Лувр у Парижі 22 липня знову відкрив для відвідувачів Галерею Аполлона, де в жовтні 2025 року сталося одне з найбільших музейних пограбувань. Однак тепер там не експонуватимуть коштовності.
Про це повідомляє France24.
Президент Лувру Крістоф Лерібо повідомив, що після пограбування з галереї прибрали всі колекції та цінні ювелірні вироби. За його словами, музей планує створити для них окреме захищене приміщення без вікон в іншій частині будівлі.
"Ми створимо захищену залу, фактично сховище, в іншій частині музею. Це потребуватиме дуже масштабних робіт, а також пошуку відповідного місця і фінансування", — сказав Лерібо.
Після повторного відкриття Галерея Аполлона повертається до своєї історичної ролі XVII століття — парадної зали для урочистих прийомів.
На церемонії відкриття була міністерка культури Франції Катрін Пегар, яка назвала відновлення роботи галереї символом нового початку для музею після подій жовтня 2025 року та пообіцяла посилити безпеку французьких музеїв.
Галерея Аполлона є одним із найвідоміших історичних приміщень Лувру. Її створили за часів молодого Людовика XIV за проєктом архітектора Луї Ле Во, а художник Шарль Ле Брун оздобив приміщення у стилі, присвяченому Королю-сонцю. Саме ця галерея надихнула творців Дзеркальної зали Версальського палацу.
Пограбування Лувру: що відомо
Лувр пограбували у жовтні 2025 року. Злочинці, переодягнені у жовті жилети, розбили вітрини та викрали дев'ять коштовностей із колекції Наполеона, серед яких діамантово-смарагдове намисто імператриці Марії-Луїзи, діадеми королев Марії-Амелії та Гортензії, а також перлинно-діамантова тіара імператриці Євгенії. Вартість вкраденого становить 88 мільйонів євро.
Частину артефактів — зокрема, корону імператриці Євгенії — вдалося знайти поза межами музею. Місцеперебування решти предметів невідоме.
Пограбування привернуло увагу до безпеки Лувру. Злодіям знадобилося менше ніж вісім хвилин, щоб проникнути до музею. Покинули вони його, спустившись на вантажному ліфті, де їх чекали водії скутерів, які швидко відвезли їх геть.
Попередній звіт парламентської комісії, оприлюднений у лютому, виявив "системні провали" в управлінні безпекою музею. Крім того, аудит Рахункової палати також вказував на недооцінку ризиків і брак інвестицій у безпеку.
Після крадіжки Лувр також постав перед іншими проблемами — шахрайством із продажем квитків на суму близько 10 мільйонів євро, технічними несправностями та тривалим страйком працівників, що призвело до тимчасового закриття музею.
У лютому цього року директорка Лувру Лоранс де Карс подала у відставку. Замість неї управління музеєм перебрав історик мистецтва Крістоф Лерібо. Раніше він керував Музеєм д'Орсе та Музеєм Оранжері, а також працював у Луврі заступником директора департаменту графічного мистецтва. У 2024 році очолював Версальський палац.
Раніше він заявляв, що музей потребує масштабної модернізації. За його словами, Лувр готує будівельний проєкт вартістю близько 1 мільярда євро, з яких 360 мільйонів планують залучити від меценатів. Серед викликів, із якими вже стикається музей, — перегрів приміщень у літній період: через спеку Лувр був змушений тимчасово закривати окремі зали та скорочувати години роботи.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
