'ять днів вони набрали більше ніж мільйон сукупних переглядів. Щонайменше дев'ять публікацій, які використовували як мінімум три треки, поширилися на кількох ресурсах і стали однією з найуспішніших категорій шкідливого контенту в 2026 році — за охопленнями їм поступаються лише повідомлення на тему мігрантів.
Крім пісень і відео, російські пропагандисти також поширювали фейкові фото. На одній зі світлин хасиди нібито спостерігають за незаконним процесом мобілізації в Одесі. Це зображення створене за допомогою штучного інтелекту, що можна легко перевірити за допомогою інструмента OpenAI. Він підтвердив, що фото містить характерний водяний знак.
Один із каналів навіть намагався дискредитувати єврейські релігійні місця, поширюючи фальшиву історичну заяву. Використовуючи контекст вшанування пам'яті жертв Голокосту, він поставив під сумнів автентичність і легітимність хасидського паломницького центру в Умані: стверджував, що єврейських поховань в Умані немає, бо їх вивезли ще до приходу нацистів у місто в 1941 році.
Українська книга, схожа на «Щоденник» Анни Франк, виставка про життя ромів й аудіогід від Театру Франка: що читати та слухати напередодні роковин
З кожним роком очевидців трагедії у Бабиному Яру стає все менше. Як зберегти пам'ять, коли голоси очевидців поступово зникають? Це питання досліджують на виставці «Свідок вічності» в Центральному будинку художника, яку вже відкрили і яка триватиме до 4 жовтня. В експозиції, присвяченій пам'яті жертв Бабиного Яру, беруть участь 60 митців, які представлять близько 80 робіт.
Велику програму з пам'ятними, культурними, освітніми та науковими подіями, яка стартує 28 вересня, підготував Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».
Серед них — виставка про ромську громаду в КНУБА, яка триватиме з 29 вересня до 31 жовтня. Там розповідатимуть про життя ромів протягом XX–XXI століть: від геноциду в роки Другої світової війни до російсько-української війни. Напередодні виставку показували у львівському музеї «Територія терору», який візьме участь в онлайн-дискусії про музеї Голокосту в умовах війни (22 жовтня).
Також презентуватимуть нове українське видання роману Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» від видавництва «Фронезис». На Заході цю книгу порівнюють зі «Щоденником» Анни Франк і «Ніччю» Елі Візеля, пише Роза Тапанова, директорка НІМЗ «Бабин Яр».
Це документальний роман, заснований на спогадах автора, який почав робити нотатки у віці 14 років під час окупації Києва. У 1966-му вийшла цензурована версія спогадів: радянське видавництво вирізало все, що не вписувалося в міф про єдиний героїчний народ, який постав проти загарбників. Повний рукопис Кузнєцову вдалося вивезти з СРСР у 1969 році й наступного року видати в Лондоні. В Україні його вперше видали у 2009 році.
Також «Бабин Яр» презентуватиме аудіогід «Дорога пам'яті» у співпраці, зокрема, з київським Театром Франка. На жовтень планують презентацію пілотного запуску цифрового архіву разом із фондом Макса Вебера і дослідницьким центром «Україна».
Крім того, 29 вересня можна буде відвідати «Кристалічну стіну плачу» — інсталяцію авторства сербської мисткині Марини Абрамович. Вона виготовлена з антрациту і прозорих кристалів гірського кварцу. Стіна є алюзією і своєрідним продовженням Західної стіни Єрусалимського храму, Стіни Плачу. Кристали розташовані на рівні людського тіла, щоби їх можна було торкнутися і відчути зв'язок між особистими спогадами та колективною пам'яттю про трагедію Голокосту.
Інсталяцію відкрили за кілька місяців до повномасштабної війни на замовлення Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», який є приватним проєктом (щоправда, не зайвим буде прочитати про джерела фінансування цього й наступного меморіалу).
Також можна відвідати символічну синагогу «Місце для роздумів», яка в 2021 році увійшла до шортлиста премії журналу Dezeen. Протягом тривалого часу синагога була зачиненою для відвідувачів через загрозу ракетних і дронових атак, але 29 вересня її відкриють (з 10 до 22 години).
Це меморіал, який створив швейцарський архітектор Мануель Герц спільно з українським світловим дизайнером Миколою Каблукою до 80-річчя масових розстрілів у Бабиному Яру (2021 рік). Споруда імітує складену та розкриту книгу: розгорнути її у синагогу можна за допомогою спеціальних механізмів.
Конструкцію виготовили з дуба віком від 200 до 300 років, зібраного з різних куточків України. Стіни прикрашені зображеннями тварин, рослинними орнаментами й текстами молитов, які повторюють розписи синагог XVIII–XIX століть, які були знищені під час Голокосту на заході України. На стелі можна побачити світлові квіти, які показують зоряне небо 29 вересня 1941 року — в день початку масових розстрілів у Бабиному Яру.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
